Ухвала суду № 101229005, 19.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

19 листопада 2021 року м. Київ № 640/33105/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області, винесену 25.10.2021 старшим державним виконавцем Коломієць Інною Миколаївною у межах виконавчого провадження № 59400461 про накладення штрафу на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області у розмірі 10 200 грн.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. вчиняти будь-які дії, пов"язані з виконанням постанови, винесеної 25.10.2021 у виконавчому провадженні № 59400461, про накладення на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області штрафу у розмірі 10 200 грн до моменту розгляду даної скарги по суті шляхом винесення відповідної ухвали суду.

В обгрунтування поданої заяви позивач зазначає про неможливість виконання постанови про накладення штрафу та вказує, що стягнення з Територіального управління штрафу у розмірі 10200 грн, які не передбачені бюджетними асигнуваннями, установленими кошторисом на 2021 рік та які не перебувають на обліку бюджетних зобов"язань в органі Держказначейства, призведе до нецільового використання бюджетних коштів - витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням та до порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм права вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Судом розглянуто заяву позивача про забезпечення позову та не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду стане неможливим. Одночасно суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на реалізацію спірної постанови та стягнення коштів з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

В свою чергу, доводи позивача щодо неможливості виконання постанови про накладення штрафу не є обставинами, з яким пов"язано можливість забезпечення позову, оскільки питання виконання спірної постанови буде вирішуватись на стадії виконання судового рішення та у разі відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, обставини щодо правомірності/протиправності постанови про накладення штрафу підлягають дослідженню під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про забезпечення позову.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Суддя М.А. Бояринцева