Рішення № 101225073, 21.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2021 року м. Рівне №460/7604/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Чернецька Т.В.,

відповідача: представник Кректун О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора №89 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що наказом прокурора Рівненської області від 07 вересня 2020 року №850к його звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 07 вересня 2020 року. Підставою для винесення вказаного наказу слугувало рішення №89 від 02.04.2020 кадрової комісії №1 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки .

Позивач вважає рішення атестаційної комісії незаконним та таким, що порушує його права та встановлені Конституцією України та законами України гарантії, а відтак є таким, що підлягає визнанню протиправним і скасуванню в судовому порядку, оскільки, позивач був поставлений перед вибором або подати заяву про переведення та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію, або бути звільненим.

Зазначив, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VІІ прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Зауважив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про перебування прокуратури Рівненської області у процесі припинення, а також дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення, у ЄДР відсутні. Жодних відомостей про реорганізацію прокуратури Рівненської області до ЄДР також не вносилось. Таким чином, прокуратура Рівненської області, як юридична особа, станом на час звільнення позивача не була припиненою, при чому як у формі ліквідації, так і у формі реорганізації, а тому зазначені правові підстави для звільнення позивача із займаної посади не могли бути застосовані через те, що фактично не настали. Окрім цього, зазначив, що на момент його звільнення відсутні також і рішення про скорочення кількості прокурорів прокуратури Рівненської області взагалі, та, зокрема, посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області та органів прокуратури, яку він займав. З оспорюваного наказу також вбачається, що при його прийнятті прокурор Рівненської області Войтенко А.Б. керувався статтею 11, підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ від 19.09.2019. Відповідно до вказаної норми закону прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Позивач вважає, що рішення №89 від 02.04.2020 першої кадрової комісії "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" не може бути підставою для його звільнення з посади, оскільки припинення прокуратури Рівненської області у формі ліквідації або реорганізації фактично не відбулось. Окрім цього, позивач вважає, що атестація працівників прокуратури, передбачена Законом України №113-ХІ від 19.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України №221 від 03.10.2019, є протиправною.

У пункті 14 ст. 92 Конституції України передбачено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначаються виключно законами України. Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України, організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Разом з тим, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади лише з підстав та у порядку, визначеному законом. Слова "в порядку, передбаченому законом" у системному взаємозв`язку зі ст.ст.92, 131-1 Конституції України означають, що порядок проведення атестації прокурорів, за наслідком якого може бути звільнено, повинен бути встановлений законом України, а не Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Таким чином, процедура атестації у відношенні до позивача проведена не відповідно до закону, а на підставі та у порядку, який визначений наказами Генерального прокурора, що суперечить Конституції України та Закону України "Про прокуратуру". Отже, діяльність кадрової комісії не ґрунтується на законі, а тому її наслідки не можуть мати ознак правомірного втручання в права та інтереси позивача.

Саме рішення кадрової комісії у даному випадку не містить обґрунтування того, що позивач не має достатньої кваліфікації для виконання обов`язків за посадою, а лише містить інформацію про те, що він набрав певну кількість балів за результатами складання іспиту у формі тестування. Оскільки рішення кадрової комісії щодо позивача є невмотивованим та необґрунтованим, тому вважає звільнення з посади на підставі такого рішення також незаконним.

Таким чином, він був поставлений в умови, за яких вимушений був написати заяву за встановленою формою, яка обмежує його права, щоб не бути звільненим і не залишитися без роботи та без заробітної плати.

Також позивач зазначив, що стан проведення іспиту, зокрема, систематичні перебої програмного забезпечення під час іспиту, свідчить про те, що процедура тестування мала на своїй меті не перевірку знань та суто атестацію, а саме свавільні дії Генерального прокурора з тотального вивільнення, в порушення Конституції України та КЗпП України, працівників прокуратури, незважаючи на їх професійні та ділові якості. Отже мала місце ситуація, за якої позивач змушений був готуватись і розпочати участь у штучно об`єднаному етапі атестації з двох іспитів, був зобов`язаний за будь-яку ціну взяти участь у них, бо в протилежному випадку, мав би місце факт фіксування його неявки і, відповідно, прийняте рішення про неуспішне проходження атестації. Окрім цього, позивач не погоджується з результатом оцінки рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, оскільки програма, на якій здійснювалось тестування, працювала неправильно, з технічними перебоями, довго грузилась, зависала, у результаті чого видала невірний результат.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.10.2020 позовна заява була залишена без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків.

