Рішення № 101226032, 17.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/4198/21

2/221/1131/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.

за участю секретаря Конюшок Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача:

01.07.2021 представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до договору б/н від 14.07.2006 надав відповідачу ОСОБА_1 банківські послуги. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 250,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 3.2. п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Позивач вказує, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, на підставі чого розмір кредитного ліміту змінювався та збільшився до 5900,00 грн. Позивач зазначає, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, на умовах, передбачених цим договором. Відповідач в порушення умов договору, у встановлені строки не сплачував суми Кредиту та процентів за його користування, в результаті чого утворилася заборгованість станом на 31.05.2021 у сумі 14477,62 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 2998,47 грн., заборгованість за відсотками в сумі 11479,15 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14477,62 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн.

Рух справи в суді.

Позовну заяву подано до суду 01.07.2021 року.

02.07.2021 суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді Волноваської міської військово-цивільної адміністрації від 16.07.2021, ОСОБА_1 зареєстрована на території м. Волноваха.

Ухвалою від 19.07.2021 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 20.09.2021 р., з викликом сторін.

З 02.08.2021 до 02.09.2021 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці.

20.09.2021 відповідач надала заяву про відкладення розгляду справу для надання відзиву на позов.

05.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов.

18.10.2021 року від представника позивача за довіреністю Чепіги Д.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю додаткового часу для надання відповіді на відзив.

28.10.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Позиція учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву, в якій просить справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, позов не визнала, з тих підстав що позивачем не надано доказів, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розуміла відповідачка, була ознайомлена і погодилась з ними, підписуючи заяву позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Витяг відповідачем не підписаний, тому не є належним та допустимим доказом. Надані Позивачем Умови та правила кредитування не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.07.2006 року. З довідки АТ КБ "ПриватБанк" про виданні кредитні картки вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 07/09, тобто до останнього дня липня 2009 року. З виписки карткового рахунку вбачається, що відповідач користувалась кредитною карткою, здійснювала зняття кредитних коштів та поповнення картки у період з липня 2006 року до квітня 2007 року, останнє поповнення картки відбулося 27.04.2007 року, зняття кредитних коштів 28.04.2007 року. Позивач звернувся до суду з даним позовом, з пропуском строку позовної давності, оскільки термін картки сплив 07/09, а автоматична пролонгація дії картки не передбачена таким чином, позивач повинен був пред`явити позов в строк до 07.2012, проте, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 01.07.2021 р., крім того, якщо враховувати, що останнє поповнення картки відбулося 27.04.2007, зняття готівкових коштів 28.04.2007 р., то з травня 2007 р. виникла прострочена заборгованість, і саме з цього часу позивач дізнався про порушення своїх прав, таким чином строк позовної давності сплинув. З цих підстав просила у позові відмовити.

Представник позивача за дорученням Меркулова В.В. надала суду відповідь на відзив в якому зазначила, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н від 14.07.2006 року. З копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 250, 00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік та особистим підписом засвідчила, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Що вона ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку та зобов`язалась самостійно знайомитись з ними на офіційному сайті банку www.privatbank.ua. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають договір про надання банківських послуг. Щодо строків позовної давності зазначив, що строк виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки. Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 07.2009 року (довідка про видачу кредитних карт). Позивач же звернувся до суду 23.06.2021 року - до спливу строку позовної давності. Посилаючись на вказані обставини, АТ КБ «ПриватБанк» просить позов задовольнити, розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 14.07.2006 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 250,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 3.2. п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. (а.с.6-12,13).

Відповідно до Довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 за Договором б/н отримала наступні кредитні картки: НОМЕР_1 терміном дії до 07/09 (а.с. 11).

Із Довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 вбачається, що 27.07.2006 року на ній було встановлено кредитний ліміт 250,00 грн., 02.08.2006 року 3000,00 грн., 23.12.2008 року 5900,00 грн., 10.01.2009 року 3000,00 грн. та 06.11.2019 року 0,00 грн. (а.с. 10).

Згідно виписки та розрахунку заборгованості за вищевказаним договором кредиту, заборгованість відповідача становить 14477,62 грн, яка складається з наступного: 2998,47 грн - заборгованість за кредитом; 11479,15 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом ( а.с.4-6,29-31).

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк, якого не визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із статтею 551 ЦК України у випадку, коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушення зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 256 ЦК України визначено, що Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Установлено, що строк дії виданої відповідачу кредитної картки за договором від 14 липня 2006 року закінчився у липні 2009 року. Доказів про перевипуск, та отримання відповідачем іншої платіжної картки матеріали справи не містять.

Разом з тим, своїм правом на позов ПАТ КБ «ПриватБанк» скористався лише у липні 2021 року - після спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якої відповідач заявила у запереченнях на позовну заяву від 05 жовтня 2021 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками Верховного Суду України викладеними у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт перший статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, та враховуючи те, що строк дії картки сплив 07.2009 (а.с. 11), а автоматична пролонгація дії картки не передбачена, таким чином, позивач повинен був пред`явити позов в строк до 07.2012, проте, з даним позов позивач звернувся лише 01.07.2021 року, тобто після спливу встановленого трирічного строку на звернення до суду з даним позовом, таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача та з відповідача не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,19,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 17.11.2021 року.

Суддя Я.М.Подоляк