Рішення № 101224833, 18.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10649/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпінської М.Д.

представника позивача – Єрзікова О.О.,

представника відповідача – Гірко О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ , в особі відокремленого підрозділу Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ , в особі відокремленого підрозділу Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області в якому просить скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 17 серпня 2021 року № 374 в спірній частині щодо повернення суми неправомірно витрачених страхових коштів Фонду у розмірі 83 133,09 грн (з них 55 422,06 грн - неправомірно витрачені страхові кошти та 27 711,03 грн - фінансові санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 17 серпня 2021 року № 374 прийнято на підставі пунктів 1, 3, 4, 7, 9 опису виявлених порушень, зазначених в акті від 30 липня 2021 року № 101, з якими позивач не згоден. Позивач акцентував увагу на тому, що листки непрацездатності можуть виписуватися фізичними особами-підприємцями, які отримали ліцензію МОЗ України на надання медичних послуг, тому спірні листки непрацездатності, видані у встановленому порядку, містять печатки фізичної особи-підприємця, що провадить господарську діяльність з медичної практики, а отже є підставою для виплати матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності. Стверджував, що помилки у листках непрацездатності виправлені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою медичного закладу. Наполягав на тому, що незначні механічні помилки у ПІБ, серії листка непрацездатності, тощо, не спричинили заниження чи збільшення витрат Фонду соціального страхування, відхилення документу, не призвели до втрат Фонду матеріального характеру, інших негативних наслідків, тому можуть вважатися несуттєвими.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

07 жовтня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного в частині рішення. Стверджував, що право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовим договором з фізичними особами-підприємцями правом видачі листків непрацездатності не наділені. Наполягав на тому, що документи на підставі яких нараховано та здійснено матеріальне забезпечення не відповідають документам, інформація з яких внесена страхувальником до заяв-розрахунків (а.с. 109-112).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 43041752) зареєстрований як юридична особа 30 травня 2019 року, номер запису 14801030028011870 (а.с. 94-97).

У період з 26 липня 2021 року по 30 липня 2021 року Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ, за період з 06 червня 2019 року по 30 червня 2021 року, з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду, про що складено акт перевірки від 30 липня 2021 року № 101 (а.с. 38-49).

За наслідками документальної перевірки Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ встановлено, зокрема:

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 18 грудня 2020 року ЛН АЛД 280493 від 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 , 22 вересня 2020 року ЛН АДЯ 378993 від 21 серпня 2020 року ОСОБА_2 , 30 грудня 2020 року ЛН АЛД 280394 від 13 листопада 2020 року ОСОБА_3 , 30 січня 2020 року ЛН АКА 235551 від 23 грудня 2019 року ОСОБА_4 , ЛН АЛА 758801 від 29 квітня 2021 року ОСОБА_5 , 23 червня 2020 року ЛН АДЯ 383868 від 22 квітня 2020 року, 30 січня 2020 року ЛН АКА 235548 від 19 грудня 2019 року ОСОБА_6 , 26 лютого 2021 року ЛН АЛД 255592 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_7 , 22 вересня 2020 року ЛН АКА 235939 від 12 серпня 2020 року ОСОБА_8 , 27 квітня 2021 року ЛН АЛД 255583 від 15 лютого 2021 року ОСОБА_9 , 30 грудня 2020 року ЛН АЛД 280304 від 09 листопада 2020 року ОСОБА_10 , ЛН АЛА 758781 від 21 квітня 2021 року ОСОБА_11 , від 31 березня 2021 року ЛН АЛГ 038205 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_8 (пункти 1, 7 опису порушень Акту);

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, абзацу 2 частини першої статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, абзацу 2 пункту 4, абзацу 3 пункту 7 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 19 липня 2018 року № 12 страхувальником подана заява-розрахунок для фінансування, яка містить недостовірну інформацію (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, невірно вказано причина непрацездатності листка непрацездатності, період непрацездатності листка непрацездатності, серія листка непрацездатності , номер листка непрацездатності, прізвище, ім`я, по батькові непрацездатного): від 07 квітня 2020 року ЛН АДФ 758855 від 14 лютого 2020 року ОСОБА_12 , від 26 лютого 2021 року ЛН АДЯ 405745 від 11 листопада 2020 року ОСОБА_13 , від 23 червня 2021 року ЛН АДЦ 247948 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_14 , від 05 липня 2021 року ЛН АЛА 308168 від 16 квітня 2021 року ОСОБА_15 , ЛН АДЦ 247312 від 04 березня 2020 року ОСОБА_16 , від 31 березня 2021 року ЛН АЛГ 038205 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_8 (пункти 6, 7 опису порушень Акту);

