Рішення № 101222089, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/9986/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № СМУ 1162/1095/НП/АВ/СПЗБ-ФС від 09 червня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 17 червня 2021 року позивач отримав постанову № СМУ 1162/1095/НП/АВ/СПЗБ-ФС від 09 червня 2021 року якою на підставі ст. 265 КЗпП України, положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509, накладено штраф у розмірі 18000 грн. у зв`язку зі створенням директором перешкод у діяльності інспектора праці та проведенні інспекційного відвідування.

Позивач вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, проведення перевірки було здійснено з порушенням ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, інспекційне відвідування здійснювалось на підставі звернення фізичної особи, а тому обов`язковим є погодження центрального органу виконавчої влади. Позивач зауважує, що посадовими особами контролюючого органу не надавалось копії погодження центрального органу виконавчої влади.

По-друге, позивач дійсно не надавав документів, які визначені вимогою № СМУ 1162/1095/НД від 19 травня 2021 року. Однак такі дії обумовлені об`єктивною неможливістю надати такі документи через їх відсутність на підприємстві. Всі запитувані документи були вилучені під час проведення обшуку в рамках проведення досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді від 17 квітня 2020 року на всі вилучені під час обшуку документи, було накладено арешт. Про зазначені обставини позивач повідомив відповідача листом № 1905 від 19.05.2021 р.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

13 жовтня 2021 року до суду надійшли пояснення у справі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на початку інспекційного відвідування, яке здійснювалось на підставі звернення фізичної особи, направлення на його проведення та вимога № СМУ № 162/1095/НД про надання інформації та документів, були надані особисто під підпис директору підприємства.

Підприємство не повідомляло про не допуск інспектора праці до проведення інспекційного відвідування. Навпаки, отримання примірника направлення на його проведення та вимоги про надання документів є беззаперечним доказом допуску посадової особи до проведення такого заходу.

Підставою для накладення штрафу слугував акт про неможливість проведення заходів державного контролю від 21 травня 2021 року № СМУ 1162/1095/НП/АВ. Вимогою від 19 травня 2021 року № 1162/1095/НД було зобов`язано директора підприємства у строк до 21 травня 2021 року надати документи згідно пунктів 1-13. Листом від 19 травня 2021 року підприємство повідомило про неможливість виконати вимогу, оскільки оригінали були вилучені під час обшуку.

Разом з тим, інформація щодо неможливості виконання вимоги не підтверджена жодними доказами, у листі лише наявне посилання на протокол обшуку від 14.04.2021 р., однак, такий протокол додано не було. На підтвердження неможливості надати документи позивач посилається на ухвалу суду, якою задоволено клопотання про арешт майна. Однак, ухвалення такого рішення не є належним доказом підтвердження відсутності документів, оскільки у відповідності до норм КПК України належним підтвердженням є протокол. Крім того, у вимозі вимагались документи з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року. Тобто навіть у разі вилучення деяких документів, підприємство було спроможне виконати вимогу частково, оскільки документи з 15 квітня 2020 року по 01 травня 2021 року під таке вилучення не потрапили.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представники сторін про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились. Надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», код ЄДРПОУ 36182252, місцезнаходження: м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1, основний вид діяльності - добування кам`яного вугілля.

11 квітня 2021 року через Урядову гарячу лінію відповідачу надійшло звернення ОСОБА_1 , в якому заявник скаржився на невиплату розрахункових коштів при звільненні з посади гірничого робітника у 2012 році.

Листом від 13 квітня 2021 року №К/159/ДП Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці надано до Державної служби України з питань праці для погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) перелік звернень фізичних осіб про порушення суб`єктами господарювання їх законних прав згідно додатку, в якому зазначено звернення ОСОБА_1 , суб`єкт господарювання ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», код ЄДРПОУ 36182252.

Листом від 19 квітня 2021 року №2544/3.1/4.5-21 Державною службою України з питань праці надано погодження на проведення заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, зазначених у листах, в тому числі, листі Східного міжрегіонального управління Держпраці від 13 квітня 2021 року №К/159/ДП.

14 травня 2021 року відповідачем сформовано направлення № 198/14-4 на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської». Копія направлення була отримана директором підприємства Копином М.М., про що свідчить його особистий підпис.

19 травня 2021 року у присутності директора підприємством уповноваженою особою контролюючого органу було сформовано вимогу про надання документів № СМУ1162/1095/НД, якою зобов`язано у строк до 21 травня 2021 року об 09 год. 00 хв. надати наступні документи: завірену копію Витягу зі Статуту підприємства щодо повноважень директора, завірену копію Витягу колективного договору в частині оплати праці, завірену копію наказу на призначення директора, головного бухгалтера, журнал, накази на щорічні чергові відпустки з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, журнал, накази на звільнення працівників з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, виписки р/рахунку банку по виплаті заробітної плати з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, інформацію станом на 01 травня 2021 року щодо заборгованості по заробітній платі по кожному працівнику підприємства, з розбивкою на звільнених та працюючих, довідку - додаток №1 «Контрольні показники з питань оплати праці» ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, довідку-додаток №3 «Довідка про стан заборгованості із заробітної плати по ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, довідку-додаток № 3-1 «Довідка по виплаті заробітної плати» по ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, довідку-додаток №4 «Довідка нарахування та сплати розрахунку при звільненні звільнених працівників» ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року, довідку-додаток №5 « Довідка нарахування та виплати заробітної плати за час щорічної відпустки» працівникам ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року.

Примірник вимоги був отриманий директором підприємства 19 травня 2021 року.

На вказану вимогу позивачем було надано відповідь листом від 19 травня 2021 року № 1905, в якому зазначено, що підприємство не має фактичної можливості виконати вимогу, оскільки оригінали запитуваних документів були вилучені під час обшуку у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019050000000147 від 25 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, про що було складено відповідний протокол обшуку від 14 квітня 2020 року. Ухвалою слідчого судді від 17 квітня 2020 року накладено арешт на все тимчасове вилучене під час обшуку майно, в тому числі на первинні та інші документи, що стосуються питань додержання законодавства про працю і частині дотримання строків виплати заробітної плати.

У листі також зазначено, що підприємство повністю припинило свою виробничу діяльність з добування та реалізації вугільної продукції, що є єдиним джерелом для фінансування заробітної плати працівників, у зв`язку з чим, до роботи долучено лише обмежену кількість працівників. Підприємство не відмовляється від вчинення усіх необхідних дій та виконання усіх законних вимог контролюючих органів після повернення з арешту вилучених документів та відновлення виробничої діяльності товариства.

Відповідно до акту про неможливість проведення заходу державного контролю № СМУ 1162/1095/НП/АВ від 21 травня 2021 року захід державного контролю неможливо провести у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю).

24 травня 2021 року відповідачем було сформовано повідомлення про дату одержання документів, в якому повідомлялось про дату одержання акта про неможливість проведення заходу державного контролю № СМУ1162/1098/НН/АВ від 21.05.2021 р. Роз`яснено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю.

Вказане повідомлення було направлено на адресу позивача та отримано уповноваженим представником 01 червня 2021 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

09 червня 2021 року на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України відповідачем було прийнято постанову №СМУ 1162/1095/НП/АВ/СПЗБ-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 18 000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у зв`язку зі створенням директором ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» перешкод у діяльності інспектора праці та проведення інспекційного відвідування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) (далі - Закон № 877, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону №877 встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Відповідно до п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Згідно п. 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до п. 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п. п. 16-17 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Як вже зазначалось раніше, підставою для проведення інспекційного відвідування слугувало звернення ОСОБА_1 щодо порушення стосовно нього законодавства про працю, а саме невиплати розрахункових коштів при звільненні, що свідчить про наявність підстав у відповідача для проведення інспекційного відвідування.

Судом також встановлено, що у відповідності до наведених норм Порядку № 823 представниками контролюючого органу було надано директору підприємства направлення на проведення інспекційного відвідування.

Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачем було порушено положення статті 6 Закону № 877, а саме не надано керівнику підприємства копію погодження центрального органу виконавчої влади, з огляду на те, що у переліку статей, зазначених у ст. 2 Закону України №877 (дотримання яких зобов`язані забезпечити посадові особи Держпраці), відсутній зазначений абзац 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку інспекторів праці під час проведення інспекційного відвідування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Відповідно до п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку № 509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Так відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Нормативна конструкція абзацу сьомого частини другої статті 265 КЗпП України передбачає, що з метою застосування штрафу необхідна сукупність елементів об`єктивної сторони цього правопорушення: 1) наявність дій щодо недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні; 2) проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України.

При цьому визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є з`ясування, чи дійсно було з боку позивача створення перешкод у здійсненні перевірки інспекторам Держпраці та чи діяли посадові особи в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом при проведенні перевірки та при прийнятті постанови про накладення штрафу.

Судом встановлено, що у відповідності до положень Порядку № 823 інспекторами праці було надано директору підприємства вимогу про надання документів.

Однак, у порушення приписів законодавства, вимога про надання документів не була виконана позивачем, що призвело до неможливості інспектором праці реалізувати повноваження зі здійснення заходу державного контролю ТДВ «ОП Шахта імені Святої Матрони Московської» що є створенням перешкод у проведенні перевірки.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що запитувані у вимозі документи були вилучені під час обшуку у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки як вбачається з ухвали про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 17 квітня 2020 року у справі №233/1815/20 обшук та вилучення документів, були проведені 14 квітня 2020 року. Разом з тим, як вбачається з вимоги № СМУ1162/1095/НД для проведення заходу державного контролю запитувались документи за період з 01 січня 2019 року по 01 травня 2021 року. Доказів об`єктивної неможливості надати запитувані документи за період з 15 квітня 2020 року по 01 травня 2021 року суду не надано.

Отже, оцінивши у сукупності наведені докази, дослідивши зазначений в ухвалі суду від 17 квітня 2020 року у справі №233/1815/20 перелік вилучених документів, суд приходить до висновку про наявність факту створення позивачем перешкод у проведенні інспекційного відвідування шляхом ненадання документів, зазначених у вимозі інспектора праці, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, а тому інспекторами праці правомірно складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Матеріалами справи також підтверджено, що на адресу позивача було направлено повідомлення про дату одержання документів в якому роз`яснено прядок накладення штрафу.

Вказане повідомлення було отримано 01 червня 2021 року, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

09 червня 2021 року, тобто у межах встановленого Порядком № 509 строку, за результатами розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу вирішено накласти на ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» штраф у розмірі 18 000 грн. за створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Отже, враховуючи факт здійснення перешкод ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» у проведені інспекційного відвідування, суд приходить до висновку, що притягуючи позивача до відповідальності за ч.2 ст. 265 КЗпП України, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Доводи позивача не спростовують правомірності спірної постанови та не дають суду підстав для визнання її протиправною та скасування.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» до Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 04 листопада 2021 року.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.І. Грищенко