Ухвала суду № 101233704, 19.11.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-23/04

Провадження № 4-с/159/15/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

представника заявника ОСОБА_1

боржника ОСОБА_2

представника ВДВС ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця,

учасники справи:

заявник (боржник) – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

стягувач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2

орган державної виконавчої служби – Ковельський відділ Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), код ЄДРПОУ 34898111, адреса: м.Ковель вул.Кармелюка, 4

в с т а н о в и в :

Стислий виклад скарги.

11 листопада 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати арешт, накладений у грудні 2004 року державною виконавчою службою м.Ковель на його квартиру за адресою АДРЕСА_3 з метою виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2004 року у справі №2-23/04 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 9676,65 грн збитків, 75 грн витрат на автотоварознавче дослідження, 51 грн судових витрат.

В обґрунтування скарги зазначив, що судове рішення виконано заявником добровільно, проте арешт майна державною виконавчою службою не скасований у зв`язку із знищенням архівних матеріалів.

Стислий виклад позиції учасників справи.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Ковальчук В.С. скаргу підтримав та пояснив, що після пред`явлення стягувачем ОСОБА_2 виконавчого листа на виконання згадуваного судового рішення боржник добровільно сплатив кошти, що слугувало підставою для відкликання стягувачем виконавчого листа. ОСОБА_4 також сплатив судові витрати на користь держави, тому подальше обмеження його права власності на житло є незаконним.

Стягував ОСОБА_2 підтвердив суду відсутність до ОСОБА_5 некомпенсованих вимог, пояснив, що ще 16 років тому отримав від останнього в повному обсязі усю суму коштів, визначену судом.

Представник державної виконавчої служби Васковець С.І. надав суду документи на підтвердження руху виконавчого провадження, повідомив, що виконавчий лист був повернутий стягувачу ОСОБА_2 на його вимогу 08.11.2006 року, виконавче провадження на даний час знищено, тому при вирішенні питань скасування арешту майна державний виконавець покладається на розсуд суду, іншого порядку звільнення майна з-під арешту законодавством не передбачено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2004 року у справі 2-23/04 позов ОСОБА_2 задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9676,65 грн збитків, 75 грн витрат на автотоварознавче дослідження, 51 грн судових витрат, також з ОСОБА_5 в доход держави стягнуто 46,50 грн.

На виконання цього рішення Ковельським міськрайонним судом Волинської області виданий виконавчий лист від 28.10.2004.

За даними Реєстру прав власності на нерухоме майно 10.12.2004 року в рамках даного виконавчого провадження за заявою Ковельської ДВС від 03.12.2004 Ковельською державною нотаріальною конторою як реєстратором 10.12.2004 зареєстровано обтяження у виді арешту квартири (1/4) за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_5 .

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження (спец розділ, архів) ВП 2336671 по виконанню виконавчого листа, виданого 28.10.2004 року Ковельським міськрайонним судом у справі №2-23/04, державним виконавцем Ковельського ВДВС 08.11.2006 року виконавчий лист повернутий стягувачу без виконання за його заявою.

Позиція та мотиви суду.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 висловлена правова позиція, згідно якої у разі , якщо опис та арешт майна накладено на майно боржника в порядку виконання судового рішення, то усі питання щодо сього майна розглядаються в порядку розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом до 05 жовтня 2016 року) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції).

Судом встановлено, що арешт на майно заявника накладено з метою виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стягував підтвердив суду виконання боржником судового рішення, проте за матеріалами справи виконавче провадження не закінчено з підстав фактичного виконання судового рішення, а винесено постанову про повернення виконавчого документу за заявою стягувача.

З огляду на конкретні обставини справи – виконання судового рішення в позасудовому порядку, та відсутність в законодавстві механізмів звільнення майна з під арешту у таких випадках, суд вважає необхідним скаргу задовольнити та звільнити майно заявника з під арешту.

Керуючись статтями 447 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скасувати арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 1537263, підстава обтяження: виконавчий документ 38009/1, 03.12.2004, Ковельська ДВС), накладений на об`єкт обтяження : квартира, ј квартири, адреса: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_4 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 10.12.2004 №1537263.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.11.2021 року.

ГоловуючийТ. В. Денисюк