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV нарахування та виплата допомоги по тимчасовій проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (на бланку листка непрацездатності більше двох виправлень): від 08 травня 2020 року ЛН АДЯ 362130 від 11 березня 2020 року ОСОБА_17 , від 27 листопада 2020 року ЛН АЛД 276514 від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_18 , від 08 травня 2020 року ЛН АДЦ 268842 від 25 лютого 2020 року ОСОБА_19 (пункт 9 опису порушень Акту).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 30 липня 2021 року № 101 позивачем подано до Кременчуцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечення (а.с. 50-51).

Листом від 06 серпня 2021 року № 05.6-13/1406 Кременчуцьке відділення Управління виконавчої дирекції у Полтавській області, розглянувши заперечення позивача від 04 серпня 2021 року № 4/1467 на акт перевірки від 30 липня 2021 року № 101, зазначило, що результати документальної планової перевірки Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ по всіх пунктах опису виявлених порушень вимог законодавства обґрунтовані (а.с. 52-54).

17 серпня 2021 року, заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., розглянувши матеріали документальної планової перевірки Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки № 101 від 30 липня 2021 року, заперечення від 04 серпня 2021 року № 4/1467), прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 374 (а.с. 56).

Позивач, вважаючи протиправним рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 374 від 17 серпня 2021 року, в частині суми страхових коштів на повернення у розмірі 55 422, 06 грн та застосування штрафних санкцій 27 711,03 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи № 16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ № 16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV, у редакції на час спірних правовідносин).

Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції № 455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.

Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частинами першою та другою статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Отже, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до підприємницької діяльності фізичних осіб з забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 /далі - Інструкція № 532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.

За наслідками документальної перевірки Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ встановлено, зокрема порушення нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 18 грудня 2020 року ЛН АЛД 280493 від 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 , 22 вересня 2020 року ЛН АДЯ 378993 від 21 серпня 2020 року ОСОБА_2 , 30 грудня 2020 року ЛН АЛД 280394 від 13 листопада 2020 року ОСОБА_3 , 30 січня 2020 року ЛН АКА 235551 від 23 грудня 2019 року ОСОБА_4 , ЛН АЛА 758801 від 29 квітня 2021 року ОСОБА_5 , 23 червня 2020 року ЛН АДЯ 383868 від 22 квітня 2020 року, 30 січня 2020 року ЛН АКА 235548 від 19 грудня 2019 року ОСОБА_6 , 26 лютого 2021 року ЛН АЛД 255592 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_7 , 22 вересня 2020 року ЛН АКА 235939 від 12 серпня 2020 року ОСОБА_8 , 27 квітня 2021 року ЛН АЛД 255583 від 15 лютого 2021 року ОСОБА_9 , 30 грудня 2020 року ЛН АЛД 280304 від 09 листопада 2020 року ОСОБА_10 , ЛН АЛА 758781 від 21 квітня 2021 року ОСОБА_11 , від 31 березня 2021 року ЛН АЛГ 038205 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_8 ( пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).

Зі змісту листків непрацездатності серії ЛН АЛД 280493, ЛН АДЯ 378993, ЛН АЛД 280394, ЛН АДЯ 383868, ЛН АДЯ 383868, ЛН АЛД 255592, ЛН АЛД 255583 та ЛН АЛД № 280304 слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_20 " АДРЕСА_1 ", у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_20 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_20 . Україна. Для листків непрацездатності" (а.с. 27-33).

У листках непрацездатності у відповідній графі також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря: ЛН АЛД 280493 від 09 листопада 2020 року - ОСОБА_21 , ЛН АДЯ 378993 від 21 серпня 2020 року - ОСОБА_22 , ЛН АЛД 280394 від 13 листопада 2020 року - ОСОБА_22 , ЛН АДЯ 383868 від 22 квітня 2020 року - ОСОБА_22 , ЛН АЛД 255592 від 29 грудня 2020 року - ОСОБА_22 , ЛН АЛД 255583 від 15 лютого 2021 року - Дука Ю.І., ЛН АЛД 280304 від 09 листопада 2020 року - ОСОБА_23

ФОП ОСОБА_20 (рнокпп НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності – загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 57).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 2697 від 28 грудня 2019 року, ФОП ОСОБА_20 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю загальна практика - сімейна медицина, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа (реєстраційне досьє від 16 січня 2020 року № 390/14-20 (а.с. 59-60)).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_20 "Про прийняття на роботу" від 27 лютого 2020 року №1-0000000003 ОСОБА_22 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря з 27 лютого 2020 року(а.с. 87).

Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_20 "Про прийняття на роботу" від 27 лютого 2020 року №1-0000000002 ОСОБА_23 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря з 27 лютого 2020 року (а.с. 88).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_20 "Про прийняття на роботу" від 10 березня 2020 року №1-0000000004 ОСОБА_24 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря з 12 березня 2020 року (а.с. 86).

Зі змісту листків непрацездатності серії ЛН АКА 235551, ЛН АКА 235548, ЛН АКА 235939 та ЛН АЛГ 038205 слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_25 " АДРЕСА_2 ", у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_25 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_25 . Україна. Для листків непрацездатності" (а.с. 34-37).

У листках непрацездатності у відповідній графі також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря: НОМЕР_2 від 23 грудня 2019 року - ОСОБА_26 , ЛН АКА 235548 від 19 грудня 2019 року - ОСОБА_27 , ЛН АКА 235939 від 12 серпня 2020 року - ОСОБА_27 , ЛН АЛГ 038205 від 29 грудня 2020 року - ОСОБА_27

ФОП ОСОБА_25 (рнокпп НОМЕР_3 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності – загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с. 58).

Відповідно до Витягу з порталу електронних сервісів органу ліцензування Міністерства охорони здоров`я України ФОП ОСОБА_25 видано з 21 березня 2019 року ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю загальна практика - сімейна медицина, педіатрія, ультразвукова діагностика, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа (а.с. 91).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_25 "Про прийняття на роботу" від 05 серпня 2019 року № 09/к ОСОБА_26 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря з 06 серпня 2019 року та наказу "Про прийняття на роботу" від 05 серпня 2019 року № 07/к ОСОБА_27 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря з 06 серпня 2019 року (а.с. 89-90).

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_20 та фізична особа-підприємець ОСОБА_25 отримали ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на надання медичних послуг, укомплектували штат лікарями, отримали бланки листків непрацездатності.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_25 із забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність відповідних юридичних осіб, у даному випадку, закладів охорони здоров`я, а отже, при здійсненні такої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_25 фактично прирівнюється до закладу охорони здоров`я, а лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я мають рівні права, в тому числі, і право виписувати листки непрацездатності, тому лікуючий лікарі: ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , які працюють у ФОП ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_25 у перевіряємому періоді та безпосередньо надавали медичну допомогу пацієнтам, мали право виписувати листки непрацездатності.

Стосовно встановлених порушень в частині видання листків непрацездатності на бланку якого більше двох виправлень та подання страхувальником заяв-розрахунків, які не відповідають документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, суд зазначає наступне.

Згідно із абзацом 1 пункту 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 травня 2020 року видано ЛН АДЯ 362130 від 11 березня 2020 року на ім`я ОСОБА_17 , 27 листопада 2020 року видано ЛН АЛД 276514 від 23 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_18 , 08 травня 2020 року видано ЛН АДЦ 268842 від 25 лютого 2020 року на ім`я ОСОБА_19 (а.с. 24-26).

У ЛН АДЯ 362130 від 11 березня 2020 року у графі "звільнення від роботи" налічується одна помилка у третьому рядку, яка закреслена однією суцільною лінією - оскільки неправильна інформація у другому стовпчику "до якого числа включно", третьому стовпчику "посада і прізвище лікаря" та четвертому стовпчику "підпис та печатка лікаря" третього рядку лікарняного взаємопов`язані та випливають з неправильно внесеної інформації у першому стовпчику третього рядка "з якого числа".

У ЛН АЛД 276514 у графі "звільнення від роботи" налічується одна помилка у четвертому рядку, яка закреслена однією суцільною лінією, оскільки неправильно внесена інформація у другому стовпчику "до якого числа включно", третьому стовпчику "посада і прізвище лікаря" та четвертому стовпчику "підпис та печатка лікаря" четвертого рядку лікарняного взаємопов`язані та випливають з неправильно внесеної інформації у першому стовпчику четвертого рядку "з якого числа".

У ЛН АДЦ 268842 у графі "звільнення від роботи" налічується одна помилка у четвертому рядку , яка закреслена однією суцільною лінією, оскільки неправильно внесена інформація у другому стовпчику "до якого числа включно", третьому стовпчику "посада і прізвище лікаря" та четвертому стовпчику "підпис та печатка лікаря" четвертого рядку лікарняного взаємопов`язані та випливають з неправильно внесеної інформації у першому стовпчику четвертого рядку "з якого числа".

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Інструкції № 1456/10055 лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою.

Пунктом 4.5 Інструкції № 1456/10055 встановлено, що 4.5. у разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обов`язок заповнення лицьового бланку лікарняного листка та виправлення помилок у лікарняному листку покладено на лікуючого лікаря.

У свою чергу суд звертає увагу відповідача, що внесення виправлень у лікарняний лист здійснюється шляхом внесення лікуючим лікарем запису "Виправленому вірити", а не кількістю закреслених рядків, як технічною дією.

Так, в досліджених лікарняних листках внесено не більше двох записів "Виправленому вірити", що узгоджується із вимогами пункту 4.5 Інструкції № 1456/10055.

Стосовно встановлених порушень в частині подання страхувальником заяв-розрахунків, які не відповідають документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, суд зазначає наступне.

Кременчуцьким льотним коледжем Харківського національного університету внутрішніх справ сформовано та подано до Фонду заявки-розрахунки разом із ЛН від 07 квітня 2020 року ЛН АДФ 758855 на ім`я ОСОБА_12 , від 26 лютого 2021 року ЛН АДЯ 405745 на ім`я Луценко Н.М., від 23 червня 2021 року ЛН АДЦ 247948 на ім`я ОСОБА_14 , від 05 липня 2021 року ЛН АЛА 308168 на ім`я ОСОБА_15 , ЛН АДЦ 247312 від 04 березня 2020 року на ім`я ОСОБА_16 , від 31 березня 2021 року ЛН АЛГ 038205на ім`я ОСОБА_8 (а.с. 19-23).

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 12 у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 12 заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення. Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, повинна повністю відповідати документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), та бути відображена в реєстрах бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність даних, наведених у заяві-розрахунку, несе страхувальник.

Пунктом 8 Порядку № 12 встановлено, що робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку. У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення. Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами, фінансування заяви-розрахунку або надання обґрунтованої відмови у її прийнятті здійснюється робочими органами Фонду або їх відділеннями протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідальність за достовірність даних, наведених у заявках-розрахунках, покладена на страхувальника, однак перевірка правильності заповнення та правильності нарахування виплат покладено на робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення.

Крім того, Порядком № 12 встановлено, що у разі виявлення робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення.

У ході розгляду справи судом встановлено, що за результатами перевірки заяв-розрахунків Фондом не було надано обґрунтованої відмови у їх прийнятті та останні були профінансовані.

Варто також зазначити, що незначні механічні помилки у ПІБ, серії листка непрацездатності чи даті, не спричинили заниження чи збільшення витрат Фонду та не могли позбавити застрахованих осіб права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі виникнення умов для отримання такої допомоги.

Вищевказане узгоджується із пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV, згідно із яким застраховані особа мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, а не з юридичною особою, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV.

З огляду на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 374 від 17 серпня 2021 року в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 55 422,06 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 27 711,03 грн.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096, пр-т. Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080) в особі відокремленого підрозділу Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 43041752, вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук, Полтавська область, 39605) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 374 від 17 серпня 2021 року в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 55 422,06 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 27 711,03 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 19 листопада 2021 року.

Суддя С.О. Удовіченко