Рішення № 101244974, 11.11.2021, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 508/1432/18

Провадження№2/508/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.21 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді: Банташ Д.С.,

при секретарі: Мазарак Н.А.,

за участю:

представника позивача – адвоката Івасишина В.П. (в режимі відеоконференції),

представника ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітнього відповідача – адвоката Басюк О.М. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, Служба у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про визнання заповіту нікчемним, визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

07 грудня 2018 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом, наполягаючи на визнанні нікчемним заповіту складеного ОСОБА_4 , який було посвідчено 06 вересня 2017 року секретарем Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області (реєстр № 25) за яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку, площею 6,99 га, розташовану на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області, згідно державного акту серії І-ОД № 017999, виданого головою Миколаївського районної державної адміністрації Одеської області 20.02.2003 року; визнати за ним, позивачем, право приватної власності на земельну ділянку площею 6,99 га, розташовану на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області, згідно державного акту серії І-ОД № 017999, виданого головою Миколаївського районної державної адміністрації Одеської області 20.02.2003 року, як спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його баба, ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,99 га, розташовану на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області, згідно державного акту серії І-ОД № 017999, виданого головою Миколаївського районної державної адміністрації Одеської області 20.02.2003 року. Він, позивач, є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , у відповідності до положень ч. 1 ст. 1266 ЦК України , так як його батько, ОСОБА_5 (син ОСОБА_4 ), помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкування за правом представлення). У визначений законом 6-ти місячний термін він, позивач, звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом до Кодимської районної державної нотаріальної контори. Але, листом Кодимської районної державної нотаріальної контори йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Зазначав, що його порушене право на спадщину не може бути відновлене в позасудовому порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Крім того, йому стало відомо, що 06.09.2017 року за реєстровим номером 25, секретарем Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області був посвідчений заповіт від імені ОСОБА_4 . За змістом якого, ОСОБА_4 , належну їй земельну ділянку площею 6,99 гектарів у межах згідно планом, яка розташована на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 017999 виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 лютого2003 року заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що спірний заповіт був посвідчений секретарем Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області 06.09.2017 року, з порушенням вимог п. 2.1 розділу ІІ і п. 1.4 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11.11.2011 року за № 3306/5.

Зазначав, що ОСОБА_4 , постійно хворіла, потребувала сторонньої допомоги, погано бачила, тому не могла прибути до Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області та сама підписати заповіт, з цих же підстав текст заповіту вона не читала та не підписувала, так як відсутній відповідний запис про це в самому заповіті.

Тому, оскільки заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення просив визнати його нікчемним, визнавши за ним право власності на спірну земельну ділянку. (том 1 а.с.3-5)

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представником ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 , адвокатом Басюк О.М., подано до суду відзив на позов, за змістом відзиву представник висловив свої заперечення проти позову. Згідно відзиву вважала, що заява про прийняття спадщини, подана позивачем до нотаріальної контори, ніяким чином не підтверджує факту прийняття позивачем спадкового майна, а письмово відображає лише його бажання на прийняти спадщини. Додатково зазначала, що будь яких доказів у підтвердження фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що саме позивач обробляв спірну земельну ділянку надано не було. Щодо вимог позивача про нікчемність заповіту зазначала, що заповіт який був на прохання заповідача записано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів від 06.09.2017 відповідає всім умовам передбаченим для такого виду правочинів: встановлена особа, перевірено її цивільну дієздатність, складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача, перевірено право заповідача на майно та підписаний особисто заповідачем, містить в собі всі інші необхідні дані. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 під час складання заповіту потребувала сторонньої допомоги чи постійно хворіла, оскільки з нею позивач після смерті ОСОБА_5 (в 2015 році) не спілкувався. Жодних доказів поганого стану здоров`я, неможливості пересуватися та бачити, а відповідно підписувати заповіт позивачем не надано. Будь яких підстав вважати, що воля ОСОБА_4 - є нікчемною, позивачем не надано та доведено не було. ( том 1 а.с. 130-136)

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 . За своїм змістом аналогічні відзиву на позовну заяву. (том 1 а.с. 99-105)

Рух справи в суді

07 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського районного суду Одеської області із відповідним позовом (справа № 508/1432/18).

07 грудня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу було передано на розгляд судді Парія І.О.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року вказану цивільну справу було прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 25 червня 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті. Зазначеною ухвалою витребувано з Балтського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області належним чином засвідчені копії документів, які містять підписи ОСОБА_4 , за різні роки (2000 р., 2009 р., 2015 р.), а також копію паспорта останьої; витребувано від державного нотаріуса Кодимської районної державної нотаріальної контори довідку про спадкову справу після смерті ОСОБА_4 та копію спадкової справи після смерті останньої; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Слобідську селищну раду Кодимського району Одеської області; залучено до участі в розгляді справи, в якості третьої особи - Службу у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області; викликано у судове засідання у якості свідків: секретаря Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Відповідно до рішення Вищої Ради правосуддя від 25 серпня 2020 року №2449/0/15/20 суддя Миколаївського районного суду Одеської області ОСОБА_14 звільнений у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року зазначена справа передана до провадження судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Банташ Д.С. від 02 жовтня 2021 року, зазначену справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено відкрите судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 29 липня 2021 року, замінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області; замінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Слобідську селищну раду Кодимського району Одеської області, належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Слобідську селищну раду Подільського району Одеської області.

Позивач ОСОБА_2 в минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. В судове засідання призначене на 11 листопада 2021 року не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача, адвокат Івасишин В.П., позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 і її законний представник ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітнього відповідача – адвоката Басюк О.М., просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області і Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. На адресу суду надали заяви про розгляд справи у відсутність їх представників.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала показання про те, що вона є невісткою померлої ОСОБА_4 і бабою ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 починаючи з 2002 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) мешкала в АДРЕСА_1 , а до цього мешкала в с. Шабельники Миколаївського району Одеської області. ОСОБА_4 мешкала неподалік від неї, через дорогу на одній вулиці в власному будинку. За життя ОСОБА_4 , виявляла бажання скласти заповіт щодо спірної земельної ділянки на користь її, свідка, дітей ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , але останні відмовились. Тоді, ОСОБА_4 попросила її допомоги щоб відвідати селищну раду для складання заповіту на користь ОСОБА_3 . Зазначала, що ОСОБА_4 за життя не користувалася окулярами, не скаржилася на поганий зір і самостійно читала газети. Підтвердила, що десь в 2009 році ОСОБА_4 перенесла інфаркт і деякий час після смерті свого чоловіка зловживала спиртними напоями, але це було до переїзду в смт. Слобідка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала показання про те, що вона мешкає в АДРЕСА_1 більше 16 років. По сусідству з нею мешкала ОСОБА_4 , з якою вони спілкувалися і до якої вона, свідок, приходила в гості. Зазначала, що ОСОБА_4 мешкала окремо від свого сина ОСОБА_17 і невістки, ОСОБА_13 , тримала домашню птицю і поралася по господарству самостійно. По території свого домоволодіння ОСОБА_4 пересувалася самостійно, без сторонньої допомоги і на зір не скаржилася, окуляри не носила.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що він мешкає в АДРЕСА_1 по сусідству з ОСОБА_4 . Літом 2017 року, як найманий працівник, робив ремонт в будинку ОСОБА_4 (штукатурив будинок). Спілкувався з ОСОБА_4 тільки коли робив ремонт, це було не тривалий час. В цей період, ОСОБА_4 пересувалася по подвір`ю свого домоволодіння самостійно, використовуючи паличку, без сторонньої допомоги. На зір не скаржилася, окуляри не носила. Доглядала за домашньою птицею також самостійно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надав показання про те, що він мешкає в с. Шабельники Миколаївського району Одеської області. Добре знав ОСОБА_4 та дружив з їх сином ОСОБА_19 . Після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 переїхала в смт. Слобідка Кодимського району Одеської області, де мешкала у власному будинку неподалік від свого сина ОСОБА_17 . Він, свідок, декілька разів приїжджав до ОСОБА_17 в гості в смт. Слобідка. Останній раз бачив ОСОБА_4 на похоронах ОСОБА_17 в липні 2017 року. Всю траурну процесію ОСОБА_4 йшла самостійно. Коли приїжджав до смт. Слобідка, ОСОБА_4 постійно його впізнавала, в окулярах її не бачив. Тримала домашню птицю за якою поралася самостійно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання про те, що вона мешкає в с. Новосамарка Окнянського району Одеської області. Повідомила, що свого часу вона працювала секретарем Новосаморської сільської ради Окнянського району Одеської області. В даному селі мешкав син ОСОБА_4 , ОСОБА_5 разом зі своєю дружиною ОСОБА_20 і їх сином ОСОБА_21 разів до них приїжджала ОСОБА_4 . Одного разу до неї, як до секретаря сільської ради, звернулася ОСОБА_4 з проханням посвідчити заповіт на користь ОСОБА_22 . Але, через свою зайнятість вона, свідок, не змогла цього зробити. Зазначала, що ОСОБА_4 не мешкала в с. Новосамарка, а лише інколи приїжджала в гості до ОСОБА_22 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надала показання про те, що вона мешкає в с. Новосамарка Окнянського району Одеської області. Вона є невісткою померлої ОСОБА_4 і матір`ю позивача по справі, ОСОБА_2 . Зазначала, що останній раз бачила ОСОБА_4 на похоронах її сина ОСОБА_17 в 2017 році. Також зазначала, що ОСОБА_4 майже нічого не бачила і не могла пересуватися без сторонньої допомоги, оскільки вона страждала на катаракту, а в молодості її вдарила корова в око. Зазначала, що ОСОБА_4 за життя належало дві земельні ділянки, одна з яких дісталася сину ОСОБА_24 , а іншу вона обіцяла сину ОСОБА_25 . Але, не зважаючи на це склала заповіт на користь ОСОБА_3 . На її переконання, ОСОБА_4 через свій стан здоров`я не могла самостійно прийти до сільської ради і підписати заповіт, це зробив хтось інший.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 надала показання про те, що вона мешкає в с. Новосамарка Окнянського району Одеської області і є знайомою сім`ї ОСОБА_27 і ОСОБА_28 . Зазначала, що ОСОБА_4 неодноразово приїжджала в с. Новосамарка до свого сина ОСОБА_22 . Останній раз вона, бачила ОСОБА_4 на похоронах ОСОБА_22 в 2015 році. Тоді ОСОБА_4 самостійно не могла пересуватися і їй допомагали в цьому онуки, вона не впізнавала людей через поганий зір. В спілкуванні ОСОБА_4 говорила, що вона бажає, щоб належні їй земельні ділянки залишилися її дітям ОСОБА_24 і ОСОБА_25 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надала показання про те, що вона мешкає в смт. Слобідка Кодимського району Одеської області і тривалий час займає посаду секретаря Слобідської селищної ради Кодимського району (зараз Подільського) Одеської області. Зазначала, що до неї 06 вересня 2017 року звернулася мешканка смт. Слобідка ОСОБА_4 з проханням посвідчити заповіт. Для встановлення особи ОСОБА_4 , остання надала свій паспорт. Заповіт на прохання заповідача записано нею, свідком, на прохання ОСОБА_4 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, шляхом комп`ютерного набору. Заповіт був прочитаний ОСОБА_4 та підписаний нею особисто. В той момент ОСОБА_4 була в окулярах і читала заповіт самостійно. В кабінеті під час посвідчення заповіту була також присутня її, свідка, помічник ОСОБА_30 . Після прочитання і підписання ОСОБА_4 заповіту до кабінету зайшла ОСОБА_13 (невістка ОСОБА_4 ), яка в заповіті зробила розшифровку підпису, шляхом написання прізвища, ім`я, по батькові заповідача. ОСОБА_13 не була присутня під час складання заповіту. Зазначала, що їй не відомо хто привів до селищної ради ОСОБА_4 та допоміг піднятися на другий поверх, а також сплатив за неї державне мито, так як остання самостійно зайшла до її кабінету і її ніхто не заводив.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши подані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , про що Кодимським районним відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинено відповідний актовий запис за № 65, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (т. 2 а.с. 26)

06 вересня 2017 року ОСОБА_4 було складено заповіт на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області Пан Тетяною Анатоліївною за реєстровим номером 25 (зареєстровано в спадковому реєстрі 12 жовтня 2017 року за № 61372876). Згідно зазначеного заповіту ОСОБА_4 зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, яким остання належну їй земельну ділянку площею 6,99 гектарів у межах згідно з планом, яка розташована на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 017999 виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 лютого 2003 року заповіла ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_5 . (т. 1 а.с. 16-26, т. 2 а.с. 30 зворот, 34)

Кодимською районною державною нотаріальною конторою Одеської області на майно ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , поданої в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заведена спадкова справа № 206/2018. (т. 2 а.с. 22-49)

Згідно заяв ОСОБА_2 від 25 липня 2018 року (зареєстрована Кодимською районною державною нотаріальною контрою 25.07.2018 року за № 02-14/155, на якій справжність підпису не засвідчена) і від 03 серпня 2018 року (справжність підпису посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстром № 836, заява зареєстрована Кодимською районною державною нотаріальною конторою 07.08.2018 року за № 601), за змістом і формою останній виявив бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т. 2 а.с. 38, 38 зворот)

Згідно листа Кодимського районного державного нотаріуса М.М. Налдіної від 14.08.2018 року за № 1159/02-14, ОСОБА_2 було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будь-яке майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на відсутність у ОСОБА_2 оригіналів правовстановлюючих документів. Рекомендовано звернутися до суду. (том 2 а.с. 47)

Встановлені обставини судом підтверджуються копіями матеріалів спадкової справи № 206/2018 заведеної Кодимською районною державною нотаріальною конторою Одеської області на майно ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т. 2 а.с. 22-49)

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як встановлено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України); часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2 ст. 1220 ЦК України); спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України, встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина 1); кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (частина 2).

За правилами визначеними у статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статті 1266 ЦК України (спадкування за правом представлення), внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина 1) ; якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну (частина 5); при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення (частина 6).

У пункті 5 (абз. 5) постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З урахуванням цих правових норм та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про визнання нікчемним заповіту від 06 вересня 2017 року і визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 зазначав, що він є онуком померлої ОСОБА_4 , і у розумінні положень ст. 1266 ЦК України (Спадкування за правом представлення), є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 виданого 23.11.1987 року, батьками ОСОБА_2 зазначені: ОСОБА_5 і ОСОБА_23 (мовою оригіналу: ОСОБА_31 і ОСОБА_32 ) (том. 1 а.с. 8, том. 2 а.с. 41, 42 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції вчинено відповідний актовий запис за № 1748, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 12, т. 2 а.с. 42)

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_22 , батьками зазначені: ОСОБА_33 і ОСОБА_34 (мовою оригіналу: ОСОБА_35 і ОСОБА_36 ) (том. 2 а.с. 40 зворот, 43).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що його батько ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , а він, позивач, є її внуком останньої, і що у розумінні положень ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем за законом. Позивачем не заявлялися вимоги про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_4 , як внуком і бабою і не надано відповідного рішення суду про встановлення відповідних фактів.

Суд приходить до висновку, що оспорюваний заповіт на спадкові права ОСОБА_2 не впливає та їх не порушує, тому він не є заінтересованою особою, яка наділена правом на звернення до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним і визнання за ним права власності.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, Служба у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про визнання заповіту нікчемним, визнання права власності на спадкове майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд –

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, Служба у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про визнання заповіту нікчемним, визнання права власності на спадкове майно – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2021 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: Одеська область, Окнянський район, с. Новосамарка;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Законний представник неповнолітнього відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

-Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379605, місце знаходження: Одеська область, Подільський район, смт. Слобідка, вул. Незалежності № 2;

-Служба у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 43967164, місце знаходження: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька № 1;

Суддя Дмитро БАНТАШ