Рішення № 101225711, 17.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року № 520/6097/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства охорони здоров`я України з питань направлення для лікування за кордон, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними та скасування рішення і висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Через канцелярію суду позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №520/6097/21, в якій останній просить суд: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства охорони здоров`я України на користь позивача ОСОБА_1 , понесені судові витрати: витрати на правову допомогу у розмірі 23200,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що за наслідками даного судового спору позивачем було понесено судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23200,00 грн.

Представник відповідача правом надання заперечень стосовно зазначеної заяви позивача не скористався..

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду позивачем було подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати в судовому засіданні, судом ухвалено подальший розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 26.10.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комісії Міністерства охорони здоров`я України з питань направлення для лікування за кордон (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01601), Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01601) про визнання протиправними та скасування рішення і висновку, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства охорони здоров`я з питань направлення для лікування за кордон, яке оформлено у вигляді протоколу №11 від 05.08.2020, про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету; визнано протиправним та скасовано висновок групи експертів про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 , направленні та оплаті його лікування за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України на зазначену мету; зобов`язано комісію Міністерства охорони здоров`я України з питань направлення на лікування за кордон повторно розглянути звернення Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації щодо направлення ОСОБА_1 на лікування за кордон з урахуванням висновків суду у даній справі; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд зазначає, що представником позивача у судовому засіданні, яке відбулось 26.10.2021 року було вказано, що протягом п`яти днів після винесення рішення до суду будуть подані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що понесення позивачем витрат на правничу професійну допомогу обумовлено укладенням договору про надання правової допомоги №05/21 від 15.03.2021 року із Адвокатським бюро "Ольги Троценко".

Також, зі змісту поданих до суду позивачем документів встановлено, що позивачем понесені витрати на оплату правничої допомоги, яка була надана Адвокатським бюро "Ольги Троценко" в розмірі 23200,00 грн., на підтвердження чого до суду подано копії договору про надання правової допомоги №05/21 від 15.03.2021 року, доручення від 26.04.2021 року до договору №05/21 про надання правової допомоги від 15.03.2021 року, акту від 28.10.2021 року приймання-передачі послуг за договором №05/21 про надання правової допомоги від 15.03.2021 року, ордер серії АХ №1027837 від 15.05.2021 року, копію довіреності від 30.09.2019 року, копії свідоцтва пр. о право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №001921, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 15.06.2021 року щодо зміни прізвища адвоката Троценко О.В.

Дослідивши надані позивачем до суду докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Також, приписами ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що Адвокатським бюро "Ольги Троценко" в рамках надання послуг за договором №05/21 про надання правової допомоги від 15.03.2021 року позивачу було надано наступні послуги: юридичний аналіз наданих документів - 5 годин; юридичні консультації з наданих документів та питань щодо подальших дій із захисту прав та інтересів позивача пов`язаних із поданням позовної заяви до суду - 3 години; збір доказів для подання до суду позовної заяви до МОЗ України - 4 годин; складання позовної заяви, формування пакету документів (додатки), подання до суду позовної заяви до МОЗ України, формування пакетів документів для відповідачів (кожен примірник 260 аркушів і направлення їх поштою на адресу відповідача) - 11 годин; вивчення відзиву відповідача, складання та подання до суду відповіді на відзив - 5 годин; складання інших процесуальних документів необхідних ведення судової справи (заява про стягнення правової допомоги, складання актів приймання-передачі послуг) - 4 години, що разом годин витрачено на надання правової допомоги (без участі у судових засіданнях): 5+3+4+11+5+4= 32 години, що з огляду на вартість 1 години роботи адвоката = 500 грн. становить: 32 години х 500,00 грн. = 16000,00 грн. Також, позивачем було проведено оплату участі адвоката у судових засіданнях із розрахунку; 1 судове засідання - 900,00 грн., а отже за 8 судових засідань х 900 грн. = 7200,00 грн.

Відтак, загальна вартість наданих позивачу правових послуг становить 16000,00 грн. (юридичний аналіз документів, написання позову, відзиву) судових засіданнях) + 7200,00 грн. (участь адвоката у судових засіданнях) = 23200,00 грн.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суті виконаних послуг, суд приходить до висновку, що подана до суду представником позивача заява підлягає задоволенню.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 243-246, 250, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) суму судових витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 23200 (двадцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 00012925).

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст додаткового рішення в порядку письмового провадження виготовлено 18 листопада 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.