Ухвала суду № 101219304, 16.11.2021, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

16.11.21

Справа № 663/3623/19

Провадження № 1-кп/664/576/21

УХВАЛА

16 листопада 2021 р. м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя Никифоров Є.О.,

суддів: Савчака С.П., Сіденка С.І.,

секретар судового засідання Скорик Н.С.,

за участю: прокурора Мошковського П.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Верещаки О.М., Охлопкова О.І.,

представника потерпілих Клименка А.Р.,

розглянувши кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018230000000180 за обвинуваченням

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вирівка Конотопського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України,

в с т а н о в и в:

26.10.2021 року до Цюрупинського районного суду Херсонської області з ухвалою Херсонського апеляційного суду про визначення підсудності надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018230000000180 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без можливості внесення застави та звернення застави в сумі 576300,00 грн в дохід держави.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2019 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 576300 грн. 03.10.2019, внесено заставу та звільнено ОСОБА_1 з-під варти.

З матеріалів, що надані до прокуратури області, 24.06.2020 працівниками УКР ГУНП в Закарпатській області у м. Ужгороді затримано ОСОБА_4 , матеріали стосовно якого виділено з кримінального провадження № 12018230000000180 в окреме провадження № 12019000000000930 у зв`язку з його розшуком. Разом з ОСОБА_4 під час затримання останнього, перебував ОСОБА_1 , який для цього залишив своє помешкання за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно матеріалів кримінального провадження № 12018230000000180 ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він на замовлення ОСОБА_4 вчинив замах на вбивство трьох осіб.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі із конфіскацією майна (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України), перебуваючи на волі він може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на потерпілих з метою зміни їх показань для уникнення відповідальності та незаконного впливу на осіб, проінформованих про злочини, окрім цього, перебуваючи на свободі буде контактувати з особами, які можливо причетні до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень (як наприклад ОСОБА_4 , що знаходиться у розшуку), також беручі до уваги те, що останній після вчинення ним кримінального правопорушення зник з місця вчинення злочину, встиг знищити, сховати та передати третім особам для подальшого переховування речі, предмети, за допомогою яких вчинив кримінальне правопорушення, окрім того ОСОБА_1 обізнаний з методами роботи правоохоронних органів, може вчинити інше кримінальне правопорушення або доведе свій умисел до кінця, позбавивши потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 життя, а також те, що заявлені ризики, які виправдовують необхідність тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у подальшому не зменшаться.

Відомі дані про підготовку ОСОБА_1 до вказаного злочину, вибір моменту, місця та способу, вчинення злочину із застосуванням вогнепальної зброї, вжиті ним конспіративні заходи (застосування декілька мобільних телефонів, два різні автомобіля та зміна державних номерних знаків на одному з автомобілів), а також умисний, насильницьких характер дій ОСОБА_1 - вказують на існування ризиків, які виправдовують застосування відносно нього запобіжного заходу - тримання під вартою.

Викладені ризики також свідчать про те, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити його належної поведінки та попередити спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор вказує, що до Херсонської обласної прокуратури 12.11.2021 надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_5 про те, що увесь час з моменту звільнення ОСОБА_1 під заставу потерпілий отримує анонімні телефонні дзвінки із погрозами та вимогами припинити вживати активні дії у цьому провадженні щодо свого захисту. Крім нього такі погрози отримує його дружина, яка у зв`язку з цим була вимушена переїхати за кордон, оскільки боїться перебувати у м. Києві, тому що там знаходиться ОСОБА_1 .

Прокурор просить при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір можливої застави у кримінальному проваджені, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_2 , якому судом в підготовчому судовому засідання роз`яснено його право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, розгляд справи просив провести судом колегіально, в складі трьох професійних суддів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Верещака О.М. не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 , якому судом в підготовчому судовому засідання роз`яснено його право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, розгляд справи просив провести судом колегіально, в складі трьох професійних суддів. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, посилаючись на належне виконання процесуальних обов`язків під час розгляду даного кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Охлопков О.І. вважає, що обвинувальний акт підписано неповноважною особою, оскільки прокурор, що підписав обвинувальний акт не зазначений в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Охлопков О.І. заперечував проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, з`являється до суду, з потерпілими не спілкується, інших злочинів не вчинив, крім того, заяву потерпілого ОСОБА_5 щодо протиправного тиску на нього з боку невідомих осіб вважає недостатнім доказом того, що ОСОБА_1 намагається чинити протиправний вплив на потерпілих.

Представник потерпілих адвокат Клименко А.Р., вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду та підтримав клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 зупинено у зв`язку з оголошенням його у розшук.

Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість доводів клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.10.2019 року включно та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 576300 грн. Покладено на ОСОБА_1 в разі внесення застави додаткові обов`язки, в т.ч. й обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілим та свідками.

Після внесення застави ОСОБА_1 звільнено з-під варти, отже, з моменту внесення застави вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави (безстроково) та покладено відповідні обов`язки строком до 03.10.2019 року.

Згідно протоколу затримання 24.06.2020 працівниками УКР ГУНП в Закарпатській області у м. Ужгороді затримано ОСОБА_4 , матеріали стосовно якого виділено з кримінального провадження № 12018230000000180 в окреме провадження № 12019000000000930 у зв`язку з його розшуком.

Згідно рапорту начальника сектору УКР від 24.06.2020 року разом з ОСОБА_4 під час затримання останнього, перебував обвинувачений ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Ризики зазначені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення існували і під час обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та стали підставою для застосування відповідного запобіжного заходу.

Та обставина, що ОСОБА_1 спілкувався з іншим підозрюваним, який перебував у розшуку, не свідчить про порушення покладених на нього при обранні запобіжного заходу обов`язків, оскільки в ОСОБА_1 з 03.10.2018 року були відсутні обмеження на спілкування з іншими підозрюваними внаслідок спливу строку цих обмежень відповідно до ухвали слідчого судді та їх не продовження у встановленому порядку.

Суд враховує, що прокурором в клопотанні про зміну запобіжного заходу не наведено фактів порушення процесуальних обов`язків з боку ОСОБА_1 .

Оцінюючи надану прокурором заяву потерпілого ОСОБА_5 щодо протиправного тиску на нього з боку невідомих осіб шляхом анонімних телефонних дзвінків суд виходить із того, що лише факт існування такої заяви не може бути достатнім доказом існування обставин, зазначених у ній, зокрема, що саме ОСОБА_1 намагається чинити протиправний вплив на потерпілого. Прокурором надано суду лише заяву ОСОБА_5 , але не надано відомостей про результати перевірки зави ОСОБА_5 , зокрема, чи дійсно факт надходження потерпілому та його дружині анонімних телефонних дзвінків мав місце та чи причетний до цих погроз ОСОБА_1 .

Зазначена заява, без належного фіксування цих обставин у встановлений законом спосіб, не може бути прийнята судом до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за вказаних обставин відсутні підстави для зміни існуючого запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш суворий та звернення внесеної застави в дохід держави.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Твердження захисника Охлопокова О.І., що обвинувальний акт підписаними не повноважною особою суд відхиляє, оскільки згідно постанови про зміну групи прокурорів від 19.10.2020 року прокурора Логвиненко І.Л. включено до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12018230000000180.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, окрім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених.

Суд приходить до висновку, що правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, не відповідає статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Так, дії обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , кваліфіковано, зокрема, за ч. 1 ст. 255 КК України, як участь у створенні злочинної організації та участь у злочинах вчинених такою організацією.

Частиною першою статті 255 КК України, в редакції, що була чинною на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачено відповідальність за створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організацію, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об`єднань злочинних організацій або організованих груп, отже, створення злочинної організації та участь у злочинній організації є окремими діяннями.

Не зважаючи на зміст ч. 1 ст. 255 КК України діяння ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кваліфіковано прокурором як участь у створенні злочинної організації, що не узгоджується з диспозицією частини 1 ст. 255 КК України.

Слід зазначити, що інкриміноване ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, згідно обвинувального акту, вчинено в період з кінця 2017 року по жовтень 2018 року.

Законом №671-ІХ від 04.06.2020 року статтю 255 КК України викладено в новій редакції, що є чинною з 27.06.2020 року, тобто станом на дату складання обвинувального акту (05.01.2021 року) була чинною нова редакція статті 255 КК України, що є відмінною від попередньої як за диспозицією так і санкцією.

Нова редакція статті 255 КК України частково посилює відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією, участь у злочинній організації, водночас, Закон №671-ІХ від 04.06.2020 року скасував кримінальну відповідальність за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією.

За таких обставин правова кваліфікація діянь ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 мала бути зазначена з врахуванням положень частини 3 статті 5 КК України щодо дії кримінального закону у часі, а саме: закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення в участі у злочинах вчинених злочинною організацією, що на даний час частиною першою статті 255 КК України не передбачено.

При формулюванні обвинувачення прокурор мав керуватись ч. 2 ст. 30 КК України відповідно до якої інші учасники злочинної організації, крім організатора, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у кримінальному правопорушенні кожен із них.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 зазначено правову кваліфікацію як замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, вчинене злочинною організацією на замовлення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі особи, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця та зазначено ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України (Т. 1 а.с. 53), разом з тим, така кваліфікуюча ознака, як вчинення вбивства злочинною організацією на замовлення, в ч. 2 ст. 115 КК України відсутня, крім того, зазначена правова кваліфікація передбачає, що замах на вбивство вчинений саме злочинною організацією на замовлення, тобто логічна структура викладеного обвинувачення у вчиненні цього злочину містить певні її складові, а саме наявність злочинної організації, яка вчинила замах на вбивство на замовлення певної особи, яка не входить до складу цієї організації, але висунуте обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи зазначеним в обвинувальному акті, за якими Особа 1 створила злочинну організацію, залучивши до неї ОСОБА_1 який виступав безпосереднім виконавцем цього злочину.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 зазначено правову кваліфікацію як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, вчинене організованою групою, що заподіяло значну шкоду та зазначено ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 361 КК України (Т. 1 а.с. 27), разом з тим, ч. 4 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі злочинної організації, а не організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК України).

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначено правову кваліфікацію внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені організованого групою, та зазначено ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України (Т. 1 а.с. 80, Т. 1 а.с. 111), разом з тим, така кваліфікація суперечить фактичним обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, де зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були членами злочинної організації.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в обвинувальному акті також не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому зазначено про створення злочинної організації Особою 1 та участь у ній Особи 2, інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, отже, відомості про Особу 1 та Особу 2 встановлені під час досудового розслідування, але не зазначені в обвинувальному акті з невідомих причин, що унеможливлює повний та всебічний розгляд кримінального провадження.

Таким чином, правова кваліфікація дій ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , не відповідає статтям КК України, що зазначено вище, тому суд вважає що вказані недоліки обвинувального акту є порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та положень п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, відповідно до якої кожен кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Зазначені порушення суд вважає істотними та такими, що порушують принципи законності та змагальності кримінального процесу і не можуть бути виправленими під час судового розгляду кримінального провадження. Невизначеність правової кваліфікації та невідповідність формулювання обвинувачення нормам кримінального закону порушують право обвинувачених на захист від пред`явленого обвинувачення, оскільки неконкретне обвинувачення не дозволяє їм належним чином підготуватись для захисту.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду зі стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

За таких обставин обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 314, 199, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Мошковського П.Г. про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без можливості внесення застави та звернення застави в сумі 576300,00 грн в дохід держави.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018230000000180 від 25.04.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України; ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу в частині повернення обвинувального акту протягом семи днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області.

Головуючий суддя Є. О. Никифоров

Судді С. П. Савчак

С. І. Сіденко