Рішення № 101225827, 18.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 листопада 2021 р. Справа № 520/18162/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (відокремлений підрозділ) (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (відокремлений підрозділ), у якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.03.2021 на суму 1082,35 грн, від 17.03.2021 № 0112340-2408-2016 на суму 58308, 58 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що правильність нарахування платнику податку податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб, а саме застосовані контролюючим органом розмір ставки податку, базу оподаткування, можливо встановити (визначити) виходячи з розрахунку податкового зобов`язання, що додається до податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, оскільки жодного розпахунку до спірних податкових повідомлень рішень контролюючим органом додано не було, то такі рішення підлягають скасуванню.

Відповідачем у відзиві на адміністративний позов вказано, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік нараховується згідно рішення Красноградської міської ради від 18.06.2019 року № 2429-УІІ ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік для об`єктів нежитлової нерухомості, а саме, нежитлових будівель, що перебувають у власності фізичних осіб становить 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування. У відзиві наведено розрахунок сум податку. Відповідач також вказав, що відсутність розрахунку до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення не є безумовною підставою для його скасування та не свідчить про безпідставність нарахованих податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачу.

Інші заяви по суті справи від учасників справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відкладення розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 у власності перебувають нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 2693,6 кв.м., нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею50,0 кв.м.

Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.03.2021 на суму 1082,35 грн та від 17.03.2021 № 0112340-2408-2016 на суму 58308, 58 грн.

Доказів адміністративного оскарження вказаних рішень до суду не надано.

Із розрахунку, наведеного у відзиві на позов, та доданого до матеріалів справи Розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_2 МН592959, суд встановив, що відповідач при донарахуванні позивачу вказаного виду податку за податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2021 року № 0112340-2408- 2016 у розмірі 58 308,58 грн виходив з того, що таке рішення оформлено за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2693,6 кв.м., розрахунок податку: загальна площа (2693,6 кв.м.)* ставка податку (23,62 грн.) / 12 * 11 місяців (звільнення з 01 березня по 31 березня 2020 року у зв`язку з пандемією COVID-19, відповідно до 525 підрозділу XX «Інші перехідні положення» ПК України) = 58308,58 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 17.03.2021 року № 0112339-2408-2016 у розмірі 1082,35 грн оформлено за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , площею 50 кв.м., розрахунок податку (Загальна площа об`єкта (50,00 кв.м) * ставка податку (23,62 грн.) / 12 * 11 місяців (звільнення з 01 березня по 31 березня 2020 року у зв`язку з пандемією COVID-19, відповідно до 525 підрозділу XX «Інші перехідні положення» ПК України) = 1082,35 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі джерела права.

Відповідно до статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з пп.266.1.1. п.266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1. п.266.2 ст. 266 ПК України).

Підпунктами 266.3.1. та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6. ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп.266.5.1. п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до рішення Красноградської міської ради від 18.06.2019 року № 2429-VІІ ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік для об`єктів нежитлової нерухомості, а саме, нежитлових будівель, що перебувають у власності фізичних осіб становить 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2020 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 4723,00 грн, відтак, ставка цього виду податку складає 23,62 грн.

За такого правового регулювання суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом здійснено нарахування податку позивачу відповідно до вищенаведених приписів чинного законодавства із застосуванням приписів ПК України щодо пандемії COVID-19.

Щодо ненадіслання розрахунку податкових повідомлень-рішень позивачу, суд зазначає таке.

Так, відповідно до пп. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 ПК України у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Утім, у межах спірних правовідносин суд вважає аргументованою позицію контролюючого органу про те, що відсутність розрахунку до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення не є безумовною підставою для його скасування та не свідчить про безпідставність нарахованих податкових зобов`язань позивачу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 820/212/16 вказав, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

За умови, що суму податку позивачу розраховано на підставі чинних норм податкового законодавства, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а твердження позивача про ненадіслання розрахунку фактично є єдиним аргументом позову, суд у межах цього спору приходить до висновку про те, що такий дефект оскаржуваних рішень не може бути підставою для їх скасування за умови наявності обов`язку у позивача сплачувати такий податок до бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (відокремлений підрозділ) (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 18 листопада 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов