Рішення № 101222154, 15.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа№200/11795/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з урахуванням висновків суду, повторно розглянути заяву позивача від 12.01.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши згідно записів його трудової книжки періоди: з 02.12.1992 по 09.01.1993, з 01.06.2016 по 17.06.2016, з 01.06.2020 по 01.07.2020 до пільгового стажу за провідною шахтарською професією прохідник, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та період з 08.12.2020 по 12.01.2021 до загального та пільгового стажу за провідною шахтарською професією прохідник, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позов обґрунтований тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року у справі № 200/1909/21-а відповідач здійснив повторний розгляд заяви позивача від 12.01.2021 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняв нове рішення від 13.08.2021 про відмову в призначенні пенсії позивачу через відсутність 25 років необхідного пільгового стажу.

Так, зазначає позивач, відповідачем не було зараховано до його пільгового стажу роботи період проходження ним курсів з відривом від виробництва з 02.12.1992 по 09.01.1993 за професією прохідника підземного в учбово-курсовому комбінаті «Донецькшахтострой», 17 днів відпустки без збереження заробітної плати та 31 день простою з 01.06.2016 по 17.06.2016 та з 01.06.2020 по 01.07.2021, а також не зараховано до загального та пільгового стажу позивача період його роботи з 08.12.2020 по 12.01.2021 на підприємстві ДП «Шахта ім. Сургая».

На переконання позивача його трудова книжка підтверджує спірні періоди його роботи, що дають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки записи в ній оформлені належним чином, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Відповідачем подано до суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних зазначивши, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 управлінням було повторно розглянуто заяву позивача від 12.01.2021 року та прийнято рішення від 13.08.2021 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 20 років.

Зазначає, що відповідно наданих документів та з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 загальний страховий стаж позивача складає 28 років 11 місяців 22 дні, пільговий стаж складає 24 роки 8 місяців 8 днів, з них ст. 14-20 - 19 років 08 місяців 29 днів.

Так, вказує відповідач, період роботи позивача з 02.12.1992 по 09.01.1993 за професією прохідника підземного в учбово-курсовому комбінаті «Донецькшахтострой» не було зараховано з тих підстав, що пільговий характер роботи може підтвердити лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, яка позивачем разом із завою про призначення йому пенсії надана не була.

Щодо не врахування до пільгового стажу позивача 17 днів відпустки без збереження заробітної плати та 31 день простою (з 01.06.2016 по 17.06.2016 та з 01.06.2020 по 01.07.2021) відповідач зазначив, що позивачем для призначення йому пенсії були надані довідки від 07.12.2020 № 17 та 34, в яких зазначено, що в період з 01.06.2016 по 17.06.2020 та з 01.06.2020 по 01.07.2021 позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати та в простої, проте у вказаних довідках відсутні відомості про простій підприємства саме у зв`язку з виробничою необхідністю, у зв`язку із чим до пільгового стажу позивача не зараховано 17 днів відпустки без збереження заробітної плати та 31 день простою.

Період роботи позивача з 08.12.2020 по 12.01.2021 на підприємстві ДП «Шахта ім. Сургая» відповідачем не зараховано до пільгового та страхового стажу позивача з підстав несплати підприємством страхових внесків.

У зв`язку із чим позивач рахує, що при прийнятті спірного рішення діяв відповідно до діючого законодавства України, а тому просить суд відмовити повністю у задоволенні даного адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , що виданий 06 липня 1998 року (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 в адміністративній справі № 200/1909/21-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 15.01.2021 № 11 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов`язано Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2021 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням періодів з 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007 до спеціального (пільгового) стажу, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 - до загального страхового стажу.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи на виконання зазначеного рішення суду в адміністративній справі № 200/1909/21 від 19 квітня 2021 року Відділом перерахунків пенсій № 4 управління Пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву позивача від 12.01.2021 року та прийняло 13 серпня 2021 року рішення (а.с. 27), яким відмовило позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років.

Так спірним рішенням від 13.08.2021 року до пільгового стажу позивача зараховано періоди його роботи 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007. До страхового стажу було зараховано періоди роботи з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020.

Згідно даного спірного рішення страховий стаж позивача склав 32 роки. В тому числі, стаж, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 24 роки 08 місяців 08 днів, з них за ст. 14-20 - 19 років 08 місяців 29 днів.

Листом від 17 серпня 2021 року № 0500-1510-8/54550 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сповістило позивача про прийняте 13.08.2021 року рішення, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії (а.с. 7).

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 10-11) містить наступні записи про його роботу:

1) з 01.09.1987 по 30.06.1990 навчання у СПТУ № 144 м. Гірник (запис № 1);

2) робота у Шахтобудівельному управлінні № 4 треста Красноармейскшахтобуд (перейменовано в АТ Шахтобудівельник ):

- 01.12.1992 прийнятий гірничим поверхні 2 р. на гірничу дільницю № 4 (запис № 4);

- 02.12.1992 направлений на навчання з відривом від виробництва в УКК комбінат Донецькшахтобуд за професією прохідник (запис № 5);

- з 10.01.1993 по 25.03.1993 направлений для проходження виробничої практики за професією прохідник (запис № 6);

- 25.03.1993 переведений прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті на гірничій дільниці № 4 (запис № 7);

- 21.02.1995 звільнений (запис № 8);

3) у ВАТ Донецькшахтострой ДП ДХК Донбасшахтобуд :

- 27.07.2006 прийнятий на гірничо-монтажну дільницю № 1 шахти Росія прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті (запис № 24);

- 10.06.2007 звільнений (запис № 25);

4) у ВП Шахта Південнодонбаська № 3 ДП Донецька вугільна енергетична компанія (в подальшому перейменовано у ВП Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая , а далі реорганізовано та створено юридичну особу - ДП Шахта ім. М.С. Сургая )

- 15.06.2009 прийнятий прохідником підземним 5 р. з повним робочим днем в шахті (запис № 30);

станом на 10.07.2020 працює.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За приписами п. д ч. 3, ч. 6 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

У рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано, що до пільгового стажу не зараховано період навчання через відсутність підтвердження відповідними довідками .

Водночас, згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує, є трудова книжка.

Пункт 8 Порядку № 637 вказаного Порядку передбачає, що час навчання підтверджується, зокрема, дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Водночас, вказаний порядок застосовується у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При цьому, трудова книжка позивача містить відомості про навчання позивача з відривом від виробництва в період з 02.12.1992 по 09.01.1993 за професією прохідника підземного в учбово-курсовому комбінаті «Донецькшахтострой», підставою внесення зазначеного запису визначено наказ № 296 від 01.12.92 року.

Професія, за якою позивач виконував роботи в наведений період - прохідник з повним робочим днем під землею включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.

Навчання позивача в цей час, а саме в період з 02.12.1992 по 09.01.1993 здійснювалось за фахом прохідник, що є підставою для врахування зазначеного періоду роботу до пільгового стажу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість врахування наведеного періоду роботи у складі пільгового стажу через відсутність пільгових довідок, оскільки основним документом про занятість особи є трудова книжка, а уточнюючі пільгові довідки можуть вимагатись пенсійним органом лише у разі її відсутності або відповідних записів у ній. Законодавством не встановлено безумовної необхідності надання пенсійному органу уточнюючих довідок на підтвердження пільгового стажу роботи.

Відповідачем не наведено підстав, з яких підстав вказані періоди не враховані під час призначення пенсії до пільгового стажу позивача на підставі відомостей трудової книжки.

Щодо не врахування до пільгового стажу позивача 17 днів відпустки без збереження заробітної плати та 31 день простою (з 01.06.2016 по 17.06.2016 та з 01.06.2020 по 01.07.2021) суд зазначає наступне.

За статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати та час простою з виробничою необхідністю, а відтак суд вважає протиправними дії відповідача щодо не врахування цих періодів роботи до пільгового стажу позивача.

Щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача з 08.12.2020 по 12.01.2021 на підприємстві ДП «Шахта ім. Сургая» суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно зі ст. 1 Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).

Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Статтею 113 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Надаючи оцінку правомірності відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду з 08.12.2020 по 12.01.2021 через відсутність даних про сплату страхових внесків за цей період суд виходить із того, що записами трудової книжки позивача підтверджено факт зайнятості позивача в наведені періоди, що не заперечується відповідачем у справі.

У той же час, положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця. За змістом наведених положень відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника (на роботодавця в даному випадку). Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.

За таких обставин, беручи до уваги, що основним документом про занятість позивача є трудова книжка, неврахування до страхового стажу періодів роботи з 08.12.2020 по 12.01.2021 через несплату страхових внесків підприємством роботодавцем є протиправним.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про невірне обчислення відповідачем стажу позивача, у зв`язку з чим рішення відповідача по відмову позивачу в призначення пенсії від 13.08.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії через недостатність стажу є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.

Періоди роботи позивача з 02.12.1992 по 09.01.1993, з 01.06.2016 по 17.06.2016, з 01.06.2020 по 01.07.2020 мають бути враховані до його пільгового стажу, з 08.12.2020 по 12.01.2021 - до загального страхового стажу та пільгового, а тому із врахуванням встановлення під час розгляду справи протиправності рішення від 13.08.2021 суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву його від 12.01.2021 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням вказаних періодів занятості до його стажу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (а.с. 5).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.08.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; ЄДРПОУ: 13486010) з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням періодів з 02.12.1992 по 09.01.1993, з 01.06.2016 по 17.06.2016, з 01.06.2020 по 01.07.2020 до спеціального (пільгового) стажу, з 08.12.2020 по 12.01.2021 - до загального страхового стажу та спеціального (пільгового).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 15 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров