Ухвала суду № 101225199, 18.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

18 листопада 2021 року м. РівнеСправа №460/6158/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням від 03.11.2020, яке набрало законної сили 09.02.2021, позов задоволено повністю.

14.04.2021 за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист із строком пред`явлення до 10.02.2024.

28.10.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд заяви здійснено судом 18.11.2021.

Заява обґрунтована тим, що рішення від 03.11.2020 у адміністративній справі №460/6158/20 є незрозумілим, оскільки однією з позовних вимог є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно із довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Господарським судом Рівненської області 30.07.2020 №03-50/687/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. В мотивувальній і резолютивній частинах рішення суд зазначає, що позов задоволено повністю. Однак, в абзаці 4 резолютивної частини такого рішення пропущені слова: «із розрахунку 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого судді», що має істотне значення при виконанні судового рішення. Незазначення в рішенні суду розміру відсотків створює перешкоди на стадії виконання рішення суду, що також відноситься до судового контролю за його виконанням, а тому воно в цій частині є незрозумілим для його належного виконання та потребує роз`яснення.

Заява подана у строк, встановлений частинами першою та другою статті 254 КАС України.

Враховуючи положення ч.3 ст.254 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, у тому разі, коли таке судове рішення є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини судового рішення.

Механізм, визначений ст.254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивувальної частини судового рішення. У разі незгоди з мотивуванням судового рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість оскаржити його в порядку, передбаченому КАС України.

Відтак, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозумілим для виконання є його резолютивна частина.

Відповідно до ч.1 ст.246 КАС України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Згідно з ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Водночас, частиною шостою статті 246 КАС України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.

За змістом резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 28.05.2020 №110/03.15-24 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 31.01.2020.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 07.08.2020 №114/03.15-24 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 03.08.2020.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Господарського суду Рівненської області від 30.07.2020 №03-50/687/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду відповідно до вимог ст.246 КАС України містить висновок в частині задоволення позову, висновок суду по суті вимог, строк і порядок набрання рішенням законної сили та порядок його оскарження, дату складення повного рішення. Отже, резолютивна частина судового рішення є чіткою та не допускає неоднозначного розуміння чи тлумачення.

Відтак, жодних положень, щодо розуміння яких виникали б суперечки, рішення суду не містить.

Суд зауважує, що адміністративна справа №460/6158/20 відповідає ознакам типової справи, які визначені Верховним Судом при розгляді зразкової справи №620/1116/20 (№Пз/9901/5/20).

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак, при вирішенні даної справи суд повинен враховувати правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (№Пз/9901/5/20).

За змістом рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (№Пз/9901/5/20), колегія суддів зазначила, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу (п.49 рішення).

Це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачами у них є судді у відставці, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та отримують щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці; позивачі не проходили кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) не приймалось нормативно правового акта щодо зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді); позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання суддів, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 № 2-р/2020 (п.59 рішення).

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах (п.60 рішення).

Враховуючи викладене, суд зауважує, що предметом дослідження судом в межах даної типової справи (№460/6158/20) є наявність у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок від 30.01.2020 №03-03/119/20 та від 30.07.2020 №03-50/687/20, виданих Господарським судом Рівненської області, тобто після дати ухвалення рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 №2-р/2020, а не складові такого грошового утримання, чи його відсоткове значення.

Так, у рішенні від 03.11.2020 у адміністративній справі №460/6158/20, задовольняючи позовні вимоги, суд захистив та відновив порушене право ОСОБА_1 з урахуванням правових висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20 (№Пз/9901/5/20).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналогічні положення закріплені в статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIІІ, зокрема, частиною другою визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Враховуючи викладене, судом не встановлено жодних об`єктивних підстав, які б ускладнювали розуміння чи виконання відповідачем резолютивної частини судового рішення в порядку та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, та детально проаналізовані в мотивувальній частині судового рішення.

Крім того, 18.11.2021 судом у справі №460/6158/20 ухвалено додаткове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Відтак, у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 166-167, 241, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року у справі №460/6158/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу складено 18 листопада 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко