Ухвала суду № 101227823, 18.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9566/19

1 - кс/490/1957/2021

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., при секретарі Біжовець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.03.2020р., -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2021р. на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.03.2020р. в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12019150000000595.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019150000000595, від 06.11.2019р. за фактом вчинення службовими особами ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», ТОВ «Містдорбуд», ТОВ «Патчер» за попередньою змовою групою осіб з службовими особами САД у Миколаївській області, вчиняють дії щодо заволодіння коштами державного бюджету, під час виконання будівельних та ремонтних робіт доріг на території Миколаївської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

12.03.2020р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був накладений арешт на предмети, речі та документи, вилучені в ході проведення обшуку 05.03.2020р. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108, офіс 815.

В своєму клопотанні про скасування арешту з майна, заявник вказав, щов зазначеному кримінальному провадженні він не має процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого. Також, стороною обвинувачення протягом часу що минув з моменту арешту майна, до розгляду клопотання, не доведено, що є достатні підстави вважати що вказані речі мають значення для досудового розслідування.

В судове засідання заявник будучи належним чином повідомленим не з`явився, надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надіслав заяву що не заперечує проти скасування арешту майна.

Враховуючи наведене, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заяву слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019150000000595, від 06.11.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

12.03.2020р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва був накладений арешт на предмети, речі та документи, вилучені в ході проведення обшуку 05.03.2020р. за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108, офіс 815.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.

Згідно із Узагальненням судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, інформацію про що заслухано та обговорено на засіданні пленуму ВССУ, яке відбулося 07.02.2014 року, зазначається, що щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обмеження права ОСОБА_1 у володінні і законному розпорядженні своєю власністю через накладання арешту у кримінальному провадженні, явно не відповідає потребам кримінального провадження і не підкріплено доказами існування ризиків, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, та спричиняє непропорційні та необґрунтовані негативні наслідки для третіх осіб.

Будь - яких доказів, які б свідчили про необхідність подальшого утримання цього майна для виконання завдання кримінального провадження, суду не надано.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою не порушення законних прав та інтересів власників майна, клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.03.2020р. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.03.2020р. - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.03.2020р. в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12019150000000595та повернути ОСОБА_1 , а саме з: системного блоку чорного кольору без будь - яких надписів, що б свідчили про марку або серійний номер.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Скрипченко