Вирок № 101241098, 22.11.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2014/21

Провадження № 1-кп/347/278/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

секретаря с/з Рибчук Х. Д.,

за участю:

прокурора Лукашенко А.А.,

представника потерпілого Січкар Л. Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 112021091190000150 від 17.09.2021 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого немає, депутатом не обирався, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що належать до природно-заповідного фонду.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

10.09.2021 року близько 09:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у лісовому масиві села Малий Рожин, урочище Гавин, Косівського району Івано-Франківської області, на території кварталу №2, ділянки №40. Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що належить до природно-заповідного фонду, діючи умисно, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «Крафт», вчинив незаконну порубку чотирьох сироростучих дерев породи «Бук», загальною кубомасою 6,59 м3.

Внаслідок незаконної порубки дерев у Рожинському лісництві Косівського районного підприємства «Райагроліс», на території кварталу №2, ділянки №40, ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2019 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та висновку експерта, заподіяв державі в особі Кутської селищної ради істотну шкоду, на загальну суму 23 010 (двадцять три тисячі десять) гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 246 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Додатково пояснив, що вчинив даний злочин, щоб опалювати житло. Завдану матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі. Просив суд його суворо не карати, ствердив, що зробив для себе правильні висновки, висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що такого більше не повториться.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Представник потерпілої особи в судовому засіданні ствердила, що дійсно обвинувачений завдав матеріальної шкоди незаконною порубкою. Однак станом на день судового розгляду справи завдану ним матеріальну шкоду обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував повністю. Представник потерпілої особи Січкар Л.Д. просила суд суворо не карати обвинуваченого, та призначити йому покарання нижче нижчої межі передбаченої санкцією статті ч.3 ст. 246 КК України і виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах, що належать до природно-заповідного фонду, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у лісах, що належать до природно-заповідного фонд.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, на обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, по місцю реєстрації ОСОБА_1 характеризується задовільно, не працює, депутатом не являється, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, добровільне відшкодування завданих збитків в повному обсязі.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

При призначенні покарання, суд також враховує позицію представника потерпілого, яка вказала, що жодних претензій до обвинуваченого не має, та просила призначити йому покарання нижче нижчої межі в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що в даному випадку за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до переконання, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті за це кримінальне правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Таке покарання на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання, з урахуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення експертизи в розмірі 2745,76 грн. на рахунок UA838999980313030115000009266, код доходу: 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Ів.-Фр.обл./Косів р-н/ 24060300, код отримувача: 37951998.

Речовий доказ: бензопилу марки «КРАФТ», конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю. С. Кіцула