
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року Справа № 160/9403/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Запорізькій області № 0049861-2405-0828 від 05.03.2021 року про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 5547,16 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0049861-2405-0828 від 05.03.2021 , за яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки в своєму розрахунку відповідач протиправно не виключив з бази оподаткування площу, передбачену як пільгову за рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до якого житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року відкрито провадження у справі №160/9403/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 26.08.2021 відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що підп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв.метр оподаткування. Таким чином, зазначення в примітках 2 додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» ставки податку для квартир з площею від 60 кв.м. до 85 кв.м. у розмірі 0% суперечить п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України.
Податковим кодексом не передбачено зміни розміру зменшення бази опадаткування (пільги зі сплати податку) об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, визначеної п.п.266.4.1 п. 266.4 ст. 266.
01.09.2021 від позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вважає помилковими висновки відповідача про те, що рішення Дніпровської міської ради №4/32 від 23.05.2018 суперечить підп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податковому кодексу України. За змістом п. 12.5 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підп. 12.3.4 цієї статті.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №235983789 від 08.12.2020 позивач - ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 14.09.2010, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, є власником квартири житловою площею 80,6 кв.м., загальною -138,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
На виконання вимог пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.03.2021 №0049861-2405-0828
При визначенні вказаних сум податкових зобов`язань податковий орган виходив з того, що оподаткуванню підлягає загальна площа квартири 138,30 кв.м.з урахуванням пільги відповідно до підп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК -78,30 кв.м. (138,30 кв.м.-60) та відповідної ставки податку та розраховував розмір податку наступним чином:
мінімальний розмір заробітної плати у 2020р. складав 4723,00 грн.
загальна площа об`єкту нерухомості 138,30 кв.м.
площа, яка оподатковується 78,30 кв.м. (138,30 кв.м.-60 кв.м.);
ставка податку відповідно до підп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК та рішення Дніпровської міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» (зі змінами), рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, на території міста» встановлено -1,5 % розміру мінімальної заробітної плати.
4723,00 грн. х 1,5%х78,30 кв.м=5547,16 грн.
З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився і звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
За п.15.1. ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України на платника податків покладено обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень п. п. 266.1.1 п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, в тому числі, фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 14.1.129 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначені типи об`єктів житлової нерухомості, якими зокрема є, будівлі, віднесені до житлового фонду, що поділяються на житлові будинки, квартири, кімнати у багатосімейних квартирах тощо.
За п. 266.7.1., п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.7.1. пункту 266.7. ст. 266 ПК України визначений порядок обчислення суми податку. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а-г цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування (підп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України).
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Дніпро» ставку податку встановлено у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
23.05.2018 за №4/32 Дніпровською міською радою прийнято рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста».
Вказаним рішенням примітка 2 Додатка 1 викладена у новій редакції: «Житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб-платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м., опадатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою.
Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб-платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м, то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
Дія абзацу першого цієї примітки не застосовується до житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб-платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, що використовується у підприємницькій діяльності».
Вказані рішення не скасовані, отже підлягають обов`язковому виконанню.
Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч.2 ст. 5).
В ч. 1 ст. 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
Згідно ч. 1ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Натомість при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2021, податковий орган, як суб`єкт виконавчої влади, не застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування в частині пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до п. 266.4 ст. 266 ПК України, чим фактично збільшив площу оподаткування.
Враховуючи норми підп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266, підп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266, підп. 266.4.2. п. 2666.4 ст. 266 ПК, вищезазначеного рішення Дніпровської міської ради, те, що 60 кв.м. є пільгою, то базою оподаткування є площа, яка становить 78,30 кв.м., з яких 25 кв.м. оподатковуються за ставкою 0%, а 53,30 кв.м. за ставкою -1,5% від мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо квартири у АДРЕСА_1 за 2020 рік повинен становити3776,31 грн.: (4723,00 грн.х1,5%х53,3 кв.м.).
Тобто, відповідач здійснив безпідставне нарахування податку на нерухоме майно за 2020 рік на площу 78,30 кв.м. без виключення 60 кв.м.- пільги встановленої ст. 266 ПК України та без врахування рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» (зі змінами), за яким нарахування податку повинно здійснюватися на площу, яка є перевищенням від 85,0 кв.м., тобто на площу 53,30 кв.м.
За вимогами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи, а саме квитанцією про сплату №89838 від 08.06.2021 підтверджується сплата позивачем при зверненні до суду з позовом судового збору у сумі 908,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволені, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0049861-2405-0828 від 05.03.2021 року про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 5547,16 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107, ЄДРПОУ ВП:44118663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона
Судове рішення № 101221647, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/9403/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: