Рішення № 101220692, 17.11.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5307/21

Провадження № 2-а/456/89/2021

РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2021 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент патрульної поліції;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - інспекторка Департаменту патрульної поліції Любімова Ганна Миколаївна;

вимоги позивача - про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;

розглянувши дану адміністративну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, за участі уповноваженої представниці позивача - адвокатеси Поліщук І.М., та на підставі наявних у суду матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ОСОБА_1 в особі своєї уповноваженої представниці - адвокатеси Поліщук І.М. (ордер на надання правничої допомоги серія ВС № 1101827 від 19.10.2021 року, оригінал приєднаний до матеріалів позовної заяви) 20.10.2021 року у строк, визначений ч. 2 ст. 286 КАС України, звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з адміністративною позовною заявою, у котрій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ № 02513340 від 20.09.2021 року, винесену інспекторкою Департаменту патрульної поліції Любімовою Г.М., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 1 700 грн., а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення до суду даної адміністративної позовної заяви, а також витратах на професійну правничу допомогу, у загальному розмірі 3 954 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 20.09.2021 року зазначеною інспекторкою Департаменту патрульної поліції стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ № 02513340, котрою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме за фіксацію 20.09.2021 року о 06:29 год. автодорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» (371 км + 527 м) належного йому транспортного засобу марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 із швидкістю, котра перевищувала встановлене обмеження на 58 км./год., у порушення пункту 12.9. «б» Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що у зазначені вище місце та час він вже знаходився закордоном, де й перебуває на даний час в силу свого місця праці, а тому починаючи з 04:55 год. 19.09.2021 року (дати вильоту закордон) жодних правил дорожнього руху на території України не міг порушувати та не порушував. Зазначає також, що на фото відповідача зафіксований транспортний засіб, котрий хоча й має державний номерний знак НОМЕР_1 , однак за своїми обрисами та формою фар не є легковим автомобілем марки SKODA моделі KODIAQ, що є очевидним, однак інспекторка Департаменту патрульної поліції Любімова Г.М. на це уваги не звернула. Тому він переконаний, що у його діях як власника транспортного засобу відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а зазначена інспекторка дійшла висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП передчасно та без з`ясування усіх обставин справи. Більше того, за весь період його перебування закордоном належний йому транспортний засіб знаходиться у гаражі № НОМЕР_2 кооперативу «ЯВІР» по вул. Дрогобицька, 69-а у м. Стрий Львівської області, а ключі від цього автомобіля та свідоцтво про його реєстрацію знаходиться у матері, яка є пенсіонеркою та не має права керування транспортними засобами жодної з категорій. Тому, на його думку, очевидним є наявність під тим же номерним знаком іншого транспортного засобу (двійника), котрий по своїх параметрах, не є легковим автомобілем, та котрий власне й було зафіксовано 20.09.2021 року о 06:29 год. автодорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» (371 км + 527 м), у зв`язку з чим ним через свою уповноважену представницю було подано відповідну заяву у правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач через свою уповноважену представницю Хрущ Т.І. (довіреність від 30.12.2020 року за вих. № 25854/41/3/01-2020, належно засвідчена копія приєднана до матеріалів відзиву на позовну заяву) у запропоновані судом строк та порядку подав відзив на адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до нього, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - інспекторки Департаменту патрульної поліції Любімової Г.М., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (надійшов на адресу суду поштовим зв`язком 11.11.2021 року за вх. № 21756), у котрому проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити у повному обсязі. Заперечення відповідача проти позову обґрунтовані правомірністю винесення оскаржуваної постанови в силу того, що в її основу покладено результати автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий належить позивачеві, про що наявні три фотокартки із зображенням цього транспортного засобу, а також відеозапис правопорушення. Щодо самого технічного засобу - комплексу «КАСКАД», то такий був протестованим та отримав відповідний сертифікат перевірки, внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки. Підстав для того, щоб ставити під сумнів дані зазначеного технічного засобу для вимірювання швидкості руху, немає, а тому отримані ним дані й є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Також звертає увагу суду на не співмірність заявлених позивачем до сплати судових витрат у цій справі пред`явленим позовним вимогам, оскільки витрати на професійну правничу допомогу, на переконання відповідача, є значно завищеними.

Позивач відповіді на відзив відповідача на його адміністративну позовну заяву, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - інспекторки Департаменту патрульної поліції Любімової Г.М., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у запропоновані судом строки та порядку не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень на адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, з її участю як третьої особи, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, не подала.

Заяви та клопотання учасників справи.

Відповідач, через свою уповноважену представницю Хрущ Т.І., 11.11.2021 року разом із відзивом на позовну заяву під вх. № 21756, заявив клопотання про розгляд цієї справи за відсутності зазначеної уповноваженої представниці відповідача.

Позивач, через свою уповноважену представницю - адвокатесу Поліщук І.М., 16.11.2021 року під вх. № 22059 через канцелярію суду подав клопотання про виклик у цій справі свідків, для їх допиту.

Позивач, через свою уповноважену представницю - адвокатесу Поліщук І.М., 16.11.2021 року під вх. № 22060 через канцелярію суду подав заяву про приєднання до матеріалів цієї справи додаткових письмових доказів.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 21.10.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Залучено інспекторку Департаменту патрульної поліції Любімову Г.М. до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні, котре було призначене на 17.11.2021 року о 12.30 год..

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі, про що у матеріалах справи містяться відповідні письмові докази (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень адресатам).

У судове засідання з усіх учасників справи з`явилася лише уповноважена представниця позивача - адвокатеса Поліщук І.М., яка вимоги адміністративної позовної заяви підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у ній, просила такі задовольнити у повному обсязі. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися (не забезпечили явки своїх уповноважених представників), про причини такої неявки суд не повідомили.

Судом також було задоволено клопотання відповідача про розгляд даної справи за відсутності його уповноваженої представниці та клопотання позивача про виклик свідків й приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, після чого суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за даної явки осіб та на підставі наявних матеріалів.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами, пов`язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (копія міститься у справі, а. с. 12), позивач є власником транспортного засобу марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 .

З паспорта громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_4 (копія міститься у справі, а. с. 11), квитків на авіарейси ВТ 409 та ВТ 442 із сполученням «Львів-Рига» та «Рига-Санкт-Петербург» (копії містяться у справі, а. с. 13, 14) та інформації Державної прикордонної служби України, наданої на адвокатський запит представниці позивача від 22.10.2021 року (копії містяться у справі, а. с. 48, 49) позивач 19.09.2021 року вилетів зі Львова до країни призначення, звідки станом на дату звернення до суду із даним адміністративним позовом не повертався.

Згідно інформації Гаражного колективу «ЯВІР» від 18.10.2021 року за вих. № 93, наданої на адвокатський запит представниці позивача від 12.10.2021 року (копія міститься у справі, а. с. 16), у власності батька позивача - ОСОБА_2 перебуває гараж під № 158, у котрому позивач зберігає належний йому транспортний засібмарки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 . У період з 18.09.2021 року й по дату надання зазначеної інформації, вказаний автомобіль з гаража та з території кооперативу «ЯВІР» не виїжджав.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків матір позивача - ОСОБА_3 та близька подруга сім`ї позивача - ОСОБА_4 надали пояснення, згідно з котрими позивачеві дійсно на праві власності належить транспортний засіб марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий він придбав за власні кошти та котрим користується, коли перебуває в Україні. За час перебування закордоном, зокрема й у Російській Федерації, де позивач, його батько та брат офіційно працевлаштовані, зазначений транспортний засіб знаходиться у гаражі під № НОМЕР_2 Гаражного колективу «ЯВІР» по вул. Дрогобицька, 69-а у м. Стрий Львівської області, а ключі від нього та свідоцтво про його реєстрацію знаходяться у житлі позивача, де залишилася проживати ОСОБА_3 (матір позивача), яка не володіє правом керування транспортними засобами та є особою пенсійного віку. Зазначили також, що позивач 19.09.2021 року повернувся на роботу закордон, день перед тим залишивши свій автомобіль у згаданому вище гаражі, а ключі від нього у житлі. З того часу ані позивач, ані його батько та брат на Україні не перебувають, а автомобілем позивача ніхто з гаража не виїжджав.

Судом встановлено, що 20.09.2021 року інспекторкою Департаменту патрульної поліції Любімовою Г.М. було винесено постанову серії 1АВ № 02513340 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (копія міститься у справі, а. с . 8), якою позивача як власника транспортного засобу марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн.. За змістом зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення 20.09.2021 року о 06.29 год. автодорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» (371 км + 527 м) було зафіксовано належний позивачеві транспортний засіб марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий рухався із швидкістю, що перевищувала встановлене обмеження на 58 км./год., у порушення пункту 12.9. «б» Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з фотокартки із зображенням транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 у нічну пору доби із світлом увімкнених фар та габаритних вогнів, котра була зроблена в результаті автоматичної фіксації перевищення ним встановленого обмеження швидкості технічним засобом «КАСКАД» (наявна у справі, а. с. 50) та фотокартки із зображенням належного позивачеві транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , також у нічну пору доби із світлом увімкнених фар, котра була зроблена на прохання позивача на території Гаражного колективу «ЯВІР» (наявна у справі, а. с. 51), розміщені на обох фотокартках у нічну пору доби транспортні засоби, хоча й мають однаковий державний номерний знак, проте візуально є різними транспортними засобами, з різними формами й світлом увімкнених фар та габаритних вогнів.

Встановлено й те, що отримавши поштовим зв`язком копію зазначеної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення та вивчивши фотокартку розміщеного на ній транспортного засобу, позивач 19.10.2021 року через свою уповноважену представницю звернувся до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (копія міститься у справі, а. с. 46), у котрій детально виклав наведені вище обставини щодо наявності кількох транспортних засобів під одним й тим же реєстраційним номером, на що 27.10.2021 року за вих. № 12409 отримав відповідь (копія мітиться у справі, а. с. 47) про реєстрацію такого звернення й його скерування для подальшої перевірки за підвідомчістю до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, для прийняття рішення.

Будь-яких інших доказів, котрі мають значення для правильного вирішення цієї справи та котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, сторонами у справі суду не надано, а судом не здобуто.

Норми права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

За правилами пунктів 12.4. та 12.9. «б» Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

В силу ч. 4 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень та третьою особою на його стороні як безпосередньо його посадовою особою, уповноваженою на винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, у порушення зазначених вище вимог статті 77 КАС України щодо обов`язку доказування правомірності дій такої посадової особи з приводу складення відносно позивача оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, а також доводили наявність у діях позивача як власника транспортного засобу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки обставина щодо фіксації нехай і сертифікованим та перевіреним технічним засобом «КАСКАД» саме належного позивачеві транспортного засобу марки SKODA моделі KODIAQ, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий 20.09.2021 року о 06.29 год. автодорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» (371 км + 527 м), у порушення пункту 12.9. «б» Правил дорожнього руху України, рухався із швидкістю, що перевищувала встановлене обмеження на 58 км./год., при зібраних та досліджених безпосередньо у судовому засіданні усіх наявних у цій справі доказах, у їх сукупності та взаємозв`язку, є сумнівною.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26. Лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, і, як наслідок, дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі, на виконання вимог пункту 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, як про це також просить позивач у своєму позові.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 454 грн. і підтверджуються квитанцією про сплату № 131 від 19.10.2021 року (оригінал наявний у справі, а. с. 1), а також у сплаті позивачем за отримані послуги з професійної правничої допомоги, у розмірі 3 000 грн. і підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера № 021 від 17.11.2021 року (оригінал міститься у справі, а. с. 54), а всього - у розмірі 3 454 грн., на підставі ст. 139 КАС України, підлягають до стягнення на користь позивача з відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

При цьому, судом враховано, що адвокатесою Поліщук І.М. відповідні послуги з професійної правничої допомоги надавалися позивачеві відповідно до договору про надання правової допомоги № 40 від 18.10.2021 року та додатку № 1 до нього (копії мітяться у справі, а. с. 55, 56), відповідно до котрих вартість адвокатського запиту становить 500 грн., написання та подання позовної заяви становить 2 000 грн., участь в одному судовому засіданні становить 500 грн.. Тому, оскільки зазначена адвокатеса оформляла позивачеві дану позовну заяву та приймала участь в одному судовому засіданні, а також оформляла лише один запит відповідно до повноважень на підставі згаданого договору, то загальна сума наданих нею позивачеві послуг становить 3 000 грн.. Щодо ще одного адвокатського запиту, то такий був оформлений 12.10.2021 року, тобто поза межами дії згаданого договору, а тому кошти за його оформлення у межах розгляду цієї справи відшкодуванню не підлягають. Слід також зазначити, що вказана вартість адвокатських послуг відповідає Рекомендаціям щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Радою адвокатів України.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - інспекторки Департаменту патрульної поліції Любімової Ганни Миколаївни, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову інспекторки Департаменту патрульної поліції Любімової Ганни Миколаївнисерії 1АВ № 02513340 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, від 20.09.2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн..

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 3 454 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. понесених ним судових витрат у справі.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції; місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: інспекторка Департаменту патрульної поліції Любімова Ганна Миколаївна; місце праці: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3.

Судове рішення у повному обсязі складено 18 листопада 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин