Рішення № 101233186, 18.11.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2021 р. Справа № 608/113/21

Номер провадження2/608/186/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Манорик Г. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків справу в спрощеному провадженні за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2021 року позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.07.2011 ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на кредитній картці 300 гривень. В подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 8 000 гривень. Зобов`язання за кредитним договором позивачем були виконані належним чином, проте, з другої сторони, відповідач ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки, тому станом на 02 листопада 2020 року виникла заборгованість в сумі 28 576,23 гривень, яка складається з: 23030,14 гривень заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 23030,14 гривень - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованості за поточним тілом кредиту, 0,00 - заборгованості за нарахованими відсотками, 5546,09 - заборгованості за простроченими відсотками, 0,00 гривень заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 гривень - нарахованої пені, 0,00 гривень нарахованої комісії.

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Представником відповідача - адвокатом Манорик Г.Г. було подано відзив на позов, згідно якого ОСОБА_1 позов визнає частково, зокрема, в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту. В частині стягнення з неї заборгованості за простроченими відсотками - не визнає. Вважає, що право позивача нараховувати відсотки за кредитом припинилося, оскільки, він пред`явив вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, тобто, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Крім того, умови кредитування відповідачці не було роз`яснено, про збільшення кредитного ліміту не повідомлено.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Меркулова В. В. подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що твердження представника відповідача є безпідставними з огляду на те, що відповідач належним чином був ознайомлений з умовами кредитування та про збільшення кредитного ліміту на картці, що стверджується документами, які підписала ОСОБА_1 , а саме: наказом про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, яка була чинна на момент підписання заяви позичальника; довідкою щодо виданих кредитних карток відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; довідкою про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну; випискою по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Стосовно правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами представник Меркулова В. В. зазначила, що згідно умов кредитного договору при непогашенні кредиту в термін, встановлений договором, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів. Отже, датою 28.02.2023 (останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов`язань за кредитним договором №б/н та припинення зобов`язань в цілому. Відповідно до кредитного договору відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки, розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

В ході розгляду справи представником відповідача - адвокатом Манорик Г.Г. неодноразово подавалися клопотання про зменшення позовних вимог в зв`язку із частковою сплатою відповідачем ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору.

Також, представником відповідача - адвокатом Манорик Г.Г. було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просить позов задоволити частково, а саме на суму 15 460,14 гривень з врахуванням часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 7 570 гривень, що стверджується відповідними квитанціями. В частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками просить відмовити. Судові витрати просить покласти на сторони в межах ними понесених.

В квітні 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в сумі 23030,14 гривень, та 5206,09 гривень - заборгованості за простроченими відсотками, що в загальному становить 28 236,23 гривень, а також понесені позивачем судові витрати.

В листопаді 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 21 486,23 гривень (тіло кредиту), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з позовною заявою подав окрему заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Манорик Г. Я. в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнають частково, а саме на суму 15 460,14 гривень з врахуванням часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 7 570 гривень. В частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками просять відмовити. Судові витрати просять покласти на відповідача.

Суд, вислухавши позивача, його представника, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13 липня 2011 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на кредитній картці в розмірі 300 гривень.

Відповідно до п. 2.1.1 2.3 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 № СП-2010-256 (далі Умов та правил), позичальник дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.51 Умов та правил - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

01 серпня 2013 року розмір кредитного ліміту було збільшено до 8 000 гривень, 05.06.2015 - зменшено до 7110 гривень, 10.06.2015 - збільшено до 7230 гривень, що вказано в довідці АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування контррахунку.

Факт отримання та використання кредитної картки підтверджується банківською випискою. Банківська виписка містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку станом на проведення фінансової транзакції з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, з зазначенням суми на балансі рахунку.

З банківської виписки вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитною карткою, яка їй видавалася, здійснюючи розрахункові операції, використовувала кредитні кошти, однак, не здійснювала погашення боргу в повному обсязі.

Розмір заборгованості за наданим розрахунком відповідає відомостям, відображеним у виписці по картковому рахунку, що в свою чергу є підтвердженням отримання кредитних коштів позичальником.

До матеріалів справи банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідачка ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено відповідача, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ( www.privatbank.ua) АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 листопада 2020 року становить 28 576,23 гривень, з яких: 23030,14 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 23030,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5546,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

Відповідачем під час розгляду справи було сплачено 7 570 гривень в рахунок заборгованості за кредитним договором, що стверджується банківською випискою, де зазначено, що 19.01.2021 та 13.02.2021 відповідачем здійснено проплату заборгованості на 250,00 гривень та 70,00 гривень відповідно; квитанціями від 16.07.2021 на суму 200 гривень, від 02.08.2021 - 4000 гривень та 1000 гривень, 20.09.2021 - 550 гривень, 27.09.2021 - 1000 гривень.

Позивачем вказана сума була включена в розрахунок заборгованості станом на 20.10.2021, що відображена в графі «Сума коштів внесених клієнтом на погашення заборгованості», однак, чи зарахована вона на погашення тіла кредиту чи відсотків не вказано.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Разом із тим, у зазначеній анкеті-заяві відсутні дані щодо умов про встановлення кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, а також відповідальності у вигляді пені та штрафів за порушення зобов`язання.

Будь-які інші документи, крім анкети-заяви, у яких було б обумовлено умови кредитного договору, у тому числі істотні, відповідачем не підписувалися.

Відповідно до Довідки про умови кредитування кредитки від 13 липня 2011 року ОСОБА_1 погодилася з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000047553167, в якому сторони погодили базову проценту ставку - 3% в місяць, тобто 36% на рік.

Однак, матеріали справи не містять копії вказаного кредитного договору SAMDN50000047553167. Всі посилання позивача відносяться до кредитного договору №б/н від 13.07.2011, який також в матеріалах справи відсутній. В анкеті-заяві, яку підписувала відповідач, інформація щодо кредитного договору SAMDN50000047553167 чи № б/н не значиться.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, який включає зменшення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 липня 2011 року на 7570 гривень, які відповідачка сплатила протягом розгляду справи, станом на 22 жовтня 2021 року загальна заборгованість становить 21 486,23 гривень, в т.ч. заборгованість за простроченими відсотками.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками 5206,09 гривень (заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 14.04.2021).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в «ПРИВАТБАНКУ» як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зважаючи на відсутність підпису відповідача безпосередньо на Умовах та Тарифах банку, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів розміщених на сайті: www.privatbank.ua не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, §123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Отже, суд виходить із того, що через відсутність підстав вважати складовими кредитного договору додані до позову витяг з Тарифів, а також Умови та Правила надання банківських послуг, здійснення позивачем нарахувань по процентах належного підтвердження під час розгляду справи не знайшло, тому у стягненні прострочених процентів за користування кредитними коштами в сумі 5206,09 гривень, слід відмовити.

Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення зменшених позовних вимог і стягнення в його користь із відповідача заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту в сумі 15 460,14 гривень, тобто 23030,14 гривень (сума заборгованості за тілом кредиту на день подачі позову) - 7 570 гривень (сплачена відповідачем сума в період розгляду справи) = 15 460,14 гривень. В решті зменшених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті 2102,00 гривень судового збору, згідно платіжного доручення №PROM4В6Y1V від 04.11.2020.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 625, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 128, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», який знаходиться за адресою: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, індекс 49094 до ОСОБА_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості - задоволити частково. Сягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299 - 15 460 (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 14 копійок, заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 липня 2011 року, що включає заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299 - 2102 (дві тисячі сто дві) гривні, сплаченого судового збору.

В решті зменшених позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 19 листопада 2021 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/113/21

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » р.

Секретар: