Постанова № 101226063, 15.11.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/5557/21

Номер провадження 3/229/1895/2021 Категорія 208

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Дружківського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Донецькій області про притягненя до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилась 13 квітня 1976 року у с. Борисово Севського району Брянської області, працює головним бухгалтером ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КпАП України, суд

ВСТАНОВИВ:

до Дружківського міського суду Донецької області 07 жовтня 2021 року від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов протокол № 9495/05-99-05 від 15 вересня 2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу, ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, а саме, п.201.10 статті 201, пункт 198.6 статті 198, підпункти 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня в частині ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; включення до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних, по яких реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних проведена постачальником з порушенням дозволеного терміну їх реєстрації на загальну суму 325 грн., завищення податку згідно з розрахунками коригувань на суму 80 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на суму 405 грн., що підтверджується актом документальної планової виїзної перевірки від 15 вересня 202 року № 10080/05-99-18-05/34283984, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 21 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, смс-повідомленням.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Суд, дослідивши протокол №495/05-99-18-05 від 15 вересня 2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 163-1 КУпАП, акт про результати камеральної перевірки, дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення, з огляду на таке.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст.256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, зокрема адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, за змістом ч.2 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Протокол про адміністративне правопорушення № 495/05-99--18-05 від 15 вересня 2021 року, складений стосовно головного бухгалтера ТОВ "ДВЗ" ОСОБА_1 про порушення порядку ведення податкового обліку.

В протоколі не зазначено, що адміністративне правопорушенння вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, але, дії особи кваліфіковани за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Тобто, зміст протоколу не відповідає змісту статті КУпАП за яке особа притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №10080/05-99-18-05/34283984 від 15 вересня 2021 р.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним ревізором – інспектором Дружківського відділу перевірок платників -юридичних осіб управління податкового аудити ГУ ДПС у Донецькій області, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 15 версня 2021 року, складений протокол про адміністративне правопорушення, але відомості про винесене податкове повідомлення-рішення, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суддя вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.163-1 КУпАП України закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.163-1 ,247, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена на підставі ст. 294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: А.Л. Гонтар