Ухвала суду № 101226501, 22.11.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/791/21

Провадження № 1-кс/307/1143/21

УХВАЛА

22 листопада 2021 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18.03.2021р. (справа № 307/791/21) накладено арешт на тимчасово вилучене у нього майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12021071160000161, внесеному до ЄРДР 11 березня 2021р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме: автомобілем марки "КРАЗ", 256 моделі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого він є згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Ухвалою Тячівського районного суду від 02.04.2021р., за його клопотанням частково скасовано арешт тимчасово вилученого майна, а саме: в частині заборони йому користування вказаним автомобілем та передано йому на відповідальне зберігання, як власнику. 30 червня 2021 р., постановою слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області П. Гомечко кримінальне провадження №12021071160000161 від 11.03.2021р. закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. На даний час, в зв`язку з тим, що кримінальне провадження закрито, відпали обставини, що стали підставою для накладення арешту на вищевказаний автомобіль, просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 18 березня 2021 року та ухвалою від 02 квітня 2021 року на автомобіль "Краз", 256 моделі, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні №12021071160000161 від 11 березня 2021 року.

Вивчивши подані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора, клопотання про скасування арешту майна, розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.

Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування (стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) - здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Приписами статті 38 КПК України встановлено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України. Статтями 303, 304 КПК України, визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.

Як вбачається з матеріалів клопотання, заявник просить скасувати арешт майна у зв`язку з тим, що обставини, які були підставою для його накладення на даний час відпали, а накладений арешт порушує його права власності.

При цьому, досудове розслідування вказаного кримінального провадження, в межах якого накладався арешт майна здійснюється, як вбачається з матеріалів клопотання, Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 29, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання клопотання про скасування арешту майна має відбуватись з дотриманням певних умов.

Враховуючи імперативні положення законодавства, клопотання про скасування арешту майна розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Таким органом досудового розслідування є Хустське РУП ГУНП в Закарпатській області, яке знаходиться за адресою: м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 29, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області, оскільки знаходиться на території м. Хуста.

Саме за місцем розташування органу досудового розслідування заявнику слід звернутися з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо така не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності. У чинному КПК України прямо не передбачено повернення клопотань про скасування арешту майна у випадку подання такого з порушенням територіальної підсудності, однак в даному випадку слідчий суддя вважає за можливе застосувати аналогію закону, та застосувати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України при розгляді вказаного клопотання.

У зв`язку з викладеним, приходжу до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна слід повернути заявнику, що не позбавляє останнього права звернення до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності.

Керуючись ст. ст.174, 303, 304, 318-380 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику його право повторного звернення до суду із зазначеним питанням після усунення причин, що були підставою для повернення матеріалів клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: М.Д.Стецюк