Рішення № 101236478, 22.11.2021, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/716/21-ц

Провадження № 2/408/1146/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Біловодський районний суд Луганської області, в складі:

головуючого: судді: Булгакової Г.В.

при секретарі: Ришковій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Біловодська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодської селищної ради Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Біловодського районного суду Луганської області з дійсною позовною заявою до Біловодської селищної ради Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , який за життя, 1 лютого 1979 року, склав заповіт на ім`я ОСОБА_3 , заповівши їй житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач знала про даний заповіт тому не вступила у спадщину після смерті батька.

6 травня 2021 року позивач дізналася, що після смерті батька ніхто з заявами щодо спадкування майна не звертався. Таким чином, на думку позивача, вона є єдиною спадкоємицею першої черги за закономмайна померлого, яка прийняла спадщину після померлого батька.

У зв`язку із наведеним, позивач просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після померлого батька.

Позивач у судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 квітня 1955 року, та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підствердження дошлюбного прізвища № 00030618831 від 5 травня 2021 року, щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивача.

1 лютого 1977 року ОСОБА_2 склав заповіт, який було посвідчено нотаріусом Біловодської державної нотаріальної контори Петренко А.І. і зареєстрованого в реєстрі за № 82, згідно якого на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_3 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 5 травня 2021 року Біловодським РВ ДРАЦС СМУ Міністрества юстиції (м.Харків).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої, зокрема, входить житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалами спадкової справи підтверджується, що після смерті ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 66025013 від 14 серпня 2021 року підтверджується, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведення спадкових справ чи видачі свідоцтв про право на спадщину.

Статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Таким чином, оскільки факти, які викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження, суд приходить до висновку про те, що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини слід визнати поважними, оскільки остання вчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з причин необізнаності того, що спадкоємиць за заповітом ОСОБА_3 до нотаріальної контори щодо спадкування майна померлого не зверталась, і тому позивач в порядку ч.2 ст.1223 ЦК України має право на спадкування майна померлого, а позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.265-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , до Біловодської селищної ради Луганської області, код ЄДРПОУ 04335430, адреса місцезнаходження: Луганська область, Старобільський район, с.м.т.Біловодськ, вул.Центральна, буд.105, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк в два місяці з дня набрання законної сили рішення суду для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Г.В. Булгакова