Рішення № 101226305, 18.11.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/9376/21

Провадження № 2/243/2718/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Бочарової М.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі судового засідання № 17 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Слов`янської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2021 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом, обґрунтувавши вимоги тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрована ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які з 2014 року не проживають у будинку, особистих речей в будинку не мають. Оскільки відповідачі близько шести років не мешкають у вказаному будинку, а їх реєстрація в будинку створює перешкоди в реалізації позивачем своїх прав, як власника майна, він вимушений був звернутися до суду із даним позовом та просити суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду, судові повістки, що направлялися на адресу відповідачів, повернулися за закінченням строків зберігання. За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення.

Представник зацікавленої особи надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив врахувати рішення комісії з питань захисту прав дитини від 30.09.2021 року служби у справах дітей Слов`янської міської ради.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України), встановив наступне.

З довідки КП «БТІ» вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору № 670 про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, посвідченого Другою державною нотаріальною конторою Донецької області 17.09.1959 року, номер запису 13622 в книзі № 49 (а.с.32).

З домової книги будинку за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що відповідачі прописані у вищевказаному будинку (а.с. 10-11)

Згідно акту № 140 від 03.08.2021 року, складеного керівником комітету мікрорайону «Залізничний» Козаковою О.О., вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 2014 року по теперішній час не мешкають у будинку АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. ст. 391, 396 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

За змістом ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, на підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють даний вид правовідносин, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно визнання неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд виходить з наступного.

Частиною 2,3 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

В силу ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Інтереси дітей даним рішенням не порушуються з огляду на те, що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у спірному будинку не мешкають, так саме, як і їх матір. Залишення неповнолітніх зареєстрованими у спірному будинку суперечило б змісту ст.9 Конвенції про права дитини та ст.160 СК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишили постійне місце проживання разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , суд вважає, що, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 слід також визнати такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.

Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 346, 383, 391, 405 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , До ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Слов`янської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков