Рішення № 101225667, 11.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 листопада 2021 року № 520/15428/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кліменко Д.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бондаренко Н.В.,

представника відповідача - Захарова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправними дій та стягнення сум,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області щодо відмови у виплаті компенсації ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у зв`язку з несвоєчасним оформленням та видачею трудової книжки та середнього заробітку ОСОБА_1 , як Олександрівського сільського голови Богодухівського району Харківської області за шість місяців у зв`язку з неможливістю його працевлаштування;

- стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток сільського голови Олександрівської сільської ради за період з 04.12.2020 року по 18.07.2021 року у сумі 97988,00 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень за весь час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки;

- стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівської о району Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за шість місяців, яку він отримував на посаді сільського голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у сумі 90170,00 (дев`яносто тисяч сто сімдесят) гривень, відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ст. 118 КЗпП України;

- стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 11.11.2015 року набув повноваження голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, але після припинення повноважень відповідачем не було оформлено звільнення позивача з виборної посади голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області шляхом внесення запису до трудової книжки позивача, що підтверджено судовим рішенням по справі №520/2481/21. У вказаному судовому рішенні встановлено, що повноваження позивача припинились в день відкриття І сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області та набуття повноважень новообраним головою та радою. Позивач звернувся до відповідача щодо внесення запису до трудової книжки про його звільнення та видачі трудової книжки, проте відповідач листом повідомив про відсутність правових повноважень з приводу вказаного питання. Після отримання трудової книжки позивач звернувся до відповідача з приводу виплати за час вимушеного прогулу у зв`язку з несвоєчасним оформленням та видачею трудової книжки та середнього заробітку за шість місяців у зв`язку з неможливістю його працевлаштування, проте листом був повідомлений про відсутність підстав для його виплати. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою суду від 22.09.2021 року розгляд справи №520/15428/21 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач, представник позивача, в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

11.11.2015 року позивач набув повноваження голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

03.12.2020 року, на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу 11 "Прикінцеві положення" Закону України від 16.04.2020 № 562 "Про знесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад", ст 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», припинилися повноваження позивача як голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, оскільки відбулася І сесії новообраної Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області VIII скликання, на якій визнано повноваження Богодухівського міського голови та депутатів міської ради, також голова Богодухівської міської ради склав присягу.

Оскільки відповідач не оформив звільнення позивача з виборної посади голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району у зв`язку з припиненням його повноважень 03.12.2020 року шляхом вчинення запису у трудову книжку позивача, ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду із відповідним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 520/2481/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (м. Богодухів Харківської області, пл. Соборності, 2) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задоволено частково; зобов`язано Богодухівську міську раду Богодухівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2020 щодо звільнення з раніше займаної виборної посади голови Олександрівської сільської ради, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні; в іншій частині позову - відмовлено.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що судове рішення по справі №520/2481/21 в апеляційному порядку оскаржено не було.

Так, у рішенні від 26.04.2021 року по справі № 520/2481/21 встановлено, що «повноваження позивача як Олександрівського сільського голови Богодухівського району закінчилися в день відкриття І сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області та набуття повноважень новообраним головою та радою, звільнення позивача та запис до трудової книжки не зроблені, у зв`язку з чим 28.12.2020 позивач звернувся до Богодухівського міського голови із заявою про внесення запису у трудову книжку про його звільнення та видачі трудової книжки.

Листом від 19.01.2021 №02-34/223 Богодухівська міська рада Харківської області повідомила ОСОБА_1 на відсутність у новообраної Богодухівської міської ради прав правонаступника щодо сільських, селищних, рад, які увійшли до складу утвореної територіальної громади (станом на день проведення її першої сесії), оформлення розпорядчих документів щодо звільнення з посад зазначених виборних осіб повинно відбутися у сільській, селищній раді (їх апараті), в якій вони працювали на відповідних посадах. За таких обставин, сільські, селищні ради територіальних громад, які увійшли до складу Богодухівської територіальної громади у свій останній день роботи мали видати (як керівники відповідних ОМС) розпорядження про звільнення у зв`язку із припиненням повноважень на підставі пп4 п2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» щодо секретаря відповідної ради, старост сіл, селищ та щодо себе - для здійснення розрахунку при звільненні. Враховуючи викладене, відповідач проінформував позивача, що його повноваження, як голови сільської ради, закінчилися 03.12.2020 та звільнення з виборної посади мало відбутися відповідно до наведеної вище процедури.

Судом встановлено, що постановою Богодухівської міської територіальної виборчої комісії Богодухівського району Харківської області від 26.11.2020 скликано першу сесію Богодухівської міської ради 03,12.2020 у приміщенні Богодухівської міської ради.

Отже, 03.12.2020 набула повноважень Богодухівська міська рада Харківської області VIII скликання, обрана сформованою Богодухівського територіальною громадою до складу якої увійшла розформована Олександрівська селищна громада.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою,

Судом встановлено, що підставою припинення повноважень позивача було закінчення строку повноважень ради до складу якої він входив за посадою.

В рамках розгляду справи №520/2481/21 встановлено, що ОСОБА_1 28.12.2020 звернувся до Богодухівської міської ради Харківської області із заявою щодо звільнення з раніше займаної виборної посади голови Олександрівської сільської ради.

Листом від 19.01.2021 №02-34/223 Богодухівська міська рада Харківської області повідомила ОСОБА_1 на відсутність у новообраної Богодухівської міської ради прав правонаступника щодо сільських, селищних, рад, які увійшли до складу утвореної територіальної громади (станом на день проведення її першої сесії), оформлення розпорядчих документів щодо звільнення з посад зазначених виборних осіб повинно відбутися у сільській, селищній раді (їх апараті), в якій вони працювали на відповідних посадах. За таких обставин, сільські, селищні ради територіальних громад, які увійшли до складу Богодухівської територіальної громади у свій останній день роботи мали видати (як керівники відповідних ОМС) розпорядження про звільнення у зв`язку із припиненням повноважень на підставі пп4 п2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» щодо секретаря відповідної ради, старост сіл, селищ та щодо себе - для здійснення розрахунку при звільненні. Враховуючи викладене, відповідач проінформував позивача, що його повноваження, як голови сільської ради, закінчилися 03.12.2020 та звільнення з виборної посади мало відбутися відповідно до наведеної вище процедури.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.06.2021 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 520/2481/21 та заяви ОСОБА_1 від 28.12.2020 року, розпорядженням № 355-к Богодухівської міської ради Харківської області було внесено запис до трудової книжки позивача про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строку повноважень Олександрівського сільського голови Богодухівського району з датою внесення запису - 03 грудня 2020 року.

Позивачем у позовній заяві вказано, що після отримання трудової книжки з записом про звільнення 18 червня 2021 року, він 29.06.2021 року звернувся з заявою до відповідача з проханням провести з ОСОБА_1 розрахунок за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, вимушений прогул за затримку видачі трудової книжки на підставі ст. 47, 116, 117, 235 КЗпП України, а саме: з 03.12.2020 року по 18.06.2021 року, а також виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за період з 04.12.2020 року по червень 2021 року, відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 118 КЗпП України.

16.07.2021 року позивач поштою отримав відповідь Богодухівської міської ради № 02- 15/2945 від 02.07.2021року, якою відповідач відмовив у виплаті як компенсації за затримку видачі трудової книжки, так і в виплаті середнього заробітку, який передбачений положеннями ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 118 КЗпП України.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в органах та на посадах місцевого самоврядування унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Суд зазначає, що прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті публічної служби в органах місцевого самоврядування.

Приписами ч.3 ст.7 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493) визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється, серед іншого, дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно із законодавством про працю із сільським, селищним, міським головою укладається строковий трудовий договір, який закінчується чи продовжується з настанням певної події, а саме оголошення результатів голосування на першому пленарному засіданні ради.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.10.2007 № 8-рп/2007 вказав, що "державна служба та служба в органах місцевого самоврядування є одним з видів трудової діяльності громадян".

Водночас, суд зазначає, що спеціальним Законом № 2493 передбачено особливості припинення публічної служби на виборних посадах, але питання відповідальності роботодавця у випадку несвоєчасного розрахунку при звільненні та/або ненадання трудової книжки в день звільнення вказаним Законом не врегульовано.

З огляду на зазначене, до спірних правовідносин належить застосовувати положення Кодексу законів України про працю України (далі - КЗпП).

Суд наголошує, що нормами діючого законодавства, зокрема, КЗпП, передбачають правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією із таких гарантій є обов`язок роботодавця видати трудову книжку в день звільнення.

Положеннями ст.47 КЗпП визначено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно з пунктом 4.1 та пунктом 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

В свою чергу ч. 5 ст. 235 КЗпП України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку про те, що для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Судовим розглядом справи встановлено, що в рамках розгляду справи №520/2481/21 суд дійшов висновку про те, що Богодухівська міська рада як правонаступник всього майна, прав та обов`язків Олександрівської сільської ради, мала видати відповідне розпорядження про звільнення позивача у зв`язку з припиненням повноважень на підставі пп.4 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №562 та внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 про звільнення у зв`язку із закінченням строку повноважень ради з 03.12.2020 на підставі І сесії Богодухівської міської ради Харківської області УШ скликання.

Отже, слід дійти висновку про те, що в судовому порядку встановлено, що внаслідок протиправної бездіяльності Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області позивача не було своєчасно звільнено з посади голови сільської ради, що призвело до затримки видачі трудової книжки.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок роботодавця видати звільненому працівникові трудову книжку є безумовним і не може бути поставлений у залежність від причин чи підстав звільнення особи.

Вказані обставини свідчать на користь того, що відповідач за відсутності законодавчо визначених підстав не видав позивачу трудову книжку в день припинення його повноважень, тобто 03.12.2020 року, що свідчить про наявність підстав для застосування наслідків відповідальності до відповідача, визначених приписами ч.5 ст.235 КЗпП, у вигляді виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що період невидачі трудової книжки розпочався з 03.12.2020 та тривав до 18.06.2021 року, тобто до дня винесення розпорядження № 355-к відповідачем.

Також, суд зазначає, що порядок нарахування та виплати позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу, спричиненого невидачею трудової книжки, визначено приписами п. 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, відповідно до якого нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз.1 п.8 розділу IV вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно довідки від 1202.2021 № 01-15/6547 та довідки від 09.04.2021 року №02-15/6548, заробітна плата позивача на посаді Олександрівського сільського голови Богодухівського району Харківської області за два останні місця перед припиненням повноважень становила в жовтні 2020 року 14634,53,00 грн., в листопаді 2020 року - 15187,50 грн., разом за два місяці - 29822,03 грн.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" кількість робочих днів у жовтні - 21, у листопаді 2020 року - 21.

Відтак, середньоденний заробіток позивача складає 710,00 грн. (29808,00: 42 робочих дня).

Кількість робочих днів з дня належного звільнення позивача 03.12.2020 по 17.06.2021 становить 138 робочих днів.

Таким чином середній заробіток з дня звільнення позивача становить 97988,00 грн. (710,00 грн. х 138 робочих днів), що підлягає стягненню на його користь.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області щодо відмови у виплаті компенсації ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у зв`язку з несвоєчасним оформленням та видачею трудової книжки, а також про стягнення з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток сільського голови Олександрівської сільської ради за період з 04.12.2020 року по 18.06.2021 року у сумі 97988,00 грн. за весь час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки.

При цьому, суд стосовно доводів представника відповідача щодо того, що трудова книжка ОСОБА_1 надійшла до Богодухівської міської ради тільки 18.06.2021 р. та того ж дня був зроблений відповідний запис в трудову книжку, яку ОСОБА_1 отримав 18.06.2021 р. про що свідчить його розпис на розпорядженні № 355-к зазначає, що останні не можуть вважатися належними та достатніми, оскільки під час розгляду справи зі змісту показань допитаних в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановлено, що при передачі кадрової документації Олександрівською сільською радою, у тому числі і трудових книжок працівників селищної ради, трудову книжку ОСОБА_1 та секретаря Олександрівської сільської ради ОСОБА_3 . Богодухівська міська рада відмовилась прийняти, у зв`язку з чим останні залишились в сейфі Олександрівської сільської ради. Доказів протилежного відповідачем під час розгляду справи до суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що Богодухівська міська рада як правонаступник Олександрівської сільської ради у разі втрати або відсутності трудової книжки з інших причин не була позбавлена можливості видати дублікат трудової книжки задля виконання вимог трудового законодавства.

Водночас, суд наголошує на безпідставності доводів представника відповідача щодо відсутності вини відповідача у даному випадку, оскільки остання була встановлена в рамках розгляду справи №520/2481/21

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області щодо відмови у виплаті середнього заробітку ОСОБА_1 , як Олександрівського сільського голови Богодухівського району Харківської області за шість місяців у зв`язку з неможливістю його працевлаштування та про стягнення з Богодухівської міської ради Богодухівської о району Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за шість місяців, яку він отримував на посаді сільського голови Олександрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у сумі 90170,00 гривень, відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ст. 118 КЗпП України суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 118 КЗпП працівникам звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до Ч.5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що з приводу даного питання позивач звернувся до відповідача та листом від 19.01.2021 року №02-34/216 відповідачем був повідомлений про те, що у трудовій книжці немає запису про припинення виконання повноважень на виборній посаді (голови сільської ради), у зв`язку з чим неможливо зробити висновок про наявність або відсутність підстав щодо застосування гарантій, передбачених ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та про відсутність у міської ради оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 .

Як встановлено судом запис про звільнення до трудової книжки позивача було внесено 18.06.2021 року, а отже станом на час звернення позивача до відповідача з приводу спірного питання у останнього були відсутні законодавчо визначені підстави для виплати останньому середнього заробітку, як Олександрівського сільського голови Богодухівського району Харківської області за шість місяців у зв`язку з неможливістю його працевлаштування.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 50000,00 гривень моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що у даному випадку позивачем під час розгляду справи не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (пл. Соборності, буд. 2, м. Богодухів, Харківська обл., 62103) про визнання протиправними дій та стягнення сум - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області щодо відмови у виплаті компенсації ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у зв`язку з несвоєчасним оформленням та видачею трудової книжки.

Стягнути з Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток сільського голови Олександрівської сільської ради за період з 04.12.2020 року по 18.06.2021 року у сумі 97988 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. за весь час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1887 (одна тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (пл. Соборності, буд. 2, м. Богодухів, Харківська обл., 62103, код ЄДРПОУ - 04058640).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.