Рішення № 101237292, 22.11.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2021 рокуСправа №463/9031/20 Провадження № 2/451/367/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №463/9031/20 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дяків Владислава Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

21 жовтня 2020 року в адресу Радехівського районного суду Львівської області за підсудністю з Личаківського районного суду м. Львова, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дяків Владислава Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог якої, просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Миколаїв Радехівського району Львівської області. З метою прийняття спадщини за законом, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дяків В.О. з метою подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері. На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 03 квітня 1990 року, та земельна ділянка площею 0,5587 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 011108 від 24 січня 2001 року. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після ОСОБА_2 , інші спадкоємці за законом та заповітом відсутні. 05 серпня 2020 року, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дяків В.О. на підставі вищезазначеної заяви зареєструвала спадкову справу за № 11/2020 за місцем відкриття спадщини. Однак, у листі № 131/02-14 від 05 серпня 2020 року, керуючись ст. 1270 Цивільного кодексу України, п.3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, нотаріус вказала, що позивачка пропустила строк передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України, а тому їй необхідно звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Ситуація склалась таким чином, що строк для прийняття спадщини був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, і вона, як єдина спадкоємиця за законом, не встигла вчасно прийняти спадщину, що належить їй за законом, у зв`язку з тим, що тривалий час перебувала за кордоном. З 1996 року ОСОБА_1 постійно працює в Чеській Республіці, останнім часом працює на посаді доглядальниці за черницями похилого віку в монастирі в Їржетіні-під-Єдловою, Чеська Республіка. Відпустка передбачена лише один раз на рік, час виїзду визначається з огляду на стан здоров`я найстаріших черниць, через що можливість здійснення поїздок до України декілька разів на рік відсутня, адже ОСОБА_1 змушена залишатися на роботі і доглядати за літніми та лежачи монахинями, що підтверджується довідкою з місця роботи від 08 вересня 2020 року, та довідкою з місця роботи від 14 вересня 2020 року, на яких проставлені електронні цифрові підписи, та перекладені ОСОБА_3 , перекладачем Центру мовних перекладів «Інтер». У 2019 році відпустка була надана з 08 березня 2019 року по 08 квітня 2019 року. Тому у день смерті матері її не було на території України та з дня відкриття спадщини до закінчення встановленого законом 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини на територію України не в`їжджала. Вперше після відкриття спадщини позивачка в`їхала на територію України у серпні 2020 року та звернулася до нотаріуса для відкриття спадщини за місцем її відкриття та подачі заяви про отримання свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_1 мала намір приїхати в Україну ще в лютому, але у зв`язку із поширенням коронавірусу Covid -19 та запровадженими, у зв`язку з цим обмежувальних заходів, не змогла цього зробити аж по серпень 2020 року. Позивач не могла подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері в шестимісячний строк, зважаючи на поважність причин пропуску строку, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій (а.с.1-3).

21 жовтня 2020 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.29).

1 вересня 2021 року ухвалою Радехівського районного суду Львівської області клопотання представника позивача задоволено та замінено відповідача Львівську міську раду на належного відповідача – Лопатинську селищну раду Радехівського району Львівської області (а.с.41-42).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи без їх участі. Просять позов задовольнити (а.с.37).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.78).

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дяків Владислава Олександрівна, надіслала в адресу суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.76).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 09 квітня 2019 року Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управлінні юстиції у Львівській області (а.с.11).

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_3 , виданого 26 листопада 1964 року в с. Миколаїв, Бродівського району Львівської області та свідоцтвом про укладення шлюбу позивача, серії НОМЕР_4 виданого 10 серпня 1985 року в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області (а.с.9,10).

Згідно дубліката свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 14.06.2019 року, виданого на підставі рішення виконкому Миколаївської сільської ради №5 від 14.05.2019 року, виконком Миколаївської сільської ради засвідчує, що в цілому будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 на праві власності. Свідоцтво видане на основі рішення Радехівського райвиконкому №46 від 23.03.1990 р. (а.с.12).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІI-ЛВ №011108, виданого 24.01.2001 року Радехівською районною радою народних депутатів на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23.06.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №11777, вбачається, що земельна ділянка, площею 0,5587 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_2 (а.с.13).

З відповіді приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дяків В.О. №131/02-14 від 05 серпня 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рекомендовано звернутися в суд для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.14).

ОСОБА_1 з 1996 року працює за кордоном – в Чеській Республіці, на посаді помічниці по господарству та доглядальниці за хворими черницями в монастирі в Їржетіні-під-Єдловою. Є резидентом ЄС згідно дозволу на проживання №000486158, виданого Міністерством внутрішніх справ Чеської Республіки, Усті-Над-Лабем, 15.03.2016 р. Відпустка надається раз на рік, час від`їзду визначається з огляду на стан здоров`я найстарших клієнток. Можливість здійснення поїздок до України декілька раз на рік відсутня. У 2019 році відпустка надавалась з 8 березня до 8 квітня 2019 року. У 2020 році відпустка надавалась з 15.07. до 15.08.2020 р., що вбачається з довідок з місця роботи, виданих 08.09.2020 року та 14.09.2020 року в м. Прага, та перекладених з чеської мови на українську перекладачем Мартинюк Анастасією, Центру мовних перекладів «Інтер» від 15.09.2020 року (а.с.15-20).

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №11/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 зверталася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дяків В.О., однак приватним нотаріусом листом №131/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рекомендовано звернутися в суд для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.51-72).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

Поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини позивач обґрунтовує тривалою відсутністю на території України, у зв`язку з складними умови праці.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, відсутність інформації про смерть спадкодавця тощо.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2021 року у справа № 644/7785/19 (провадження № 61-13562св20).

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що законодавець встановив шестимісячний строк для прийняття спадщини, не маючи на меті безумовне позбавлення спадщини спадкоємців, які бажали її прийняти, але за певних обставин пропустили цей строк.

Із досліджених судом доказів вбачається, що після відкриття спадщини, позивач не встиг своєчасно реалізувати свої спадкові права через тривале закордонне відрядження, у зв`язку з складними умови праці. Цю обставину суд вважає достатньо вагомою причиною, яка перешкодила позивачу своєчасно особисто звернутися до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини, як це передбачено частиною 2 ст.1269 ЦК України, у встановлений шестимісячний строк.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері та пропустила строк прийняття спадщини з поважної причини, а тому позов необхідно задовольнити та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258-259,263-265,315 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області (80261, смт. Лопатин, вул. Центральна, 12, Радехівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04369819), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої в АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 22 листопада 2021 року.