17.12.2020 позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 19.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляду справи вирішено провадити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.01.2021.

28.01.2021 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання сторони відповідача.

11.02.2021 розгляду справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, підготовче засідання відкладено до 23.02.2021.

У строк, встановлений судом, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно з п. 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру". За приписами п. 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження атестації прокурорами, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 (далі - Порядок), який 04.10.2019 оприлюднено на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України. Вищевказані вимоги ОСОБА_1 дотримано, зокрема ним подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим позивача допущено до проходження атестації прокурорів.

Пунктом 11 "Прикінцевих і перехідних положень" Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Пунктом 4 розділу II Порядку визначено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації (п. 5 розділу II Порядку).

У відповідності до вимог Закону України № 113-ІХ у період із 2 по 5 березня 2020 року кадровими комісіями з атестації прокурорів регіональних прокуратур проведено два етапи атестації (тестування) прокурорів регіональних прокуратур та військових прокуратур регіонів. Так, позивачем, відповідно до затвердженого графіку, прийнято участь у першому етапі атестації прокурорів регіональних прокуратур. За результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки, позивач набрав 65 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. У зв`язку з наведеним, на підставі п. п. 13, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", п. 6 розділу І, п. 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, комісією прийнято рішення №89 від 02.04.2020 про не допуск позивача до наступних етапів атестації та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Відповідач зауважив, що на даний час Конституційним Судом України рішення щодо визнання неконституційними Закону № 113-ІХ чи окремих його положень, Порядку № 211 не ухвалено, правову оцінку нормам, вказаним у позовній заяві, не надано. Вказаний закон прийнято належним суб`єктом у спосіб та у межах наданих йому повноважень. З огляду на викладене, висновки позивача про неконституційність положень Закону № 113-ІХ вважає необґрунтованими. Окрім цього, відповідач зазначив, що скорочення кількості прокурорів органів прокуратури передбачено ст. 14 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ.

Крім того, щодо перебоїв в роботі техніки, зазначив, що у разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування логічною і послідовною є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого позивачем зроблено не було. Про такі обставини (технічні збої) позивач міг зазначити також у відомості, в якій розписувався після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат, однак такі записи ним зазначені не були.

За наведеного, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

23.02.2021 підготовче засідання відкладено до 18.03.2021 у зв`язку з неявкою позивача.

18.03.2021 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання сторони позивача.

23.03.2021 підготовче засідання відкладено до 01.04.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання сторони відповідача.

01.04.2021 розгляд справи не відбувся з інших причин, підготовче засідання відкладено до 22.04.2021.

22.04.2021 підготовче засідання відкладено до 29.04.2021.

29.04.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати, постановлено підготовче засідання у справі закрити, справу призначити до судового розгляду по суті 18.05.2021.

18.05.2021 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою позивача на 27.05.2021.

27.05.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.06.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання сторони позивача.

08.06.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.06.2021 для з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

24.06.2021 розгляд справи не відбувся з інших причин, судовий розгляд справи по суті відкладено до 08.07.2021.

08.07.2021 розгляд справи відкладено до 27.07.2021.

27.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2021 у зв`язку з викликом свідка.

10.08.2021 розгляд справи не відбувся. Ухвалою суду від 10.08.2021 витребувано докази в Офісу Генерального прокурора, розгляд справи відкладено до 19.08.2021.

19.08.2021 розгляд справи не відбувся. Ухвалою суду Офісу Генерального прокурора продовжено строк для подання витребуваних документів, розгляд справи відкладено до 14.09.2021.

14.09.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

21.10.2021 в судовому засіданні представник позивача адвокат Чернецька Т.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Надала додаткові пояснення щодо наступних обставин. За час роботи в органах прокуратури ОСОБА_1 неодноразово проходив всі передбачені законодавством атестації та підвищення кваліфікації, спеціальні перевірки, в тому числі люстраційну, а також щорічні таємні перевірки на доброчесність. Жодних зауважень, нарікань, скарг щодо його професійних, моральних чи ділових якостей від керівництва чи колег протягом роботи в органах прокуратури не виникало. Крім того, він зарекомендував себе добросовісним працівником, який неодноразово заохочувався та нагороджувався за сумлінне виконання своїх обов`язків, що свідчить про його морально-ділові якості та високий професійний рівень. Також вказала, що оскаржуване Рішення кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить а ні мотивів, а ні обставин, за яких воно прийнято. У рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих позивачем за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення, у співвідношенні з цілями проведеної атестації щодо здатності позивача на належному рівні здійснювати покладені законом обов`язки на посаді в органах прокуратури. Наголошувала, що з урахуванням тієї обставини, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для звільнення відповідного прокурора, тобто впливає на подальше проходження прокурором служби, комісія при прийнятті цього рішення має діяти з використанням своїх повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, а саме з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а також пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Окрім того, зазначила, що позивачем під час та одразу після завершення першого етапу тестування було усно було повідомлено членам комісії, про те, що комп`ютерна техніка на якій він проходив тестування працювала не належним чином, однак дана заява залишилась без розгляду. Будь-які відомості про те, чи надавалась оцінка Першою кадровою комісією порушеному позивачем питанню щодо неналежної роботи програмно-апаратного комплексу, на якому проводилось тестування, відсутні, а також жодної відповіді за результатами розгляду такої заяви від відповідача не надходило. З огляду на наведене, вважає що Перша кадрова комісія не вжила жодних заходів щодо перевірки обставин вказаних позивачем, та в свою чергу обмежилась посиланням на відсутність існування акту, складання якого, не передбачено ні Порядком №221, на Правилами складання іспиту. Додатково повідомила, що запит позивача на отримання публічної інформації адресований відповідачу та адвокатський запит залишились без відповіді, що є доказом того, що відповідач ігнорував будь які звернення з боку позивача або його законного представника.

Акцентувала увагу суду на обставинах за яких було прийняте дане рішення, зокрема зазначила, що в день проходження атестації відповідачем не було дотримано належного проведення такої атестації, оскільки в роботі серверу на якому проводилось тестування стався серйозний технічний збій, що спричинив подальший «зрив тестування». Як доказ надала до суду відповідь на адвокатський запит, що надійшла від ТОВ "Сайметрікс-Україна" згідно якої під час проведення тестування 02 березня 2020 року відбувся збій в роботі серверу з технічних причин - сервер не зміг опрацювати одночасно велику кількість запитів, що й стало причиною "зриву тестування".

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом № 113-IX, який оприлюднено в газеті «Голос України» 24.09.2019 №182 та в ряді інших видань, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно п.6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попередженими у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру". Зазначила, що позивачем 11.10.2020 було подано заяву у встановлений строк за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивачем набрано 65 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. У зв`язку з цим кадровою комісією №1 на підставі п.п.13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, п.6 розділу І, п.5 розділу ІІ Порядку №221 прийнято рішення від 02.04.2020 року №89 про неуспішне проходження позивачем атестації. Зазначила про дотримання кадровою комісією процедури проведення атестації та правомочності кадрових комісій. Підпунктом 2 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ визначено, що за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, такий прокурор звільняється з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру"

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до п.7 розд.1 Порядку роботи кадрових комісій якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. За даними відповідача позивач завершив тестування у встановлений час. Акт про дострокове завершення тестування з незалежних від комісії та прокурора причин не складався. Посилання позивача на незадовільну роботу програмного забезпечення, є безпідставним. Перед початком тестування для усіх його учасників проведено детальний інструктаж, під час якого прокурорам, які проходили атестацію було детально повідомлено про перебіг відповідних етапів іспитів, у тому числі щодо дій у разі виникнення запитань чи зауважень. Під час складення іспиту та безпосередньо після нього позивач зі скаргами до членів кадрової комісії не звертався, що свідчить про відсутність у нього будь-яких претензій, зауважень чи звернень до членів комісії з приводу роботи комп`ютерної техніки чи програмного забезпечення у день складання іспиту.

21.10.2021 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 безперервно працював в органах прокуратури України з 2011 року.

11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (том 1 а.с. 76), на підставі чого ним складено тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора.

