Рішення № 101237285, 02.11.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1115/21 Провадження № 2/450/1120/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про (предмет спору): визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки, ОСОБА_2 . Після неї відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із середньої земельної частки (паю) розміром 1,74 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії РН №618475, виданим 01.12.2020 року. До дня смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка проживала разом з нею, вела спільне господарство, доглядала її до дня смерті і займалась похованням. Згідно складеного нею заповіту все своє майно вона заповіла своєму синові, ОСОБА_3 , який є батьком позивачки. 05.03.2021 року ОСОБА_3 подав відповідну заяву про відмову від спадщини. Інших спадкоємців до спадкового майна немає.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 вона фактично прийняла спадщину. Однак, у зв`язку з тим, що оригінал сертифікату про право на земельну частку (пай) втрачений, виникли перешкоди для прийняття спадщини в позасудовому порядку. Оскільки інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини немає, вважає, що являється єдиним спадкоємцем, який претендує на прийняття спадщини. За таких обставин єдиним способом захисту права власності на спадкове майно є його визнання в судовому порядку, а тому вона змушена звернутись за захистом своїх прав до суду. З огляду на викладене, просила позов задоволити.

Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити.

Позиція відповідача: відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив. 02.06.2021 через канцелярію суду надійшла заява Підберезцівської сільської ради про розгляд справи без участі її представника. Даною заявою відповідач надав пояснення стосовно предмету спору, у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.04.2021 року ухвала про відкриття провадження; 25.05.2021 року клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів; 02.06.2021 року заява відповідача про розгляд справи без участі; 22.06.2021 року ухвала підготовчого судового засідання про витребування доказів; 29.06.2021 року скерування ухвали суду Пустомитівській державній нотаріальній конторі; 22.07.2021 відповідь Пустомитівської державної нотаріальної контори; 13.09.2021 року ухвала підготовчого судового засідання про витребування доказів; 13.09.2021 року скерування ухвали суду Львівському державному нотаріальному архіву; 11.10.2021 року відповідь Львівського державного нотаріального архіву; 13.10.2021 року ухвала суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки, ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Золочівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 06.11.2020 року, актовий запис №9.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно – земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колгоспу – агроторгу «Білківський», розміром 1,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та знаходиться на території Підберізцівської сільської ради (Чорнушовицький старостинський округ) Львівського району Львівської області.

Даний факт підтверджується листом Відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.05.2021 року № 13-0.29-307/113-21, згідно якого встановлено, що в 1996 році Львівським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук було виготовлено проект роздержавлення і приватизації земель Колгоспу – агроторгу «Білківський» на території Чорнушовицької сільської ради, затверджений розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 18.09.1996 року № 663.

ОСОБА_2 значиться у списках осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), затверджених розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 23.05.1997 року №262. Розмір середньої земельної частки (паю) становить 1,74 ум. кад. га, з них рілля – 1,48 га, кормові угіддя 0,26 га. В книзі реєстрації та видачі сертифікатів на середню земельну частку (пай) на території Чорнушовицької сільської ради 20.03.1999 року за №697 зареєстровано сертифікат серія ЛВ №697 на земельну ділянку площею 1,74 умовних кадастрових гектарів. Гр. ОСОБА_2 отримала даний сертифікат, про що свідчить підпис в книзі реєстрації.

01.12.2020 року Пустомитівською районною державною адміністрацією вказаний сертифікат було замінено на Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН №618475, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року №801.

14.08.1982 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 14.08.1982 року секретарем виконавчого комітету Чорнушовицької сільської Ради народних депутатів Щирба М.П. Згідно вказаного заповіту все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, все, що буде належати їй на день смерті, і на що законом вона матиме право, вона заповіла своєму синові ОСОБА_3 .

05.03.2021 року ОСОБА_3 подав заяву, посвідчену приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Демською О.В., зареєстровану в реєстрі за №180 про відмову від спадщини, на спадщину не претендує, до суду за визначенням додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини звертись не буде.

Згідно довідки від 09.11.2020 року №606, виданої Чорнушовицьким старостинським округом Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживала з нею і вела спільне господарство, доглядала її до дня смерті і займалася похованням.

Факт родинних відносин ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про народженням ОСОБА_3 , серія НОМЕР_2 , виданим 15.04.1954 року, актовий запис №3 від 05.03.1936 року, Свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серія НОМЕР_3 , виданим Чорнушовицькою сільською Радою депутатів трудящих Пустомитівського району 10.12.1971 року, актовий запис №25, Свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 серія НОМЕР_4 , виданим Глинянською міською Радою народних депутатів Золочівського району Львівської області 26.08.1997 року, актовий запис №18. Таким чином, позивач є онукою спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Дане також підтверджується п. 3.1 інформаційного листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Відповідно до листів Пустомитівської державної нотаріальної контори від 15.07.2021 року № 357/01-16 та Львівського державного нотаріального архіву від 13.09.2021 року №11194/21 спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3 , який спадщину не прийняв, від прийняття спадщини відмовився, про що подав нотаріально посвідчену заяву.

ОСОБА_1 прийняла спадщину що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , однак не може оформити право власності на неї, оскільки втрачені правовстановлюючі документи. Інші спадкоємці щодо спадкового майна ОСОБА_2 відсутні.

Судом встановлено, що спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 – в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 та на час дії ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7 спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України , законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР , у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК УРСР.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, який набрав чинності 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Тому питання щодо прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 повинні регулюватися Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 року, який втратив чинність 01.01.2004 року.

Таким чином, дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК Української РСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Згідно приписів статей 525, 548, 549 ЦК 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

За змістом розділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 553 ЦК Української РСР визначено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Враховуючи, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , батько позивача ОСОБА_1 , який був би спадкоємцем за заповітом та спадкоємцем за законом першої черги спадкування, не прийняв спадщини та подав заяву про відмову від прийняття спадщини, то відповідно до ст. 531 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року позивач має право успадкувати майно як спадкоємець яка прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що померлій ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колгоспу – агроторгу «Білківський», розміром 1,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області, яке входить до складу спадщини після її смерті, а позивачка у встановлений строк вступила в управління та володіння спадковим майном, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; те що позивач являється єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину та претендує на спадкове майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 321, 392 ЦК України, ст.ст. 529, 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року за позивачем необхідно визнати в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов ОСОБА_1 є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача понесених ним судових витрат, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 529, 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колгоспу – агроторгу «Білківський», розміром 1,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Підберізцівської сільської ради (Чорнушовицький старостинський округ) Львівського району Львівської області на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №618475, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3768.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2

Відповідач: Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 22372802, 81146, Львівська область, Львівський район, с. Підберізці, вул. Шевченка, 25.

СуддяД. А. Кукса