Рішення № 101227043, 22.11.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11959/21

Провадження № 2-а/750/107/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради № 22/310 про накладення адміністративного стягнення від 06 жовтня 2021 року, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф в сумі 850 грн.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що за змістом оскаржуваної постанови позивач 04 вересня 2021 року о 10 год. 48 хв. за адресою: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, здійснювала торгівлю посудом у невстановленому місці без відповідних документів, чим порушила пункт 9.2.28 «Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова» від 24 грудня 2019 року № 49/VII-2 та статтю 152 КУпАП. Однак, будь-яких правил благоустрою позивач не порушувала, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП. Для здійснення такого виду діяльності, як роздрібна торгівля посудом, отримання будь-яких документів дозвільного характеру не вимагається, а в оскаржуваній постанові не зазначено жодного конкретного документа дозвільного характеру, який повинна була отримати позивач, а також не вказано жодного Закону України, яким необхідність отримання такого документу встановлено. Також, нежитлове приміщення, яке орендує позивач та в якому здійснює роздрібну торгівлю посудом, не є об`єктом благоустрою, а тому будь-які законодавчо встановлені правила та обмеження використання об`єктів благоустрою, у тому числі щодо здійснення на них господарської діяльності, на це приміщення не розповсюджуються. Крім того, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради порушила процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки позивач не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим не мала можливості брати участь в її розгляді та скористатися всіма правами, визначеними статтею 268 КУпАП.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2021 року поновлено позивачу строк для звернення до суду з вказаним позовом; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову. Зокрема, у відзиві на позов відповідач вказує, що 06 жовтня 2021 року Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради розглянула матеріали справи, які надійшли від Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про порушення ОСОБА_1 пункту 9.2.28 «Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова» від 24 грудня 2019 року № 49/VII-2 та статті 152 КУпАП. Про час та місце розгляду справи позивач була повідомлена. Під час розгляду справи членами комісії повідомлено, що територія, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є промисловою зоною і здійснення торгівельної діяльності на цій території заборонено, а земельна ділянка за вказаною адресою перебуває у власності територіальної громади міста і цільове призначення її не змінювалось. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, Адміністративна комісія дійшла висновку, що позивач порушила зазначений пункт Правил та статтю 152 КУпАП. При цьому, позивач здійснила у добровільному порядку оплату штрафу в розмірі 850 грн., таким чином визнавши факт вчинення адміністравтиного правопорушення.

На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, в рамках якого позивач здійснює роздрібну торгівлю посудом в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке вона орендує в Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧІЙ КЛАСТЕР РЕМЗАВОД» (а.с. 17, 18-22, 23).

04 вересня 2021 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 557928 про те, що вона 04 вересня 2021 року о 10 год. 48 хв. у АДРЕСА_1 здійснювала торгівлю промисловими товарами (посуд) у невстановленому місці без належних документів, чим порушила пункт 9.2.28 «Правил благоустрою м. Чернігова» та вчинила правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП (а.с. 13).

У вказаному протоколі, зокрема, в графі: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що позивач з протоколом не згодна та надасть пояснення на засіданні комісії.

10 вересня 2021 року до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області надійшли на розгляд матеріали адміністративної справи № 152198 відносно ОСОБА_1 .

16 вересня 2021 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради позивачу направлено виклик, в якому повідомлено, що розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності відбудеться 22 вересня 2021 року.

Позивач 21 вересня 2021 року подала до Адміністративної комісії клопотання про відкладення розгляду справи для можливості скористатися юридичною допомогою адвоката, у зв`язку з чим 22 вересня 2021 року було відкладено розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

30 вересня 2021 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради позивачу направлено виклик, в якому повідомлялося, що розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності відбудеться 06 жовтня 2021 року та зазначено, що явка позивача є обов`язковою (а.с. 14).

Вказане повідомлення позивач отримала лише 11 жовтня 2021 року (а.с. 15-16).

При цьому, 06 жовтня 2021 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради винесено постанову № 22/310 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП (а.с. 7).

Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 04 вересня 2021 року о 10 год. 48 хв. за адресою: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, здійснювала торгівлю посудом у невстановленому місці без відповідних документів, чим порушила пункт 9.2.28 «Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова» від 24 грудня 2019 року № 49/VII-2 та статтю 152 КУпАП.

З витягу з протоколу № 21 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 06 жовтня 2021 року вбачається, що під час розгляду справи член комісії ОСОБА_2 повідомив, що територія, яка знаходиться по АДРЕСА_1 є промисловою зоною і здійснення торгівельної діяльності на цій території заборонено. При цьому, член комісії ОСОБА_3 також зазначив, що земельна ділянка за вказаною адресою перебуває у власності територіальної громади міста і цільове призначення її не змінювалось.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

У статті 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 44 частини першої статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Рішенням Чернігівської міської ради від 24 грудня 2019 року № 49/VII-2 затверджено Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова (далі - Правила благоустрою міста Чернігова).

Відповідно до пункту 9.2.28 Правил благоустрою міста Чернігова суб`єктам у сфері благоустрою забороняється організовувати встановлення та встановлювати тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності, здійснювати торгівельну діяльність, надавати послуги - на усій території міста, окрім спеціально призначених для цього місць, без відповідних дозвільних документів.

Статтею 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 152 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивач отримала 11 жовтня 2021 року, тобто вже після розгляду вказаної справи.

Таким чином, на момент розгляду справи у комісії були відсутні дані про своєчасне сповіщення позивача про розгляд справи.

За вказаних обставин, під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради не дотримано приписи статей 268, 278 КУпАП, зокрема, позбавлено позивача можливості скористатися всіма правами, визначеними статтею 268 КУпАП, а саму справу розглянуто за її відсутності та за відсутності даних про належне сповіщення про її розгляд, що є підставою для скасування постанови.

Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У тому числі, посадова особа при розгляді справи повинна пересвідчитись чи підтверджується відповідними доказами вина особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також, частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не визнає вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язують відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення.

При цьому, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в справі докази та доводи сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення та не надано суду достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Доводи відповідача про те, що позивач сплатила штраф і таким чином визнала факт вчинення адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме суб`єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2019 року в справі № 757/2757/16-а та інших.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

За наведених обставин, наявні підстави для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 139 КАС України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Підгорний К.Є. на підставі договору про надання правової допомоги від 23 жовтня 2021 року.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 09 листопада 2021 року підтверджується сплата позивачем адвокату Підгорному К.Є. 1000 грн. за надання правової допомоги.

Згідно із частиною другою, третьою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи, що відповідач не заявляв про неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу, а нею документально підтверджено їх понесення, а тому суд знаходить підстави для їх стягнення.

Також, відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 04062015) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 22/310 про накладення адміністративного стягнення від 06 жовтня 2021 року, винесену Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 1454 грн. у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Маринченко