Рішення № 101222139, 09.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 р. Справа№200/8267/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі: Щербак Ю.В.

за участю сторін:

представника відповідача - Бердник Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2021 року позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), у якій просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в розмірі 109 335,45 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області прийнято рішення від 30.10.2019 року по справі №263/12455/17-а, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2017 року та зобов`язано Головне управління поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2017 року. Відповідачем було поновлено виплату пенсії, проте заборгованість по пенсії за період з 01.07.2017 року по 30.09.2020 року не виплачено. Вважає, що відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та законами України його права на отримання пенсії, тим самим позбавив останнього єдиного джерела існування.

Ухвалою суду від 09.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З 30.07.2021 року по 28.08.2021 року включно, та з 01.09.2021 року по 03.09.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці.

03.08.2021 року через відділ діловодства та документообігу суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням поновлено виплату пенсії позивачу 01.10.2020 року (поточна виплата) сформовано розмір доплати за судовим рішенням за період з 01.07.2017 року по вересень 2020 року у загальній сумі 109 335,45 грн. Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року по справі № 200/9678/20-а з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного управління на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.08.2020 року у розмірі 105 484,41 грн. Вважає, що на час розгляду вказаної справи вже наявне судове рішення, яким проведено стягнення заборгованості з Головного управління на користь позивача.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій навів аргументи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Крім того зазначив, що підставою для визначення розміру заборгованості є доданий до позовної заяви лист відповідача із розрахунком розміру заборгованості з пенсії, яка підлягає підвищенню на 100 відсотків відповідно до юридичних підстав даного адміністративного позову. Таким чином, позивач вважає, що не вимагає виконати інше рішення суду, а лише бере встановлену ним та відповідачем суму боргу з пенсії за основу розрахунку заборгованості, яка утворилась внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії, що є предметом спору виключно у даній справі.

08.09.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в розмірі 105 484,41 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі або відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на викладене в позовній заяві.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року, знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 30.10.2019 року у справі № 263/12455/17 позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Донецькій області задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії з 01.07. 2017 року; зобов`язано ГУПФУ в Донецькій області поновити виплату пенсії позивачу з 01.07.2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно постанови старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.05.2021 року у ВП №61670483, закрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 263/12455/17 у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.04.2021 року, нарахована позивачу сума доплати за період з 01.07.2017 року по 30.09.2020 року складає 109 335,45 грн. та має бути виплачена за рахунок кошті Державного бюджету України. Виплату пенсії розпочато з 01.10.2020 року у загальному розмірі 3226,55 грн. Тобто право позивача, яке було предметом спору у справі № 263/12455/17, поновлено і спору щодо цього між сторонами немає - виплата пенсії поновлена.

Як раніше зазначено, ухвалою суду від 09.11.2021 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в розмірі 105 484,41 грн.

Згідно розрахунку відповідача на доплату пенсії позивачу за пенсійною справою №ФС58354, заборгованість з пенсії за період з серпня 2020 року по вересень 2020 року складає 3851 грн. 04 коп.

Таким чином, спірним питанням є невиплата відповідачем ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з серпня 2020 року по вересень 2020 року у сумі 3851 грн. 04 коп., яка зазначена відповідачем у розрахунку відповідача на доплату пенсії за пенсійною справою позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

Як раніше зазначено, рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 30.10.2019 року у справі № 263/12455/17 позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Донецькій області - задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії з 01.07. 2017 року; зобов`язано ГУПФУ в Донецькій області поновити виплату пенсії позивачу з 01.07.2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 04.03.2020 року у справі № 219/11809/19-а.

З аналогічних підстав Перший апеляційний адміністративний суд, розглядаючи справу № 200/9678/20-а за позовом ОСОБА_1 стягнув заборгованість перед останнім за інші періоди.

Суд не приймає до уваги викладені у відзиві на позовну заяву доводи позивача щодо наявності іншої суми заборгованості, яка утворилася внаслідок не перерахунку його пенсії. За незмінних фактичних обставин суд у справі № 200/9678/20-а визнав відсутність підстав для такого перерахунку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії в сумі 3851 грн. 04 коп. згідно розрахунку відповідача.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на висновки Верховного Суду в постановах від 03.04.2019 року у справі № 820/4261/18, від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15, оскільки вони не стосуються спірних правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії в сумі 3851,04 грн. - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з серпня 2020 року по вересень 2020 року у сумі 3851 (три тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 04 коп.

У судовому засіданні 09 листопада 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 19 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.