Рішення № 101243608, 22.11.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Первомайськ

Справа :484/2307/21

Номер провадження : 2/484/1066/21

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

встановив:

ОСОБА_1 16.06.2021 року звернувся до суду із позовною заявою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, який є його сином, зареєстрований у належному йому на підставі договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 , але фактично не проживає у будинку більше 10 років. Відповідач добровільно визначив для себе інше місце проживання. Позивач не чинив перешкод відповідачу у користування будинком. Відповідач не сплачує комунальні послуги, не цікавиться житловим будинком, не несе витрати на утримання будинку, не отримує кореспонденції, особистих речей його у будинку немає. Позивач самостійно утримує будинок в належному стані, здійснює капітальні та поточні ремонти житлового будинку, сплачує комунальні послуги. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням щодо зняття з реєстрації, але це не дало результатів. Зареєстроване місце проживання відповідача у його будинку не дає можливості оформити субсидію, що порушує його право на вільне володіння, розпорядження та користування майном, у зв`язку із чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 23.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

12.07.2021 та 20.09.2021 року за клопотання позивача з підстав необхідності додаткового часу для надання доказів, судове засідання було відкладено.

27.09.2021 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.

06.10.2021 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

22.11.2021 року позивач надав до суду заяву з проханням повернути заяву про збільшення позовних вимог та розглянути дане питання без його участі.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року заяву про збільшення позовних вимог повернуто позивачу.

Матеріали справи містять заяву позивача з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.12.1982 року, посвідченого державним нотаріусом другої Первомайської державної нотаріальної контори Сімоновою О.І. позивач набув у власність нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Із копії паспорту встановлено, що місце проживання позивача зареєстровано 25.10.1990 року за адресою АДРЕСА_1 .

За адресою АДРЕСА_1 зареєстровані, окрім позивача, його дружина ОСОБА_3 та з 18.04.2002 син позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією довідки, яка видана позивачу, як власнику житлового будинку за зазначеною адресою, копією паспорту відповідача, копією домової книги.

Розрахункові книжки зі сплати за воду та каналізацію, за електроенергію, за природний газ оформлено на позивача - ОСОБА_1 .

Згідно з актом від 28.01.2015 року та від 12.07.2021 року ОСОБА_2 не проживає разом з батькам 10 років за адресою АДРЕСА_1 , проживає за іншою адресою.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні - ст.321 ЦК України. При цьому, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Захищаючи права власності громадян, суд усуває перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Під час судового розгляду підтверджено обставини щодо права власності позивача на житловий будинок, відсутність відповідача за зареєстрованим місцем проживання понад один рік, відсутності доказів щодо створення позивачем перешкод у користуванні житлом, участі відповідача в утриманні будинку чи виявлення ним інтересу до вказаного житла. Доказів поважності причин відсутності відповідача понад зазначений строк судом не встановлено, так само як і наявності домовленості між сторонами про інший строк збереження права на проживання у житловому будинку.

Відповідно до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно із частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно з частино 1 статі 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн., з державного бюджету має бути повернуто позивачу судовий збір у сумі 454,00 грн., сплачений відповідно до квитанції №32864274 від 15.06.2021 року.

Керуючись ст. ст. 81, 82, 141, 142, 206, 264, 265, ЦПК України, суд

ухвалив:

– позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити;

– визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 ;

– стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , витрати на сплату судового збору в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.);

– повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , з державного бюджету судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) сплачений відповідно до квитанції №32864274 від 15 червня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Суддя Т.Ю. Фортуна