Рішення № 101222037, 15.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа№200/12119/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - УПФ), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення УПФ від 25.05.2021 р. про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи: на Красноармійській швейній фабриці з 15.12.1977 р. по 02.03.1978 р. в якості учениці швеї-мотористки; період навчання в училищі № 11 м. Новогродівка Донецької області за спеціальністю штукатур - облицювальних, плиточник з 01.09.1978 р. по 23.07.1979 р.; на шахті №2 «Новогродівська» з 12.02.1980 р. по 17.11.1980 р. на посаді-штукатура - облицювальника - плиточника; з 31.03.1983 р. по 16.05.1993 р. на посаді штукатура, з 02.06.1994 р. по 20.06.1994 р на посаді маляр - штукатур; в Новогродівській міській лікарні: з 28.04.1995 р. по 02.07.2007 р. на посаді палатної санітарки терапевтичного відділення, з 01.11.2012 р. по 11.01.2014 р. на посаді молодшої медичної сестри терапевтичного відділення, з 04.03.2014 р. по 24.02.2015 р. на посаді молодшої медичної сестри терапевтичного відділення; 3) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 20.05.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20 травня 2021 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням від 25 травня 2021 року №057250003381 відповідач відмовив в призначені пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Як зазначає позивач, вказаним рішенням до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 р. по 23.07.1979 р., оскільки документів про підтвердження дошлюбного прізвищі « ОСОБА_2 » не додано та періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки титульний аркуш трудової книжки пошкоджений та в даному документі не відображені повні відомості про послідовну зміну прізвища.

На думку позивача, УПФ протиправно не зарахувало до пільгового стажу спірні періоди його роботи, оскільки вони підтверджені належними документами. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

28 жовтня 2021 року від представника УПФ надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що в наданій позивачем трудовій книжці титульний аркуш пошкоджений та не відображені повні відомості про послідовну зміну прізвища позивача.

Щодо позовних вимог про зарахування періодів роботи на шахті №2 «Новогродівська», з 31.03.1983 по 16.05.1993 на посаді штукатура, з 02.06.1994 по 20.06.1994 на посаді маляр-штукатур, в Новогродівській міській лікарні з 28.04.1995 по 02.07.2007 на посаді палатної санітарки терапевтичного відділення, з 01.11.2012 по 11.01.2014 на посаді молодшої медичної сестри терапевтичного відділення, з 04.03.2014 по 24.02.2015 на посаді молодшої медичної сестри терапевтичного відділення представник відповідача звертає увагу, що згідно розрахунку стажу вищевказані періоди роботи вже зараховані до загального страхового стажу роботи позивача.

Щодо позовних вимог про зарахування періоду навчання в училищі №11 м Новогродівка Донецької області з 01.09.1978 по 23.07.1979 зазначає, що відповідно до запису №4 трудової книжки позивач 01.10.1978 була прийнята на навчання в училище №11 м. Новогродівка Донецько області. На підставі викладеного, управлінням зараховано до загального страхового стажу період навчання в училищі №11 м. Новогродівка Донецької області з 01.10.1978 року по 23.07.1979 року.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту (а.с. 7).

20 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25 травня 2021 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057250003381 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи (а.с. 55).

Вказаним рішенням до страхового стажу роботи позивача не зараховано період навчання з 01.09.1978 р. по 23.07.1979 р., оскільки документів про підтвердження дошлюбного прізвищі « ОСОБА_2 » не додано та періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки титульний аркуш трудової книжки пошкоджений та в даному документі не відображені повні відомості про послідовну зміну прізвища.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до статті 26 Закону № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 18 квітня 1961 року.

На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у відповідності до записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 працювала на Красноармійській швейній фабриці з 15.12.1977 р. по 02.03.1978 р., на шахті №2 «Новогродівська» з 12.02.1980 р. по 17.11.1980 р. (а.с. 15-17).

Всі перелічені записи в трудовій книжці позивача внесені на підставі наказів з зазначенням їх номеру та дати, а також засвідчені печаткою підприємства.

Суд зазначає, що УПФ не враховані положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Суд звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 30 вересня 2021 року у справі №300/860/17.

Окрім того, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджується зміна прізвища позивача.

Отже, належними та допустимими доказами, а саме трудовою книжкою, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджується, що ОСОБА_1 має право на включення до страхового стажу періодів роботи з 15.12.1977 р. по 02.03.1978 р., з 12.02.1980 р. по 17.11.1980 р.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 травня 2021 року № 057250003381 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 31.03.1983 р. по 16.05.1993 р., з 02.06.1994 р. по 20.06.1994 р., з 28.04.1995 р. по 02.07.2007 р., з 01.11.2012 р. по 11.01.2014 р., з 04.03.2014 р. по 24.02.2015 р. суд зазначає, що з розрахунку стажу вбачається що вказані періоди зараховано до страхового стажу позивача (а.с. 54).

Приймаючи до уваги зарахування відповідачем до страхового стажу періодів роботи з 31.03.1983 р. по 16.05.1993 р., з 02.06.1994 р. по 20.06.1994 р., з 28.04.1995 р. по 02.07.2007 р., з 01.11.2012 р. по 11.01.2014 р., з 04.03.2014 р. по 24.02.2015 р., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоду навчання в училищі № 11 м. Новогродівка Донецької області за спеціальністю штукатур - облицювальних, плиточник з 01.09.1978 р. по 23.07.1979 р. суд зазначає наступне.

Згідно записів у трудовій книжці, атестату НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходила навчання в училищі № 11 м. Новогродівка Донецької області з 01.10.1978 р. по 23.07.1979 р. (а.с. 16, 22).

З розрахунку стажу вбачається, що період навчання в училищі № 11 м. Новогродівка Донецької області зараховано до страхового стажу позивача з 01.10.1978 р. по 23.07.1979 р.

Приймаючи до уваги встановлені обставини та враховуючи зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду навчання в училищі № 11 м. Новогродівка Донецької області з 01.10.1978 р. по 23.07.1979 р., суд приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання саме з 01.09.1978 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057250003381 від 25 травня 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 травня 2021 року про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 15.12.1977 р. по 02.03.1978 р., з 12.02.1980 р. по 17.11.1980 р.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв