Рішення № 101225931, 19.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 р. Справа № 520/17764/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця шляхом внесення подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності;

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2.;

- дозволити подати докази щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення Міністерства юстиції України порушує права та законні інтереси позивача, позаяк внаслідок проведення перевірки та не притягнення за її результатами ОСОБА_2 до відповідальності, арешти майна ОСОБА_1 , а також перебування відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників, чинять негативний вплив на нормальне життя позивача та його репутацію без належних правових підстав.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 18.10.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних та зазначив, що Міністерство юстиції України діючи в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, здійснило позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. щодо здійснення виконавчого провадження №64657437 та прийняло рішення про відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку та, як наслідок, підстав для внесення вмотивованого подання до Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, позивачем вже реалізовано право на захист своїх прав шляхом звернення з відповідною скаргою до відповідача, однак порушення, на які вказував позивач, в діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. не знайшли свого підтвердження.

Третьою особою, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2., 19.10.2021 до суду надано пояснення на позов, в яких зазначено, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №64657437 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 12.02.2021 у справі №922/3274/20, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2102,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Виконавче провадження було відкрите 26.02.2021, підтвердженням чого є постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64657437. Постановою від 03.03.2021 по виконавчому провадженню ВП №64657437 зупинено виконавчі дії у зв`язку із надходженням заяви про заміну сторони виконавчого провадження та зверненням до суду із заявою про заміну сторони правонаступником. 03.03.2021 боржником у цьому виконавчому провадженні, ОСОБА_1 , сплачено 2981,20 грн у межах виконавчого провадження ВП №64657437. Однак, постанову про зупинення виконавчого провадження від 03.03.2021 виконавцем було винесено о 14 год. 14 хв., а кошти від боржника надійшли на рахунок обліку депозитних сум приватного виконавця у сумі 2981,20 грн о 19 год. 51 хв., як встановлено у довідці, виданій Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. Третя особа зазначає, що він, як приватний виконавець, на час зупинення виконавчого провадження не уповноважений вчиняти виконавчі дії, в тому числі знімати арешт, накладений на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Норма права, закріплена у ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», є імперативною, а виконавець, згідно із ч. 2 ст. 18 цього Закону зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , вважаючи, що всупереч положенням закону приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. не було здійснено дій щодо зняття арештів з майна боржника у визначеному законом порядку та дій щодо закриття виконавчого провадження №64657437, ним 16.06.2021 було подано скаргу до Міністерства юстиції України з вимогою провести позапланову перевірку приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2., за результатами якої винести вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності з підстав невиконання своїх обов`язків (а.с. 27-29).

Розглянувши скаргу, Міністерство юстиції України надіслало ОСОБА_1 відповідь з доданою довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. від 03.08.2021, з якої вбачається, що Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснивши перевірку, не встановило порушень приватним виконавцем вимог законодавства (а.с. 30-34).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, згідно п.1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Постановою КМ України № 228 від 02.07.2014 (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України (далі також - Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

У свою чергу, Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1403-VIII), що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно з статтею 17 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України: формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації; здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Частиною першою статті 34 Закону № 1403-VIII встановлено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Позапланові перевірки проводяться на підставі:

1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;

2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації. За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що Міністерство юстиції України в порядку контролю за діяльністю приватних виконавців здійснює планові і позапланові перевірки їх діяльності та у випадку виявлення ознак дисциплінарного проступку ініціює питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, з аналізу частини сьомої статті 34 Закону №1403-VIII вбачається, що для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, підставою для якого є наявність у діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія приватних виконавців має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення останнім законодавства, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про зупинення діяльності приватного виконавця.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 січня 2020 року у справі №2040/6763/19.

У даному випадку, на виконання статті 34 Закону № 1403-VIII Міністерством юстиції України було розроблений Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1195/32647 (далі - Порядок № 3284/5).

Вказаний Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.

Абзацом другим пункту 26 розділу III Порядку № 3284/5 передбачено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців, або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).

Згідно з пунктом 26 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.

Відповідно до пункту 27 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 про проведення позапланової невиїзної перевірки приватному виконавцю надсилається письмовий запит. У запиті зазначаються строк для надання вмотивованої відповіді приватним виконавцем щодо фактів, викладених у зверненні, який не може бути менше десяти календарних днів, перелік копій документів, які потрібно надати для проведення перевірки.

Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета звернення.

Якщо під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виникла потреба в одержанні від приватного виконавця додаткової інформації або копій документів у межах предмета звернення, структурний підрозділ Міністерства (Управління державної виконавчої служби) може надіслати приватному виконавцю повторний письмовий запит. Запит має містити обґрунтування потреби одержання додаткової інформації та/або копій документів та строк, у який приватний виконавець має надати таку інформацію та/або документи.

Як свідчать матеріали справи, на підставі скарги ОСОБА_4 листом Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №8462/20.5.1/7-21 доручено Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. щодо здійснення виконавчого провадження №64657437.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 від 16.06.2021, Управлінням складено довідку від 03.08.2021 (далі - довідка), згідно якої вбачається наступне.

На виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 64657437 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 12.02.2021 №922/3274/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2102,00 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена приватним виконавцем 26.02.2021).

26.02.2021 приватним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена для виконання до АТ «Альфа Банк».

Згідно наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 01.03.2021 за вхідним № 106 до приватного виконавця надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана ОСОБА_5 до Господарського суду Харківської області. У цій заяві ОСОБА_5 просив замінити стягувана у виконавчому провадженні № 64657437 з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2021 №922/3274/20 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження до повернення матеріалів справи № 922/3274/20 з Східного апеляційного господарського суду.

02.03.2021 приватним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання до Харків ГРУ АТ КБ «Приват Банк», АКБ «Індустріалбанк», АТ «Універсалбанк».

03.03.2021 приватним виконавцем винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 5 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Згідно відомостей АСВП встановлено, що ця постанова винесена приватним виконавцем 03.03.2021 о 14 год. 14 хв.

Також перевіркою встановлено, що 03.03.2021 о 19 год. 51 хв. на рахунок обліку депозитних сум приватного виконавця надійшли кошти від боржника у сумі 2981,20 грн.

09.03.2021 за вхідними № 119, 120 приватному виконавцю надійшли клопотання ОСОБА_1 від 05.03.2021 про зняття арешту з коштів боржника та про закінчення виконавчого провадження № 64657437.

19.03.2021 приватним виконавцем направлено відповідь на клопотання ОСОБА_1 від 05.03.2021 якою було відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо зняття арешту з коштів боржника та закінчення зазначеного виконавчого провадження посилаючись на частину 4 статті 35 Закону.

З огляду на вищевикладене, за результатами проведеної Управлінням позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. щодо здійснення виконавчого провадження №64657437, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 від 16.06.2021 та в межах предмету цієї скарги порушень вимог законодавства не встановлено.

При цьому, посилання позивача на те, що відповідачем не взято до уваги факт здійснення боржником фактичного виконання в повному обсязі рішення у відповідності з виконавчим документом, є безпідставними з огляду на наявність складеної за наслідками проведення перевірки довідки від 03.08.2021, в якій обґрунтовано та в хронологічному порядку викладені встановлені під час перевірки обставини.

Як вбачається з поданої до Міністерства юстиції України скарги позивача, останнім було зазначено, що приватний виконавець ОСОБА_2., зупинивши виконавчі дії, не врахував, що боржник не має заборгованості перед стягувачем у зв`язку з виконанням в повному обсязі зобов`язань.

При цьому, з довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2. від 03.08.2021 судом встановлено, що Міністерством юстиції України в повному обсязі досліджено поставлені в скарзі питання та надано мотиви та обґрунтування дій приватного виконавця у виконавчому провадженні №64657437.

Під час проведення перевірки відповідачем витребувано у приватного виконавця пояснення та відомості у межах предмету звернення, використано відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256 автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Отже, у Міністерства юстиції України був повний доступ до необхідних документів у спірному виконавчому провадженні, тому відповідачем розглянуто скаргу з аналізом всіх необхідних доказів.

Таким чином, Міністерством юстиції України вжито всіх заходів щодо належного розгляду письмової скарги учасника виконавчого провадження ОСОБА_1 у відповідності до Закону № 1403-VIII та Порядку № 3284/5.

Суд також зазначає, що результати перевірки можуть вплинути на права та обов`язки приватного виконавця після винесення на основі даних, зазначених в довідці та акті перевірки, розпорядження чи припису.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в довідці та акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі них, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних порушень.

Натомість, обов`язковою ознакою рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до адміністративного суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у довідці чи акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Проте, такі висновки можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки.

Тобто, довідка є лише засобом документування дій контролюючого органу, а предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів відповідних дій чи бездіяльності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржуючи дії Міністерства юстиції України позивач фактично не погоджується зі змістом довідки, складеної за наслідками перевірки, та висновками, викладеними в ній.

Проте довідка, складена в ході перевірки приватного виконавця ОСОБА_2., не є правовим документом, який встановлює відповідальність приватного виконавця та, відповідно, не є рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.06.2019 у справі №802/2171/17-а, від 28.05.2020 у справі №812/1187/16.

Таким чином, підстави для задоволення вказаної позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.