Рішенням Першої кадрової комісії №89 від 02 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 65 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, його не допущено до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з цим прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Рівненської області та органів прокуратури ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію (том 1 а.с.77)

Наказом прокурора області від Рівненської області від 07 вересня 2020 року за №850к позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 07 вересня 2020 року. Підставою для винесення вказаного наказу слугував наказ прокурора області від 06.05.2020 №382к, рішення №89 від 02.04.2020 кадрової комісії №1 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, листи непрацездатності серія АДЧ №458536, серія АДН №880722, серія АДН №880735, серія АДН №880742, серія АДН №880753, серія АДН №880755, серія АДЧ №459935, серія АДН №987779, серія АДЧ №423324 (том 1 а.с. 20).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та подальшим звільненням з органів прокуратури, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим судом обставинам справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 1697-VII) відповідно до статті 1 якого прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Згідно з пунктом 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ).

Згідно з пунктом 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Відповідно до пунктів 7 - 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

Пунктом 1 розділу І Порядку №221 встановлено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Отже, законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації.

Оскільки метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності, кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації прокурора. Результат складеного прокурором іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички є одним з етапів проходження атестації, тобто самостійним показником визначення рівня професійної компетентності. Під час проведення атестації Комісія вирішує питання відповідності прокурора здійснювати свої повноваження, а тому така особа повинна підтвердити свою відповідність за певними критеріями та відповідними показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

Відповідач зауважує, що подаючи вказану заяву, позивач підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком № 221, зокрема, і щодо того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком №221, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, його буде звільнено з посади прокурора, тобто позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Пунктом 6 розділу І Порядку №221 визначено, що атестація включає такі етапи:

- складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Пунктами 7-9 розділу І Порядку №221 передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів (п. 3 розділу ІІ Порядку №221).

Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку № 221.

Так, відповідно до п. 1, 2 Розділу V Порядку №221, уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (п. 31 Розділу V Порядку № 221).

Згідно із п.6 Розділу V Порядку №221, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697-УІ1.

Як вже зазначалось вище судом, у встановлений строк і за визначеною формою позивачем була подана відповідна заява Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію у зв`язку з чим його було допущено до проходження атестації прокурорів).

За результатами тестування на знання та вміння у застосуванні закону на відповідність здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 отримав 65 балів, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим першою кадровою комісією було прийнято оспорюване рішення, на підставі якого прокуратурою Рівненської області видано спірний наказ.

Разом з тим, представником позивача у судовому надано пояснення про те, що при складанні позивачем іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми на загальні здібності відбувались технічні збої програмного забезпечення, за допомогою яких проводилось таке тестування, внаслідок чого результати проходження тестування були визначені неправильними. Зазначено, що позивач усно звертався до членів робочої групи зі скаргами на неналежну роботу комп`ютерної техніки, що перешкоджало проходженню ним тестів, однак такі заяв залишено без розгляду.

Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 10 серпня 2021 року на Офіс Генерального прокурора покладено обов`язок надати:

1) інформацію щодо наявності технічних збоїв в роботі системи під час проведення 1-го і 2-го етапів тестування (атестації прокурорів регіональних прокуратур) 02 березня 2020 року; щодо надходження до Першої кадрової комісії звернення/заяви від прокурорів (учасників тестування) з питань некоректної роботи програмно-апаратного комплексу, на якому проводилося тестування, неналежної роботи комп`ютерної техніки або будь-яких технічних збоїв програми під час проходження тестування 02 березня 2020 року; (у випадку наявності вищевказаних заяв/звернень - казати кількість таких звернень та повідомити результати їх розгляду);

2) інформацію щодо надходження від ТОВ "Сайметрікс-Україна" до Офісу Генерального прокурора повідомлення з приводу технічних проблем під час проведення тестування прокурорів, що відбувалось 02.03.2020 року.

На виконання ухвали суду відповідачем подано додаткові пояснення, згідно змісту яких зазначено, що визначити кількість прокурорів, які проходили тестування 02.03.2020 та звертались із заявами про технічні збоїв під час проходження етапу тестування не можливо у зв`язку з великим обсягом матеріалів атестації. При цьому зазначено, що позивач надав відповідь на всі 100 питань за 1 год 07 хв., динамічність відповідей прослідковується з роздруківки деталей іспиту, а тому позивач мав достатньо часу для концентрації уваги під час іспиту. Також зазначено, що позивач не скористався правом дострокового завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин. Додатково зазначено, що системні збої (за даними ТОВ «Сайметрікс-України») були зафіксовані лише під час проведення другого етапу тестування 02.03.2020, в подальшому жодних збоїв, помилок чи проблем в роботі не виникало, що підтверджує належну якість та високу надійність інструменту тестування.

З наведеного слідує, що всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в межах спірних публічно-правових відносин не надано жодних спростувань доводів позивача про наявність 02.03.2020 системних збоїв в комп`ютерному обладнанні під час тестування, що унеможливило отримання останнім прохідного балу за результатами тестування.

Варто зауважити, що в матеріалах справи наявних лист ТОВ «Сайметрікс-України», адресований адвокату позивача Чернецькій Т.В. , з якого Товариством повідомлено, що 02.03.2020 не відбувалось збоїв та помилок в роботі інструменту «PSYMETRISC» водночас, 02.03.2020 відбувся збій в роботі серверу з технічних причин - сервер не змін одночасно опрацювати велику кількість запитів, що стало причиною «зриву тестування». Для вирішення даної проблеми прийнято рішення проводити тестування по 40 осіб.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що він складав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора одночасно з позивачем, 02.03.2020 року. Під час проходження першого етапу тестування відбувалося не належне функціонування комп`ютерної техніки на якій проводилось тестування під час першого етапу тестування, а другий етап тестування взагалі не відбувся через загальний збій всієї системи, у зв`язку з чим він був змушений проходити тестування в інший день. Зокрема пояснив, що програма тестування зависала, питання завантажувались довго. Разом з тим, він повідомив що прокурори подавали відповідні заяви про неналежну роботу комп`ютерної техніки, однак прийом таких заяв відбувався не організовано та не контрольовано. Крім того він зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 звертався до членів Першої кадрової комісії із заявою про неналежну роботу такої техніки під час проходження тестування, однак його зяву ніхто не розглядав.

З аналізу положень змісту п.7 розділу І Порядку №221, слідує, що якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові КАС ВС по справі №280/5009/20 від 24.06.2021 року, постанові ВС від 03.06.2021 року в справі №640/9398/20.

З огляду на сукупність вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що неналежна робота комп`ютерної техніки зумовила обставини, що перешкоджали проходженню ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, внаслідок чого результати проходження тестування могли бути визначені неправильно.

Також, суд зазначає, що оскільки рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації згідно Закону №113-IX є безальтернативною підставою для прийняття наказу про звільнення прокурора з посади, останнє має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень, а тому має відповідати критеріям, визначеним ч.2ст.2 КАС України.

Виходячи з цього, необхідно, щоб рішення комісії про невідповідність прокурора, який проходить атестацію, критеріям професійної компетенції, професійної етики та доброчесності, не просто містило мотивувальну частину, а щоб така мотивувальна частина містила інформацію та посилання на порушення прокурором певних стандартів професійної етики та доброчесності.

З цих підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача, що обсяг мотивів, які повинна навести у рішенні кадрова комісія, жодними чинними нормативно-правовими актами не визначено і голосуючи за те чи інше рішення члени комісії діють за внутрішнім переконанням.

Невиконання уповноваженим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Рішення можна вважати вмотивованим, якщо в ньому зазначено обставини, що мають значення для правильного вирішення кожного з перелічених у Порядку №221 питань, які мають бути дослідженні в рамках атестації прокурора; є посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено; є оцінка доводів та аргументів особи, щодо якої застосовується процедура атестації; є посилання на норми права, якими керувалася Комісія. Таке рішення повинно містити судження Комісії щодо професійної, особистої, соціальної компетентності прокурора, його доброчесності та професійної етики, відтак його здатності на належному рівні здійснювати покладені на нього законом обов`язки на займаній посаді.

У п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що рішення першої кадрової комісії №89 від 02 квітня 2020 року не містить деталізації підстав прийнятого рішення стосовно позивача, а має лише висновки без їх обґрунтування. Крім того, твердження відповідача, що під час проходження тестування позивач не звертався до представників кадрової комісії та робочої групи для фіксації технічної несправності комп`ютерної техніки чи програмно-апаратного комплексу у відповідних актах, спростовується показаннями свідка та свідчить про те, що комісією не вжито жодних заходів щодо перевірки обставин, що могли вплинути на результати проходження тестування.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення №89 кадрової комісії №1 від 02 квітня 2020 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак стороною відповідача в ході судового розгляду справи не доведено правомірність рішення про звільнення позивача з органів прокуратури.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 02.04.2020 № 89 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Офісу Генерального прокурора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністратив-ного суду.

Повний текст рішення складений 17 листопада 2021 року

Суддя В.В. Щербаков