Вирок № 101236171, 22.11.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1386/17

Провадження № 1-кп/348/18/21

22 листопада 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретарів судового засідання: Скоблей О.В., Нагорняк Г.М., Боєчко О.Р..

з участю прокурорів: Книш П.І, Галая Р.І., Богачка О.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисників: Небиловича А.М., Васильченко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017090780000090 за обвинувальним актом від 26.09.2017 р. щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Новомиргород, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , військово службовець- командир військової частини А 3892, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, раніше не судимого, громадянина України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах.

Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 648 від 01.12.2016 р. підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду командира військової частини АЗ892 (смт.Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область).

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В3950 № 368 від 21.12.2016 р. підполковника ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та останній вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою командира військової частини АЗ892.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Перебуваючи на посаді командира військової частини А3892, підполковник ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок; завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому; знати стан справ у ввіреній йому військовій частині; встановлювати у ввіреній йому військовій частині такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства; своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення); планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства; бути справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями.

Згідно ст.ст. 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1 , проходячи військову службу у військовому званні «підполковник», та своїх функціональних обов`язків є прямим начальником усього особового складу батальйону (військова частина АЗ892) та у мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону. Командир батальйону зобов`язаний: підтримувати особовий склад батальйону, озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності; керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону; організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону; здійснювати добір кандидатів для військової служби за контрактом і кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів, шкіл прапорщиків та мічманів; перевіряти правильність добору рядового, сержантського (старшинського) складу, складу прапорщиків для призначення на вакантні посади; стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку, а також проведенням заходів пожежної безпеки; здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки, а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт; підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону, перевіряти несення вартової та внутрішньої служб особовим складом батальйону; керувати господарством батальйону.

За таких обставин, командир військової частини АЗ892 підполковник ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями та є військовою службовою особою.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

Проте підполковник ОСОБА_1 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з одержанням неправомірної вигоди для себе за виконання ним дій, пов`язаних з використанням свого службового становища та влади.

Так, громадянин України призовного віку ОСОБА_3 , перебуваючи на обліку у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті Івано-Франківської області, не маючи постійного місця роботи, вирішив вступити на службу за контрактом у Збройні Сили України.

Про вказаний намір останній розповів своєму знайомому ОСОБА_4 , який також виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

У зв`язку з цим ОСОБА_3 звернувся до командування військової частини АЗ892 з проханням прийняти його на військову службу за контрактом на посаду солдатського та сержантського складу.

03 травня 2017 року близько 12.00 год., перебуваючи у смт. Делятин Надвірнянського району, Івано-Франківської області, неподалік магазину «Наш край», розміщеного по вул. 16 Липня у зазначеному населеному пункті, ОСОБА_3 зустрівся із командиром військової частини АЗ892 підполковником ОСОБА_1 , який під час розмови розповів про процедуру укладення контракту про проходження військової служби у військовій частині А3892.

Вказана процедура, з його слів, зокрема складається із наданням ним, як командиром військової частини, письмової згоди у формі відношення до відповідного військового комісаріату, з метою подальшого оформлення особової справи і завершення відбору кандидата на військову службу за контрактом та направлення особи до військової частини АЗ892 для проходження військової служби.

При цьому підполковник ОСОБА_1 вказав, що за видачу зазначених відношень ОСОБА_3 та його товариш ОСОБА_4 зобов`язані надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10000 грн.

У зв`язку з тим що у ОСОБА_3 при собі не було документів та грошових коштів, останній домовився про додаткову зустріч, час і місце якої повинні узгодити за допомогою засобів телефонного зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що на військову службу за контрактом осіб рядового складу приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, а саме особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, військовозобов`язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою віком від 18 до 40 років.

Згідно абз. 1 п. 2.16 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція), на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу відбираються придатні до військової служби за станом здоров`я громадяни України, які виявили бажання проходити військову службу в Збройних Силах України та які відповідають вимогам, визначеним законодавством.

Відповідно до абз. 1 п. 2.19 Інструкції відбір кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського, старшинського складу проводиться військовими частинами та військовими комісаріатами. Кандидати відбираються з числа громадян, визначених у частині першій статті 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Абзацом 13 п. 2.3 Методичних рекомендацій з організації професійно-психологічного відбору в Збройних Силах України, затверджених 06.08.2015 р. першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, за результатами вивчення командиром військової частини надається письмова згода на проведення відбору та оформлення особової справи.

Таким чином, на громадян призовного віку, військовозобов`язаних і жінок, стосовно яких за результатами попереднього вивчення прийняте позитивне рішення, командиром військової частини надається письмова згода на проведення відбору та оформлення особової справи і направлення до військової частини (або навчального центру) для укладення контракту.

Надання письмової згоди командира військової частини до районного (міського) військового комісаріату на проведення вивчення громадян, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, є невід`ємною умовою для початку відбору кандидата на військову службу за контрактом.

16 травня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч за допомогою засобів телефонного зв`язку, зустрілись із підполковником ОСОБА_1 у приміщенні піцерії «Фелічі-Ту», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт. Делятин, вул. 16 Липня 301 «А».

Під час розмови останній повторно повідомив про наявність у військовій частині АЗ892 вакантних посад, а також про можливість надання ним письмової згоди у формі відношень, які нададуть можливість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безперешкодно укласти контракт на службу у Збройних Силах України та проходити її у військовій частині АЗ892.

Оскільки, вказаних відношень ОСОБА_1 з собою не мав, він разом із ОСОБА_4 та необхідними документами, на службовому автомобілі, направився у військову частину АЗ892, розміщену у смт. Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області для їх складання та видачі.

Після складання, реєстрації та передачі письмових згод у формі відношень ОСОБА_4 підполковник ОСОБА_1 разом ним, на службовому автомобілі, повернулись до піцерії «Фелічі-Ту», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Делятин, вул. 16 Липня 301 «А», для отримання грошових коштів у сумі 10000 грн., що знаходились у ОСОБА_3 .

Надалі, на виконання попередніх домовленостей ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні піцерії «Фелічі-Ту», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Делятин, вул. 16 Липня 301 «А», близько 15 год. 10 хв. передав, а командир військової частини А3892 ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 10000 грн. за видачу ним письмових згод для оформлення особових справ кандидатів на військову службу за контрактом у формі відношень до Івано-Франківського міського військового комісаріату № 202 від 16.05.2017 р. відносно ОСОБА_4 та № 203 від 16.05.2017 р. відносно ОСОБА_3 .

За таких обставин, командир військової частини АЗ892 підполковник ОСОБА_1 приблизно о 15 год. 10 хв. 16.05.2017 р. одержав від громадянина України ОСОБА_3 неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 10000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав та показав, що з грудня 2016 року та станом на квітень-травень 2017 року він проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України на посаді командира військової частини А3892, яка на той час дислокувалася в смт Делятин. Військова частина станом на квітень-травень 2017 року була укомплектована тільки на 26 відсотків, тому підлеглі йому військовослужбовці працювали по районний військових комісаріатах з метою заохочення громадян України для проходження військової служби у військовій частині А3892. Він працював з населенням та видавав громадянам, які хотіли проходити військову службу у військовій частині, відношення, з якими дані особи прибували до військоматів, та після проходження медичного огляду розприділялися саме у підпорядковану його військової частини.

Приблизно 25 кінці квітня 2017 року до нього на його особистий телефон зателефонувала особа, яка представилася як ОСОБА_5 , сказав що він колишній військовий, який повідомив йому, що може допомогти в укомплектуванні військової частини особовим складом, а також з ремонтом техніки. З ОСОБА_5 він не був знайомий, а номер його мобільного телефону був зазначений в інтернет-оголошенні щодо заохочення осіб для проходження військової служби за контрактом.

Під час розмови ОСОБА_5 сказав що він має багато знайомих волонтерів та може допомогти в укомплектуванні частини та попросив зустрітися, на що він погодився.

27.04.2017 року до нього знов зателефонував ОСОБА_5 і сказав що він в смт.Делятин і хоче зустрітися, на що він погодився і домовилися про зустріч на автобусній зупинці смт.Делятин. Коли він приїхав то ОСОБА_5 вже був на місці і він зрозумів що це він. Під час зустрічі в центрі смт.Делятин, ОСОБА_5 зазначив йому, що може допомогти в укомплектуванні військової частини особовим складом та має вже двох осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які бажають проходити військову службу. Дана пропозиція його зацікавила, а тому він не відмовився від пропозиції ОСОБА_5 та запропонував зустрітися з ними після травневих свят для проведення співбесіди.

03.05.2017 близько 10 год. 00 хв. до нього знову зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають в смт.Делятин в приміщенні піцерії «Фелечі-Ту» та чекають на нього для проведення співбесіди. Він погодився назустріч та близько 12 год. 00 хв. приїхав до вказаної піцерії та зустрівся з вищевказаними особами. В ході розмови, він запитував у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чи дійсно хочуть проходити військову службу, чи проходили раніше військову службу, чи мають проблеми зі здоров`ям, про їх сімейний стан, чи мають вони водійські права. На що вони відповіли, що так хочуть проходити військову службу, що проблем з здоров`ям не мають, але не хочуть їхати в АТО. На що він відповів що такого бути не може, якщо батальйон виходить то виходять всі. Також, він їм запропонував посади у взводі матеріального забезпечення, який під час перебування в зоні АТО, знаходиться в тилу, за 10 км від першої лінії фронту. Зразу після вказаної розмови він запропонував зразу поїхати до військової частини та видати їм відношення, на що останні повідомили, що не мають при собі жодних документів. Тоді він дав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 номер телефон ОСОБА_9 та сказав щоб вони з ним зв`язалися та надали всі дані, щоб підготували відношення. Сказав, щоб на другий раз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли з собою паспорт, ідентифікаційний код та посвідчення водія та зробити ксерокопії всіх документів. В кінці зустрічі ОСОБА_5 сказав що хлопці йому віддячать, на що він відповів, що ніякої подяки не потрібно. І вони розійшлися.

15.05.2017 року близько 18 год. 00 хв. до нього зателефонував ОСОБА_5 та запропонував знову зустрітися наступного дня в центрі смт. Делятин, на що він йому запропонував щоб вони зразу приїхати до військової частини та отримати відношення. Однак, ОСОБА_5 сказав, що їх автомобіль можуть не пропустити на КПП військової частини, а тому вони домовилися зустрітися в центрі смт Делятин в піцерії «Фелічіта».

16.05.2017 близько 12 год. 00 хв. він приїхав до приміщення піцерії в центрі смт.Делятин де його вже чекали ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Вони замовили обід. Під час обіду він ще раз дав телефон ОСОБА_9 для того, щоб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продиктували свої анкетні дані, для заповнення відношення. Однак був поганий мобільний зв`язок, тоді він запропонував всім поїхати разом з ним до військової частини та отримати відношення. В бесіді ОСОБА_4 з усіма документами погодився поїхати і вони поїхали до військової частини.

Прибувши до військової частини, він залишив ОСОБА_4 з ОСОБА_9 та пішов до свого кабінету. Через 30 хв. до нього в кабінет зайшов ОСОБА_9 та приніс відношення на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які він підписав, після чого ОСОБА_9 , поставивши печатку на вказані відношення у штабі військової частини А3892, віддав їх ОСОБА_4 та повідомив його, що відношення у ОСОБА_4 та останній чекає його біля автомобіля. Після цього водій ОСОБА_10 , він з ОСОБА_4 службовим військовим автомобілем поїхали назад до піцерії в смт Делятин.

Зайшовши в приміщення піцерії, він з ОСОБА_4 сіли знову за стіл до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .. Вони оглянули відношення, які привіз ОСОБА_4 , почитали його. Далі, ОСОБА_3 почав передавати йому якісь документи, він подумав що це копії паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх ідентифікаційні коди, а тому не подивившись взяв їх лівою рукою та поклав до лівої набедреної кишені своїх штанів. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на перекур, а в цей час до приміщення піцерії зайшли працівники поліції та повідомили його що він затриманий. Він був здивований, зразу не зрозумів що відбувається. Витягнув все з кишень, .

Підсумовуючи свої покази, обвинувачений зазначив, що вважає дії ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провокацією на надання йому неправомірної вигоди, так як будь-яких розмов про грошові кошти між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 не було. Зазначає, що всі події, в яких його звинувачують, були вчинені внаслідок провокації, ряд доказів є недопустимимиПросив його виправдати , так як інкримінованого злочину не вчиняв і доказів його винуватості суду не надано.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доводиться показаннями свідків, перевірених і досліджених судом в судовому засіданні, а також письмовими доказами.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання про те, що він в 2017 року він працював в охороні в м.Яремче. Виїхавши на об`єкт в центрі смт.Делятин, він побачив припаркований військовий автомобіль та підійшов до нього, та розпочав розмову з військовослужбовцями про роботу та зарплата. Оскільки робота в охороні не приносила великої зарплати думав поновитися в ряди Збройних Сил України. Під час даної розмови він познайомився з командиром військової частини ОСОБА_1 та обмінялися телефонами.

01.05.2017 році він перебував на роботі в м.Яремче і до нього підійшов давній знайомий ОСОБА_3 , який під час розмови сказав, що не має роботи і хотів би піти в охорону на роботу. На що він сказав йому що немає вільних місць в охороні, але може познайомився його із командиром однією з військових частин, що знаходиться в смт Делятин, де є вакантні посади для проходження військової служби за контрактом. ОСОБА_3 сказав, що подумає і перезвонить.

Вечером цього ж дня до нього зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що він би хотів піти в військову частину на роботу і з ним ще його товариша з м.Івано-Франківська. По телефону ми домовилися про зустріч на 03.05.2017.

03.05.2017 близько обіду він з ОСОБА_3 зустрілися біля піцерії, що знаходиться в центрі смт.Делятин, за 40 хвилин під`їхав ОСОБА_1 .. В той день їх було троє. Під час зустрічі командир пояснив ОСОБА_3 про процедуру працевлаштування в військовій частині, а саме те, що ОСОБА_3 та його товариш повинні взяти в ОСОБА_1 відношення, з якими прибути до військомату, де оформлять особову справу, після чого ОСОБА_3 та його товариш будуть направлені для проходження військової служби саме до підпорядкованої ОСОБА_1 військової частини.

15.05.2017 до нього зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що він із товаришем готові йти на військову службу за контрактом у військову частину до ОСОБА_1 та попросив організувати зустріч із командиром, що він і зробив. Також з ОСОБА_3 він домовилися, що забере їх на автомобілі на «розвилці» в смт. Делятин.

З ОСОБА_1 він домовився про зустріч на 16.05.2017.

Вже 16.05.2017 року коли він забрав ОСОБА_3 та його товариша ОСОБА_4 на автомобілі з «розвилки» в смт.Делятин, тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сказали йому, що ОСОБА_1 хоче по 5000 гривень з кожного за видачу відношення і тому вони звернулися в правоохоронні органи і за ними їде поліція.

Він вирішив поводити себе як звичай, привіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вказаної піцерії, вони всі зайшов в приміщення, де чекали на ОСОБА_1 . За деякий час до піцерії приїхав ОСОБА_1 , сів до них за стіл. Під час розмови ОСОБА_1 розказував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про умови проходження ними військової служби у військовій частині. Казав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будуть працювати в тилу та ремонтувати автомобілі і на передову не підуть, будуть в технічному відділі.

Тоді ОСОБА_1 сказав щоб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по телефон його підлеглому по імені ОСОБА_4 продиктував свої анкетні дані для заповнення відношень. Далі, так вийшло, що з ОСОБА_1 поїхав ОСОБА_4 в військову частину щоб забрати відношення, а він з ОСОБА_3 залишилися в приміщенні піцерії. Десь через годину ОСОБА_1 повернувся із ОСОБА_4 , який в руках вже мав готові відношення на ім`я хлопців. Ще трохи поговорили, тай ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти, які останній взяв рукою та поклав до кишені своїх штанів. Скільки там було грошових коштів йому не відомо, однак зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 то вони мали дати 10000 гривень, по 5000 грн. з кожного. Приблизно через 5-6 хвилин зайшли працівники поліції та було затримано ОСОБА_1 ..

На додаткові запитання зазначив, що вперше дізнався про те, що ОСОБА_1 сказав надати ОСОБА_3 10000 гривень за 2 відношення 16.05.2017 в автомобілі від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпосередньо перед самою зустріччю із ОСОБА_1 .. Також під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому сказали, що вони не задоволенні умовами праці та не підуть на роботу. Він звонив ОСОБА_1 відносно видачі відношень, оскільки цього вимагала процедура, яку розказав сам ОСОБА_1 .. При всіх їх зустрічах він не чув будь-яких розмов щодо передачі грошових коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 ..

Також, на додаткове запитання повідомив, що він допомагав ОСОБА_3 просто з дружніх спонукань та будь-якої вигоди від цього не мав. Він не займається працевлаштуванням, це ОСОБА_1 казав, що якщо він буде мати людей які хочуть працювати в військовій частині щоб звертатися до нього. Працевлаштування ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 займався ОСОБА_1 , він казав які документи збирати, що робити і куди іти, ОСОБА_1 розказував хлопцям умови праці, де і що вони будуть робити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав суду показання про те, що він 01.05.2017 року перебував в м.Яремча, де зустрів ОСОБА_5 , з яким був знайомий. Під час розмови він повідомив що немає роботи, і хотів би десь працевлаштуватися. На що ОСОБА_5 йому сказав, що є можливість працевлаштування у військовій частині на військову службу за контрактом в смт.Делятин, так як він знає командира даної військової частини. Цього ж дня, ввечері, він повернувшись до м.Івано-Франківська розказав своєму знайомому ОСОБА_4 про можливість працевлаштування у військовій частині смт.Делятин, що останнього теж зацікавило. Наступного дня, він зателефонував до ОСОБА_5 і сказав, що він та його знайомий ОСОБА_4 мають бажання проходити військову службу за контрактом у військовій частині в смт Делятин, та попросив зустрітися з командиром вказаної військової частини.

Вже 03 травня 2017 ОСОБА_5 організував йому зустріч з ОСОБА_1 .. На вказану зустріч він приїхав сам, без ОСОБА_4 .. З ОСОБА_1 вони зустрілися в обідній час в приміщенні піцерії «Фелічі-ТУ» в смт.Делятин, де ОСОБА_1 розказав йому про умови працевлаштування у підпорядкованій йому частині і сказав, що дасть письмове відношення, з яким він та ОСОБА_4 повинні піти до військомату, пройти медичну комісію та підписати контракт про проходження військової служби. А тоді, сказав, що так як він дав відношенню то вони з ОСОБА_4 будуть направлені для проходження військової служби саме до нього в військову частину. За вказане відношення командир військової частини ОСОБА_1 сказав що треба буде заплатити по 5000 гривень з кожного. Він погодився, але сказав що немає при собі документів та грошів, а тому вони домовилися про ще одну зустріч про яку домовляться по телефону. В подальшому, він повернувшись до м.Івано-Франківська звернувся до Управління захисту економіки в Івано-Франківській області із заявою про те що ОСОБА_1 вимагає в нього гроші за видачу відношення. В одному із кабінетів управління його власні грошові кошти помітили та віддали йому.

15.05.2017 він по телефону домовився із ОСОБА_5 про зустріч з ОСОБА_1 наступного дня. Про всі зустрічі з ОСОБА_1 він домовлявся через ОСОБА_5 , так як він сказав що його добре знає і з ним все домовиться.

Вже 16.05.2017 він з ОСОБА_4 приїхали в смт Делятин, де їх зустрів на автомобілі ОСОБА_5 . Сівши до автомобіля, він та ОСОБА_4 розказали ОСОБА_5 що ОСОБА_1 вимагає в них по 5000 гривень з кожного за відношення і вони звернулися в поліцію. Також сказали ОСОБА_5 що поліція їде за ними.

Приїхавши в центр смт.Делятин, він з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайшли в приміщення піцерії «Фелічі-Ту», куди згодом також приїхав і командир військової частини ОСОБА_1 . В приміщенні за столом ОСОБА_1 розказував їм про умови проходження військової служби також сказав, що він і ОСОБА_4 будуть ремонтувати автомобільну техніку. Тоді ОСОБА_1 дав йому номер мобільного телефону особи по імені ОСОБА_4 , якому він мав передзвонити і сказати свої анкетні дані для заповнення відношень, що він і зробив. Після цього, ОСОБА_1 поїхав з ОСОБА_4 до військової частини за вказаними відношеннями. Через годину вони повернулися до піцерію і ОСОБА_1 привіз два відношення за його підписом та гербовою печаткою. Тоді на виконання попередніх домовленостей він передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 гривень, які останній поклав до лівої набедреної кишені своїх штанів.

На додатковому допиті ОСОБА_3 суду показав, що коли він написав в заяві в Управління захисту економіки в Івано-Франківській області після чого він був допитаний в Військовій прокуратурі з приводу своєї заяви. Точно не пам`ятає дати 15 чи 16 травня він прийшов з своїми коштами щоб їх помітили. Відеозйомку під час передачі коштів він не вів.

Також зазначив, що ОСОБА_5 не просив від нього ніякої винагороди за те, що поможить його працевлаштувати в військовій частині.

Про те що він написав заяву в Управління захисту економіки в Івано-Франківській області з приводу вимагання ОСОБА_1 коштів за відношення, а також що за ними їдуть працівники поліції ОСОБА_5 не знав нічого, про це він дізнався тільки 16.05.2017 року коли він їх з ОСОБА_4 підібрав на розвилці в смт.Делятин.

Також на додаткові запитання сторони захисту, свідок ОСОБА_3 повідомив, що він дійсно був визнаний непридатним до строкової військової служби, однак вважав, що може пройшов час і він зможе пройти медичну комісію для строкової військової служби та для військової служби за контрактом. А тому планував, отримавши відношення, піти на повторний медичний огляд. На даний час так і не працевлаштувався в військовій частині.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що в перших числах травня 2017 року (у вихідні дні) під час розмови зі своїм другом ОСОБА_13 , останній запропонував йому проходити військову службу за контрактом на три роки у військовій частині в смт. Делятин, де необхідно ремонтувати військову техніку. При цьому ОСОБА_3 йому повідомив, що довідався про вказану можливість від свого знайомого по імені ОСОБА_5 . Він виявив бажання проходити військову службу за контрактом, оскільки в нього на той час не було роботи. Крім того він погодився на дану пропозицію, оскільки любить працювати з технікою. Через декілька днів (два-три дні) він знову зустрівся з ОСОБА_3 та останній йому повідомив, що вони обоє мають зустрітись з командиром військової частини, де будуть служити, та що при собі треба мати паспорти. Також ОСОБА_3 йому повідомив, що за укладення контракту необхідно заплатити командиру частини гроші в сумі 10000 грн. за них обох, по 5000 грн. з кожного, і що він написав заяву в поліцію. Через день після цього він також написав відповідну заяву до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону.

16.05.2017 він з ОСОБА_3 поїхали в смт Делятин на зустріч з командиром військової частини, та зустрілись в приміщенні піцерії, що знаходиться в центрі смт. Делятин. На зустрічі буди присутні він, ОСОБА_3 , чоловік на ім`я ОСОБА_5 , та обвинувачений ОСОБА_1 . Вони з ОСОБА_3 прибули перші, та деякий час очікували командира частини. Коли прибув командир частини, вони всі разом сіли за столик в приміщенні даної піцерії. Деякий час вони розмовляли на різні теми. Потім ОСОБА_1 почав розказувати про те, що він та ОСОБА_3 будуть ремонтувати автомобільну техніку у військовій частині, в тому числі і в зоні АТО, де будуть знаходитися в тилу. Після цього командир частини ОСОБА_1 передзвонив до чоловіка по імені ОСОБА_4 і сказав, що треба заповнити відношення, та сказав ОСОБА_3 надати їхні анкетні дані. ОСОБА_3 продиктував свої та його анкетні дані. В подальшому він разом з ОСОБА_1 поїхали до військової частини, а ОСОБА_3 з ОСОБА_5 залишилися в піцерії. Коли вони приїхали до військової частини, ОСОБА_1 завів його до казарми, показав йому свій кабінет, після чого чоловік по імені ОСОБА_4 заповнив два відношення на його та ОСОБА_3 ім`я. Далі ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні казарми, підписав дані відношення та поставив на них гербову печатку, після чого передав йому дані відношення. Після цього, вийшовши з кабінету в коридор, ОСОБА_1 запитав у нього, чи мають вони з ОСОБА_3 з собою грошові кошти, про які йшла мова раніше. Він відповів, що вони мають, але всі гроші знаходяться у ОСОБА_3 . Після цього він разом з ОСОБА_1 поїхали на чорному автомобілі назад до піцерії в центр смт. Делятин. Приїхавши до піцерії він, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знову сіли за столик та він сказав ОСОБА_3 , що відношення в нього. ОСОБА_3 , який сидів з лівої сторони від ОСОБА_1 , витягнув зі своєї сумки грошові кошти та передав останньому їх, які той взяв лівою рукою та поклав до лівої набедреної кишені своїх штанів. Після цього він та ОСОБА_3 вийшли на вулицю, а ОСОБА_5 та ОСОБА_1 залишились за столиком. Одразу після цього працівники поліції затримали ОСОБА_1 .

На запитання сторін обвинувачення та захисту зазначив, що ОСОБА_1 двічі запитував в нього, чи мають вони грошові кошти, спочатку в приміщенні казарми, коли він отримав відношення та вони вийшли з кабінету та направлялись до автомобіля, а потім вдруге в автомобілі, коли вони повертались з військової частини назад до піцерії. Також на запитання сторони захисту повідомив, що про те, що за їхні майбутні посади треба заплатити по 5000 грн. з кожного йому повідомив ОСОБА_3 , та що про це останньому сказав його знайомий ОСОБА_5 . Особисто ОСОБА_1 йому не говорив про необхідність надання коштів. Також на запитання сторони захисту зазначив, що він був переконаний, що на вказану посаду піде безкоштовно і нічого не треба буде платити. Коли ОСОБА_3 йому сказав, що за посаду треба заплатити гроші та що той написав заяву в поліцію, він також вирішив написати заяву в поліцію, оскільки власних грошових коштів не мав. Крім того на запитання сторони захисту зазначив, що ОСОБА_1 їм з ОСОБА_3 пояснював, що після отримання даних відношень вони повинні були прибути до обласного військового комісаріату, де їм мали дати направлення на проходження медичної комісії. Після проходження комісії їх мали взяти на роботу. При цьому ОСОБА_1 гарантував, що завдяки даним відношенням вони з ОСОБА_3 будуть проходити військову службу саме у підпорядкованій ОСОБА_1 військовій частині. Також на запитання сторони захисту повідомив, що до піцерії вони з ОСОБА_3 спочатку їхали на маршрутному автобусі до ОСОБА_16 . Не доїжджаючи до Коломиї, біля розвилки-кольца, вони вийшли, і там їх підібрав своїм автомобілем знайомий ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_5 , та далі вони поїхали на автомобілі ОСОБА_5 . Коли вони вже доїжджали до смт. Делятин, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 , що вони написали заяви в поліцію та прокуратуру, оскільки з них за відношення хочуть грошові кошти. ОСОБА_5 сказав, що підтримує їхні дії. Також на запитання сторони захисту повідомив, що він не мав власних грошових коштів, тому ОСОБА_3 мав дати власні грошові кошти за них обох, він в подальшому мав повернути ОСОБА_3 частину грошових коштів в сумі 5000 грн. 10000 гривень, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 , були власними коштами ОСОБА_3 . Про місце зустрічі та передачу грошових коштів домовлялись ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , гроші мали бути передані при зустрічі з командиром частини після отримання від нього відношень. Він був присутній при передачі грошових коштів та особисто бачив, як передавались грошові кошти. Гроші були складені пачкою, він бачив лише верхню купюру номіналом 200 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що проходить військову службу на посаді помічника начальника штабу - начальника зв`язку військової частини А 3892. Дану посаду він обіймав також станом на травень 2017 року. До його обов`язків входить забезпечення зв`язку в підрозділі. Видача відношень не входить до його службових обов`язків, однак на той час не вистачало військовослужбовців, тому він за вказівкою командира частини ОСОБА_1 також допомагав виконувати паперову роботу в штабі даної військової частини, в тому числі й виготовляв відношення на осіб, які бажали проходити військову службу у даній військовій частині.

16.05.2017 до нього зателефонував командир військової частини ОСОБА_1 та надав усне розпорядження виписати два відношення для кандидатів на подальше проходження військової служби у військовій частині А 3892 на двох осіб, анкетні дані яких продиктує особа, яка передзвонить до нього через деякий час. Через декілька хвилин до нього зателефонував невідомий номер, по якому невідома йому особа повідомила прізвище, ім`я та по-батькові двох осіб. Він добре не почув анкетні дані осіб, тому попросив вислати йому їх за допомогою смс-повідомлення. Після дзвінка він відношення не виписав, оскільки пішов на обід. Приблизно через годину йому знову зателефонував ОСОБА_1 та запитав чи готові два відношення, про які він казав раніше, на що він відповів, що не готові. Тоді ОСОБА_1 сказав йому прийти до казарми, де він його чекає, та виписати відношення. Коли він прийшов до казарми, там вже перебував ОСОБА_1 та невідома йому на той час цивільна особа. ОСОБА_1 сказав йому, що ця цивільна особа надасть анкетні дані осіб, на яких треба виписати два відношення. Він разом з цивільною особою пішли до штабу частини, де цивільна особа надала йому анкетні дані, після чого він виготовив два відношення на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрував їх у стройовій частині в журналі вихідної кореспонденції та відніс їх ОСОБА_1 до його кабінету та віддав їх особисто в руки ОСОБА_1 . Після цього він повернувся на своє службове місце. Куди в подальшому направились ОСОБА_1 разом із цивільною собою, йому невідомо. На запитання прокурора зазначив, що невідомою йому раніше цивільною особою, яка приїхала разом із ОСОБА_1 до військової частини А 3892, був ОСОБА_4 . На запитання обвинуваченого вказав, що при виготовленні свідоцтва в кандидата завжди перевіряється паспорт особи. Також на запитання захисника вказав, що йому невідомо про факти отримання командиром частини ОСОБА_1 будь-якої неправомірної вигоди за видачу відношень. Також на запитання захисника вказав, що він тільки заповнював бланк відношення, а командир частини ОСОБА_1 повинен був їх підписати та поставити на них гербову печатку.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснив, що він працює на посаді провідного спеціаліста відділення військового обліку і бронювання солдатів та сержантів запасу Івано-Франківського міського військового комісаріату Івано-Франківської області з грудня 2014 року. До його функціональних обов`язків входить підготовка особових справ на кандидатів для прийому на військову службу за контрактом. Порядок прийняття кандидатів на військову службу за контрактом регулюється такими нормативно-правовими актами, як ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України та Інструкція про організацію виконання даного Положення, а також Методичні вказівки Оперативного командування «Захід», якому підпорядковується Івано-Франківський міський військовий комісаріат. На військову службу за контрактом можуть бути прийняті громадяни призовного віку а також військовозобов`язані. Відбір громадян для проходження військової служби за контрактом може здійснюватися як командирами військових частин, так і військовими комісаріатами. Якщо громадянин виявив бажання проходити військову службу за контрактом у конкретно визначеній військовій частині, то він прибуває на співбесіду до командира даної військової частини. Під час проходження співбесіди командир вивчає особу кандидата, та за результатами співбесіди, виходячи із наявних вакантних в частині посад, надає письмову згоду у формі відношення на прийняття такої особи на службу до підпорядкованої йому військової частини. З даним відношенням особа прибуває до військового комісаріату, в якому вона перебуває на обліку, де спочатку відбувається вивчення його морально-ділових якостей, потім особа проходить військово-лікарську комісію на придатність до військової служби, спеціальні перевірки про наявність судимостей та ін., після чого в разі прийняття всіх позитивних рішень оформляється особова справа. Після цього особа, яка проходила військову службу раніше, направляється до військової частини, звідки отримала відношення. Особа, яка ніколи не проходила військову службу, направляється спочатку до навчального центру, а після проходження навчання вже до військової частини, з якої отримала відношення. Приблизно 90% всіх кандидатів на військову службу за контрактом прибувають вже з письмовим відношенням від командирів військових частин. В більшості випадків це пов`язано з тим, що такі особи раніше вже проходили військову службу за контрактом в певній військовій частині, або були призвані до такої частини в період мобілізації, та бажають проходити військову службу саме у тій військовій частині, в якій вони проходили попередню військову службу. Якщо громадянин, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом, звернувся безпосередньо до військового комісаріату, він повинен пред`явити паспорт та військовий квиток. У випадку, якщо у військовому квитку зазначено, що громадянин був раніше визнаний непридатним до військової служби по стану здоров`я, а такий громадянин заявив, що пройшов лікування і його стан здоров`я покращився, то військовий комісар приймає рішення про направлення такої особи на лікарську комісію. Якщо громадянин звертається безпосередньо до військової частини, командир частини зобов`язаний перевірити військовий квиток такої особи, щоб вияснити, яку військову спеціальність має така особа, та з урахуванням наявних у військовій частині вакантних посад, може надати письмову згоду на прийняття такої особи на військову службу у підпорядковану йому військову частину. Надане командиром військової частини відношення гарантує особі те, що вона буде проходити військову службу за контрактом саме у тій військовій частині та на тій посаді, яка зазначена у відношенні. У разі якщо кандидат визнаний придатним до військової служби, але не має відношення від командира частини, йому пропонується перелік вакантних посад всіх військових частин, та він може сам обрати військову частину, в якій буде проходити військову службу. Командир військової частини протягом місячного терміну з дати видачі ним відношення повинен утримувати вакантною конкретну посаду, на яку він видав відношення. На запитання захисника зазначив, що при наявності у військоматі списків першочергово комплектування інших військових частин особі, яка має відношення від командира конкретної частини, може бути запропонована можливість проходження служби в іншій військовій частині, однак якщо особа в добровільному порядку не виявить такого бажання, то буде направлена на військову службу саме в ту частину, з якої отримала відношення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що станом на травень 2017 року він проходив військову службу у військовій частині А 3892 на посаді командира відділення. 16.05.2017 він підміняв штатного водія командира даної військової частини. Цього дня він двічі відвозив командира частини ОСОБА_1 із розташування військової частини до центру смт. Делятин в піцерію. Коли вони вперше поїхали до даної піцерії, в службовому автомобілі, крім нього та ОСОБА_1 , нікого більше не було. ОСОБА_1 заправився до піцерії, а він чекав в автомобілі. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся із піцерії до службового автомобіля разом із невідомою йому цивільною особою, та наказав їхати до військової частини. Вони під`їхали автомобілем до казарми військової частини, після чого він пішов на обід, та залишив ОСОБА_1 із цивільною особою біля казарми. Після обіду він за вказівкою ОСОБА_1 відвіз останнього та цивільну особу знову до тієї самої піцерії в центрі смт. Делятин. ОСОБА_1 та цивільна особа вийшли з автомобіля та направились в приміщення піцерії, а він залишився чекати в автомобілі. Через деякий час його та ОСОБА_1 в приміщенні вказаної піцерії було затримано працівниками поліції. На запитання захисника повідомив, що під час перебування в службовому автомобілі будь-яких розмов між ОСОБА_1 та вказаною цивільною особою він не чув. Також на запитання захисника зазначив, що йому не була відома причина, по якій ОСОБА_1 та цивільна особа їздили до військової частини. Також йому не було нічого відомо про те, що ОСОБА_1 отримав взятку. Про вказаний факт він дізнався вже після затримання ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_18 дав суду показання про те, що 16.05.2017 року його працівники Управління захисту економіки в Івано-Франківській області запросили бути понятим при проведенні слідчих дій на що він погодився. З ним також був понятий ОСОБА_19 .. В приміщенні УЗЕ в Івано-Франківській області ДЗЕ НП України він був присутнім в якості понятого при огляді грошових коштів, належних ОСОБА_3 в сумі 10000 гривень. Купюр було 20 номіналом по 500 грн., переписані їх номера, всі вони були помічені спеціальною хімічною речовиною, та врученні ОСОБА_3 .. Відеофіксація під час даного огляду не проводилася.

Дальше вони поїхали в смт.Делятин в приміщення піцерії, де відбувався огляду особи та її освідування. Особі в воєнній формі було запропоновано викласти всі речі на стіл які в нього є, після цього особа добровільно виклала речі, серед яких були грошові куп`юри в сумі 10000 грн.. Вказані купюри особа витягнула з кишені штанів.

Після всіх проведених дій вони повернулися в м.Івано-Франківськ, де вони як поняті підписали протоколи, вилучені грошові кошти були запечатані в конверт. Свідок підтвердив проведення вказаних слідчих дій саме 16.05.2017 та зазначив, що будь-яких зауважень в учасників слідчих дій в ході їх проведення не поступало.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також доводиться письмовими доказами:

- даними протоколу огляду та вручення від 16.05.2016 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що оперуповноваженим УЗЕ в Івано-Франківській області були помічені аерозольним методом спеціальним препаратом «Промінь-1» грошові кошти в сумі 10000, 00 грн., а саме: 20 купюр номінальною вартістю по 500 гривень та передано ОСОБА_3 для фіксації факту вимагання неправомірної винагороди (т.1, а.с. 166-174).

- даними протоколу затримання особи від 16.05.2017 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 було затримано після вчинення ним кримінального правопорушення , а саме отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 в сумі 10000,00 грн. за видачу останньому відношення для укладення контракту про проходження військової служби. ( т.1 а.с. 175-178).

- даними протоколом огляду місця події від 16.05.2017 р. та диском з відеозаписом до нього, з яких вбачається, що огляд проводився в приміщенні піцерії «Фелічі -Ту» в смт.Делятин по вул.16 Липня, 301 А, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де ОСОБА_1 запропоновано продемонструвати речі наявні в нього, на що останній добровільно продемонстрував мобільний телефон марки ASTRO, посвідчення офіцера, паспорт громадянина України, пластикову карту ПАТ «Приват Банк», водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Opel», а також грошові кошти в сумі 10000 гривень (20 купюр по 500 гривень), які дістав з внутрішньої кишені куртки та лівої набедерної кишені штанів, на яких були виявлені сліди світіння світло-зеленого кольору, тобто сліди помічення спеціальною хімічною речовиною, а також серії та номери яких співпадали із тими, що були вручені ОСОБА_3 згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів (т.1, а.с. 179-183);

- даними протоколу освідування особи від 16.05.2017 року з 16:05 год по 16:25 год., з яких вбачається, що на лівій руці ОСОБА_1 та лівій набедреній кишені його штанів було виявлено ознаки світіння світло-зеленого кольору, тобто сліди помічення спеціальною хімічною речовиною. Окрім цього, в ході проведення вказаної слідчої дії було відібрано змиви з лівої та правої руки ОСОБА_1 , а також з лівої набедреної кишені його штанів,з яких знято змиви та упаковано в пакети (т.1, а.с. 184-185);

- даними протоколу огляду документів від 16.05.2017 р. та засвідченою копіює журналу до нього, встановлено що було проведено огляд журналу реєстрації вихідних документів військової частини А3892, з якого вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримані від ОСОБА_1 відношення зареєстровані у даному журналі за № 203 від 16.05.2017 та № 202 від 16.05.2017 відповідно (т.1, а.с. 186-192).

- даними протоколу огляду документів від 17.05.2017 р., з якого вбачається, що саме відношення № 202 та № 203 від 16.05.2017, які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали 16.05.2017 від ОСОБА_1 , надавши йому за це неправомірну вигоду в сумі 10000 гривень, встановлено, що дані відношення видані командиром військової частини А3892 підполковником ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 (№ 203 від 16.05.2017) та ОСОБА_4 (№ 202 від 16.05.2017) та адресовані до Івано-Франківського МВК. У зазначених відношеннях командир військової частини А3892 підполковник ОСОБА_1 просить Івано-Франківський МВК оформити особові справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийняти їх на військову службу та направити для проходження останньої до військової частини А3892. При цьому, в даних відношеннях зазначено, що відносно ОСОБА_4 необхідно провести заходи відбору на посаду водія автомобільного відділення взводу забезпечення військової частини А3892, а відносно ОСОБА_3 - на посаду старшого водія-гранатометника автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення даної військової частини. (т.1, а.с. 193 -194).

- даними протоколу огляду речей від 20.06.2017 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто належного ОСОБА_1 мобільного телефону марки «Astro», моделі A200 KS, який був вилучений в останнього 16.05.2017 в ході огляду місця події, у вказаному телефоні серед контактів наявний записаний номер телефону « НОМЕР_1 » - підписаний « ОСОБА_5 ». Окрім цього, за результатами огляду журналу вхідних та вихідних дзвінків вбачається, що 15.05.2017 о 17 год. 44 хв. відбулася розмова між ОСОБА_1 та « ОСОБА_5 ». Також, розмови між ОСОБА_1 та « ОСОБА_5 » відбулися 16.05.2017 о 12 год. 27 хв. та 13 год. 23 хв. Також, 16.05.2017 о 13 год. 34 хв. та о 14 год. 21 хв. відбулася розмова між ОСОБА_1 та «Пилявець АО мтс» тривалістю 18 секунд та о 14год. 21 хв. Тривалістю 10 секунд. (т.1, а.с. 195-202).

- даними висновку експерта № 1.1.-192/17 від 31.05.2017 згідно якого купюри в кількості 20 грошових купюр номіналом 500 гривень, які вилучені в ОСОБА_1 під огляду місця події за способом нанесення зображення та первинними елементами захисту відповідають купюрам, які знаходяться в офіційному обігу (т.1 а.с. 205-209).

- даними висновку експерта № 2-0603/17 від 29.05.2017 згідно якого на представлених для експертного дослідження грошових купюрах, та змивах з його правої і лівої руки та лівої набедреної кишені його штанів ОСОБА_1 , вилучених в ході освідування ОСОБА_1 , виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини з яскравою жовто-зеленою люмінесценцією, яка містить люмінофор однаковий з люмінофором, що міститься в наданому для порівняння зразку речовини «Промінь-1», наданої на паперовому фільтрувальному диску. Речовина, яскравою жовто-зеленою люмінесценцією виявлена на всіх грошових купюрах в сумі 10000 гривень та зразок речовини «Промінь-1» наданий на фільтрувальному диску мають спільну родову належність. На представлених для експертного дослідження фільтрувальних дисках зі змивами з правої і лівої рук гр. ОСОБА_1 виявлено спеціальну хімічну речовину з яскравою жовто-зеленою люмінесценцією, яка містить люмінофор однаковий з люмінофором, що міститься в наданому для порівняння зразку спеціальної хімічної речовини "Промінь-1" на фільтрувальному диску. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на фільтрувальних дисках зі змивами з правої та лівої рук гр. ОСОБА_1 і зразок речовини "Промінь-1", наданий на фільтрувальному диску мають спільну родову належність.На представленому для експертного дослідження фільтрувальному диску зі змивами з кишені штанів ОСОБА_1 виявлено спеціальну хімічну речовину з яскравою жовто-зеленою люмінесценцією, яка містить люмінофор однаковий з люмінофором, що міститься в наданому для порівняння зразку спеціальної хімічної речовини "Промінь-1" на фільтрувальному диску. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на фільтрувальному диску зі змивами з кишені штанів ОСОБА_1 і зразок спеціальної хімічної речовини "Промінь- 1", наданий на фільтрувальному диску мають спільну родову належність (т.1, а.с. 212-219).

- даними протоколу проведення контролю за вчиненням злочину від 29.05.2017, відповідно до якого 16.05.2017 було проведено спеціальний слідчий експеримент із використанням ідентифікованих (помічених) коштів, а саме близько 16.05.2017 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 зайшов у кафе « Фелічіта» , яке знаходиться в смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, де зустрівся із командиром військової частини А 3982 ОСОБА_1 .. Під час розмови ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 гривень , в свою чергу ОСОБА_20 запевняє що все буде добре. (т.1 а.с. 220-221).

-даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дій від 29.05.2017 та диском з звуко- та відеозаписами до нього, яким зафіксовано: 17.05.2017 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 зайшов у кафе «Фелічіта», яке знаходиться в смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, де зустрівся із командиром військової частини А 3982 ОСОБА_1 .. Під час розмови ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 гривень , в свою чергу ОСОБА_20 запевняє що все буде добре. (т.1, а.с. 222-223, 227-228).

-стенограмою дописів розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в кафе «Фелічіта» в смт.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.1 а.с.224-226,231-233).

-стенограмою дописів розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в кафе «Фелічіта» в смт.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.1 а.с.224-226).

- ухвалою слідчого судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових ) дій у кримінальнму провадженні №42017090780000090 від 03.05.2017 року: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а сааме : мобільного терміналу ( кінцевого обладнання) в якому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовує SIM карту з телефонним номером НОМЕР_2 (оператор мобільного зв`язку «Водафон», послуга наперед оплачуваного зв`язку) ( т.1 а.с. 157);

- ухвалою слідчого судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальнму провадженні №42017090780000090 від 03.05.2017 року: ауді, відео контроль особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.1 а.с.158)

- даними витягу з наказу командира військової частини - польова пошта В3950 від 21.12.2016 № 368 про призначення ОСОБА_1 на посаду командира військової частини -польова пошта В3950 ( т.2 а.с. 8);

- даними постанови про проведення освідування особи - ОСОБА_1 від 16.05.2017 року (т.3, а.с.32);

- даними клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_3 від 10.05.2017 року ( т.3 а.с. 33-35);

- даними клопотання про проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 10.05.2017 року щодо ОСОБА_1 ( т.3 а.с. 36-38);

- даними постанови про проведення контролю за вчинення злочину ОСОБА_1 від 11.05.2017 року ( т.3 а.с. 39-41);

- даними доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.36 КПК України від 11.05.2017 року ( т.3 а.с. 42);

- даними постанови про розсекречення грифів секретності матеріальних носіїв інформації, які містять результати проведення негласних слідчих дій від 17.05.2017 року (т.3 а.с. 43-44);

- даними постанови про розсекречення грифів секретності матеріальних носіїв інформації , які містять результати проведення негласних слідчих дій від 22.05.2017 року (т.3 а.с 45-46);

- даними клопотання про розсекречення грифів секретності матеріальних носіїв інформації , які містять результати проведення негласних слідчих дій від 22.05.2017 року (т.3 а.с 47-48);

- даними постанови про припинення проведення негласних слідчих дій від 22.05.2017 року відносно ОСОБА_1 (т.3 а.с 49-50).

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням свідків, письмовим доказам по справі.

Показання свідків послідовні, логічні узгоджуються з письмовими доказами та матеріалами НРСД та підтверджують факт одержання сліжбовою особою ОСОБА_1 неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будь якої дії з використання службового становища.

На думку суду, показання свідків, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій у своїй сукупності в повній мірі підтверджують вину обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та спростовують його позицію, щодо того що , дії були провокаціє він в нікого не вимагав неправомірної вигоди і вважав , що йому надають документи для влаштування на роботу .

Так, з матеріалів НСРД зокрема згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.05.2017 року саме аудіо-відео контролю вбачається, що після повернення до приміщення піцерії ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з в/ч із заповненими відношеннями про працевлаштування його та ОСОБА_3 о 15 год 19хв. ОСОБА_21 передав грошові кошти в сумі 10000 грн. за видачу останнім відношення, який спокійно взяв грошові кошти без запитань та уточнень та поставив до лівої кишені, де їх було і виявлено в ході подальшого огляду. З огляду на те, що обвинувачений разом з свідком їхали у в/ч, де ОСОБА_4 подав всі необхідні документи, зокрема паспорт, індентифікаційний та водійські права, при цьому будь якої розмови про необхідність подати додаткові документи не було, тому твердження обвинуваченого про те, що він вважав що йому ОСОБА_3 надав додаткові документи для працевлаштувння є неправдивими і спростостовані в ході судового розгляду.

Тому показання обвинуваченого, суд розцінює як нелогічні та не аргументовані та спрямовані на уникнення відповідальності.

Захисник обвинуваченого вказує на те, що частина доказів є недопустимою, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. На переконання захисника, обвинувачення ґрунтується на припущеннях і недопустимих доказах. На його думку, в діях ОСОБА_5 , ОСОБА_3 міститься провокація. Також, на думку захисника, мало місце штучне внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про вчинення тяжкого злочину, оскільки обвинувальний акт до суду був направлений за ч. 1 ст. 368 КК, що не передбачає дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Стосовно доводів сторони захисту про недопустимість доказів за результатами проведення НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю, суд дійшов висновку, що сторона захисту безпідставно стверджує, що для отримання дозволу на проведення НСРД відомості до ЄРДР були заздалегідь необґрунтовано внесені за ознаками злочину, за вчинення якого передбачено більш тяжке покарання, ніж за інкримінований обвинуваченому злочин, що відповідно до ст. 246 КПК без належних підстав обумовило проведення НСРД.

Дійсно, відповідно до ст.12 КК діяння, передбачене ч.3 ст.368 КК, належить до тяжких злочинів, що, враховуючи вимоги ст.246 КПК, дає право органу досудового розслідування проводити НСРД. Проте кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КПК на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність та не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час.

Отримані в ході досудового розслідування додаткові докази обумовили наступну зміну кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.368 КК, що не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації його дій з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

Є безпідставними твердження сторони захисту щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні з порушенням норм КПК України. Оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснювалось на підставі ухвал слідчого судді, а контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту здійснювався у відповідності до ч.4 ст. 246 КПК України на підставі постанови прокурора (том 1, а.с. 157-158, т.3 а.с. 39-41).

Доводи про те, що обвинувачений не брав коштів у ОСОБА_3 , а вважав, що останній надає додаткові документи, спростовуються протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 16.05.2017 року, на відеозаписі якого видно, як ОСОБА_3 передав обвинуваченому пакет з предметами, схожими на гроші, а останній поклав їх у кишені, також протоколом огляду місця події, де оглядався вміст лівої набедреної кишені штанів згідно якого обвинувачений вийняв з лівої кишені набедреної кишені грошові кошти і в ній не було жодних документів.

Отже суд вважає, що вказані дані підтверджують вину обвинуваченого інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи, викладені захисника про недопустимість таких доказів, як протоколи, складені за результатами НСРД від 29.05.2017 року та додані до них оптичні диски DVD-R (т.1 а.с. 223, 228).

Згідно положень ч.1 ст.246 КПК НСРД є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, а тому відомості про назви та характеристики технічних засобів, які застосовувалися при їх проведенні, обґрунтовано не наведені в протоколах за результатами НСРД. Такий висновок відповідає позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС), викладеній в постановах від 07 жовтня 2020 року (справа № 725/1199/19), від 20 травня 2020 року (справа № 585/1899/17), від 22 жовтня 2021 року (справа № 487/5684/19).

Не зазначення в протоколах НСРД технічних засобів, які використовувалися під час проведення НСРД, не ставить під сумнів належність та допустимість як доказів протоколів НСРД та додатків до них DVD-R дисків, з огляду на положення статей 85 - 87 КПК, адже їх збирання й закріплення відбулося без порушення гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, вони походять із належного процесуального джерела, отримані належним суб`єктом, у належному процесуальному порядку з належним оформленням джерела фактичних даних.

Що стосується тверджень сторони захисту про недопустимість протоколів за результатами проведення НСРД через не відображенняв їх змісті ходу процесуальної дії, то суд також вважає їх безпідставними.

Стороною захисту зазначено, що в протоколах за результатами НСРД не вказаний весь перебіг процесуальних дій, а відображені лише отримані під час НСРД результати. Зокрема, в протоколах не вказано: дату та час, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які залучені до конфіденційного співробітництва, прибула в приміщення відповідного оперативного підрозділу для участі в НСРД - контроль за вчиненням злочину; хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював на дану особу спеціальне аудіо-відео спостережне обладнання; яке конкретно обладнання для аудіо-, відеоспостереження було встановлено на дану особу (назву та технічні характеристики даного обладнання); час, коли ця особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться НСРД - контроль за вчиненням злочину, аудіо-відео контроль за особою та річчю; маршрут повернення даної особи після проведення НСРД до оперативного підрозділу для вилучення в нього відповідного обладнання; співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відео спостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва; присутніх при цих діях осіб.

Водночас у протоколах НСРД відображені ті фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження та надають можливість зрозуміти перебіг проведення НСРД. Відомості, які на думку сторони захисту мають міститись у протоколах (крім фактично відображених у їх змісті), не впливають на факт одержання неправомірної вигоди та достовірність здобутих фактичних даних про його обставини.

Яке значення мають вищенаведені відомості та як вони можуть вплинути на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, сторона захисту не пояснила. Зміст протоколів, складених за результатами НСРД від 29.05.2017р за відповідає вимогам статей 105, 106, 107, 252, 269, 271 КПК.

Захист посилався також на недопустимість протоколів, складених за результатами проведення НСРД, з підстав їх виготовлення з порушенням процесуального строку, встановленого приписами ч. 3 ст. 252 КПК.

Суд відхиляє такі доводи як необґрунтовані і не вбачає підстав визнавати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону недотримання 24-годинного строку передачі прокурору протоколів про результати проведення НСРД.

Відповідно до ч.3 ст.252 КПК протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення НСРД передаються прокурору.

Водночас, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження (постанова ККС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 263/15845/2019).

Оскільки складення протоколу за результатами проведення НСРД та направлення його прокурору є обов`язком працівника оперативного підрозділу, то пропущення ним строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Допущене перевищення визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує порядок кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Втім, таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення у встановлені процесуальні строки.

Сторона захисту може висловити свої зауваження з приводу НСРД та врахувати їх результати під час підготовки захисту за умови відкриття стороною обвинувачення відповідних протоколів як доказів в порядку ст.290 КПК, на що не впливає дотримання органом досудового розслідування строку, визначеного ч.3 ст.252 КПК. Отже, вказане порушення не впливає на загальний висновок суду про допустимість як доказів протоколів, складених за результатами НСРД.

Судом також не встановлено підстав до визнання недопустимим доказом протоколу огляду та вручення від 16.05.2016 р. з огляду на встановлену технічну описку в даті 2016 р. замість 2017р. Зазначені обставини також підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 .

Суд також відхиляє як безпідставні доводи захисника про не встановлення джерела походження коштів для передачі з огляду на показання в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_3 , який підтвердив суду що надав особисті кошти.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо наявності провокації вчинення злочину захист ставить під сумнів встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження, висловлює власні припущення стосовно обставин події, проте не зазначає зміст яких доказів в кримінальному провадженні, дає підстави стверджувати про провокацію.

Також є необґрунтованими і посилання сторони захисту на ймовірну провокацію з боку ОСОБА_5 , оскільки такі доводи не ґрунтуються на досліджених доказах, зокрема даних НСРД, якими зафіксовані розмови останніх, зміст яких обвинуваченим не оспорюється, спланованість дій, що вказує на обізнаність обвинуваченого та готовність півпрацювати на перше прохання свідка. Такі розмови у повній мірі спростовують доводи захисту щодо підбурювання зі сторони працівників правоохоронних органів.

Відповідно до практики Європейського суду критеріями визначення провокації визнаються активність дій з боку працівників правоохоронних органів, з`ясування чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину як то прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої, чи був би вчинений злочин без втручання правоохоронних органів, вагомість причин проведення імітування обстановки злочину під контролем правоохоронних органів та чи були об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і чи була ймовірність вчинення нею злочину суттєвою.

За матеріалами кримінального провадження вказаних вище ознак, притаманних провокації злочину, у діях правоохоронних органів або ОСОБА_3 , який діяв під контролем правоохоронного органу як особа, залучена з дотриманням встановленого порядку до проведення НСРД, судом не встановлено.

В судовому засіданні суд дійшов висновку про відсутність провокації дій обвинуваченого, оскільки готовність обвинуваченого до спланованих дій на вчинення злочину, вказує на ймовірність вчинення ним злочину і без втручання правоохоронних органів.

Таким чином, суд вважає, що докази зібрані у даному кримінальному провадженні є належними, і допустимими, і в своїй сукупності в повній мірі свідчать про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Що стосується доводів обвинуваченого та захисника про порушення вимог ст. 290 КПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сторона захисту зазначає, щоухвали слідчого судді апеляційного суду від 11 травня 2017 року про надання дозволу на здійснення візуального спостереження, аудіо-, відеоконтролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на стадії досудового розслідування стороні захисту в порядку ст.290 КПК України не відкривались, натомість були долучені до матеріалів кримінального провадження вже під час розгляду справи судом

Надаючи оцінку дотриманню відповідних прав обвинувачених, в тому числі права на захист, при відкритті в судовому засіданні у непередбачений ст. 290 КПК України спосіб процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 , сторона захисту вважає про неможливість використання відповідних матеріалів в якості доказів, а також про недопустимість доказів, які містяться в протоколах за результатами проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19), у тому випадку, коли сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання), та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо ж у ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.

При цьому, якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, в комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, розсекречені ухвалу апеляційного суду та постанову прокурора стороні захисту вручено в судовому засіданні (т.1 а.с.158). При цьому у судовому засіданні суд додатково пересвідчився у тому, чи вручені такі рішення стороні захисту, а розгляд кримінального провадження відкладено .

Також стороні захисту було надано можливість у судовому засіданні без обмежень у часі аргументувати підстави недопустимості таких доказів, та обґрунтувати свою позицію щодо порушення вимог ст. 290 КПК України.

З урахуванням викладеного, та з огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, у даному випадку порушень вимог статей 20, 22, 23, 89, 290 КПК України не допущено, а тому доводи сторони обвинуваченого та захисника в цій частині є безпідставними.

Також неспроможними є доводи сторони захисту про не підтвердження надання на експертизу змивів з рук та кишені штанів саме ОСОБА_1 з посиланням на неповне зазначення інформації на конвертах при упакуванні та не надання експерту зображень конверта в якому упаковані фільтрувальні диски з правої руки ОСОБА_1 та відсутність в нумерації сторінок 56, оскільки такі недоліки жодним чином не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, як і не виправдовують його.

Суд дійшов висновку, що всі докази, а саме показання свідків, матеріали негласних слідчих розшукових дій в своїй сукупності узгоджуються між собою та поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому кримінальному правопорушенні за відсутності провокації злочину, є обґрунтованими і правильними.

Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.368 КК України (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015), які виразились у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчиненного злочину, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до ст. 66, 67 КК України.

Щодо особи обвинуваченого, суд враховує його вік, позитивні характеристики (т.1 а.с.245-251, т.2, а.с.3,6), те, що він має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 р.н., 2009 р.н. (т.2, а.с.4-5,), вперше притягується до кримінальної відповідальності (т.2, а.с.7), на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т. 2, а.с. 214).

Щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд ураховує, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 368 КК України ( в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) КК України належать до умисних корисливих корупційних злочинів.

Призначаючи покарання за цей вид кримінального правопорушення, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, враховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір неправомірної вигоди та інші обставини кримінального провадження, відсутність як обтяжуючих так і пом`якшуючих покарання суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень достатнім буде покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.368 КК України із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади пов`язані із виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративних господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком 3 роки .

Прокурор під час судових дебатів клопотав про застосування до набрання вироком законної сили до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом із тим, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд ураховує, що під час судового розгляду у фактів порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків установлено не було.

Враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду, тяжкість вчиненного кримінального правопорушення, а також характер призначеного судом покарання, суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно обрати запобіжні заходи у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому процесуальні витрати за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України: судової експертизи № 1.1-192/17 від 31.05.2017 року в сумі 1484,40 гривень; судової експертизи за № 2-0603/17 від 29.05.2017 в сумі 989,60 гривень; покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопрушення.

Долю речових доказів слід вирішити керуючись ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.Тому арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 р року, підлягає скасуванню.

При вирішенні питання про повернення застави слід керуватись ч.11 ст.182 КПК України, відповідно до якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як вбачається з копії квитанції від 25.05.2017, долученої до матеріалів кримінального провадження, за обвинуваченого ОСОБА_1 було внесено заставу в розмірі 96000 грн. 00 коп., згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 р, заставодавцем ОСОБА_22 .

Таким чином, після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 96000,00 грн., яка внесена за ОСОБА_1 слід повернути застоводавцю ОСОБА_22 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 174 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначити покарання - у виді штрафу - одна тисяча п`ятисот ( 1500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.00 коп.( двадцять п`ять тисяч п`ятсот) з позбавленням права обіймати певні посади пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративних господарських функцій на підприєствх установах організаціях незалежно від форми власності строком три (3) роки .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити заставу із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_22 , суму застави в розмірі 96000 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень), внесену нею згідно квитанції від 25.05.2017 на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265), на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 р про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 р. - скасувати.

Речові докази: - грошові кошти загальною сумою 10000 грн. із наступними номіналами, серіями та номерами: 20 купюр номіналом 500 гривень УИ 0723577, ВЗ 3686141, МВ 4587336, СБ 2032586, ВХ 6474750, СБ 8933800, ФЗ 4276772, СД 5761827, ЛИ 8828300, ЛГ 0578520, ЛБ 6627338, ВБ 6397665, ЗЗ 6078625, ВГ 7357680, ЛЗ 4378711, ВГ 3097262, ЗИ 8126849, ЗЗ 2525015, БН 2165065, БТ 0380661, які знаходяться на зберіганні у фінансовій установі ПАТ « Приватбанк» повернути ОСОБА_3 ;

Речовий доказ: -мобільний телефон марки «ASTRO» чорного кольору, який зберігається в кімнаті речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Речовий доказ: - грошові кошти загальною сумою 1917 грн. із наступними номіналами, серіями та номерами: 3 купюри номіналом 500 гривень - ВВ 2617304, МА 4858435, МВ 3559769, 1 купюра номіналом 200 гривень - КИ 2234710, 2 купюри номіналом 100 гривень - МП 5564204, СД 6507798, 1 купюра номіналом 5 гривень - МЖ 3923271, 4 купюри номіналом 2 гривні - СИ 7036264, СИ 0504629, СВ 5276687, ПЖ 0173537, 4 купюри номіналом 1 гривня УУ 4342763, МИ 3857810, УТ 0146841, ВП 9741523, які зберігаються в УЗЕ в Івано-Франківській області повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Речовий доказ: змиви з правої руки ОСОБА_1 , змиви з лівої руки ОСОБА_1 , змив з лівої надбедерної кишені штанів ОСОБА_1 , які зберігаються в камері речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону - знищити.

Речовий доказ: відношення до Івано-Франківського міського військового комісаріату №202 від 16.05.2017 року (відносно ОСОБА_4 ) та № 203 від 16.05.2017 року відносно ОСОБА_3 ) на 2 арк., які зберігаються при матеріалах кримінального провадження в військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону - залишити при матеріалах кримінального провадження в військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, уродженця м.Новомиргород, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 2474,00грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 з часу отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Міськевич О.Я.