Вирок № 101218951, 19.11.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3666/20

Провадження № 1-кп/487/331/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретарів судового засідання Дорош В.В., Ященко В.В., Полінкевич К.Г., Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020150030001153 від 08.04.20 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має повну середню освіту, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 20.02.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 160 годин;

- 25.12.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-24.02.2015 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.2 ст. 71 КК України до 3 років 11 місяців, 19 днів, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

-20.07.2015 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 28.03.2018 умовно-достроково з ДУ «Арбузинська виправна колонія №83» із невідбутим строком 1 рік 5 місяців 1 день;

- 19.05.2020 Миколаївським апеляційним судом за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 19.07.2021 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження

прокурорів - Устименко І.Ю., Варданяна Р.П., Царюка В.В., Мезенцевої В.А.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

захисників - Бузіяна Б.П., Медюка О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

21.03.2020 близько 16-30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку №13-а по вул. Озерній в м. Миколаєві з потерпілим ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 5» вартістю 2499 грн., який належить ОСОБА_3 . Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому - ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2499 грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.

Крім того, в період часу з 04.04.2020 по 07.04.2020 більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись у під`їзді будинку АДРЕСА_2 біля сходового майданчику, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, повторно, таємно, шляхом підбору ключа, проник у підсобне приміщення (комору), звідки викрав велосипед марки «Azimut» вартістю 1999 грн, який належить ОСОБА_4 . Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій - ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1999 грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.

Крім того, наприкінці квітня 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись у підїзді будинку АДРЕСА_2 між 4-м та 5-м поверхами, переслідуючи корисливі мотиви та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав дві рації марки «BAOFENG BF-888S» вартістю 600 грн за одиницю на загальну суму 1200 грн, які належать ОСОБА_5 . Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій - ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1200грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 21.03.2020 в денний час знаходився на дитячому майданчику біля будинку 13-а по вул. Озерній в м. Миколаєві. Побачив, що у когось випав з кишені телефон Xiaomi. Поки ніхто його не бачив, підібрав телефон та забрав його собі. В подальшому продав мобільний телефон на ринку Штрассе. Вартість викраденого телефону не оспорює.

В квітні 2020 він зайшов до під`їзду будинку АДРЕСА_2 з метою відшукання якогось цінного майна, яке інколи мешканці викидають біля сміттєпроводів. Десь на верхніх поверхах побачив відчинені двері до комори. Відкрив двері комори, відразу за дверима побачив велосипед, простягнув руку та витягнув велосипед з комори і забрав його з собою. В подальшому велосипед продав на ринку за 700 грн. Вартість викраденого велосипеда не оспорює. Не погоджується з кваліфікацією за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки не проникав до комори, лише відкрив двері, які не були зачинені на замок.

Також в квітні 2020 року він зайшов до під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де між 4-м та 5-м поверхами знаходилась купа мотлоху та на підвіконні побачив дві рації з китайським буквами, які забрав собі та в подальшому продав біля магазину АТБ. Вартість викрадених рацій не оспорює.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що по епізодам викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_3 та двох рацій, належних ОСОБА_5 , свою провину визнає повністю, а по епізоду викрадення велосипеду, належного ОСОБА_4 визнає частково, заперечує лише проникнення до комори. В скоєному щиро кається.

По епізодам таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вина ОСОБА_1 за вищевикладених обставин, підтверджується як показами наданими обвинуваченим в судовому засіданні, так і доказами - фактичними даними, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які містяться у речових доказах, показах, зафіксовані у процесуальних документах, та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.05.2020 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою в якій просить вжити заходів до наглядно знайомого чоловіка на імя ОСОБА_1 , який наприкінці березня 2020 року викрав у нього мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 5 чорного кольору imei: НОМЕР_1 з сім-картами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2020 підтверджується впізнання потерпілим ОСОБА_3 на фотознімку №1 ОСОБА_1 , разом з яким 21.03.2020 вони відпочивали та після чого у потерпілого зник телефон.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 вартість мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 5 станом на 21.03.2020 становить 2499 грн.

Протоколом огляду предметів від 11.06.2020 зафіксовано проведення огляду мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 5, imei: НОМЕР_1 , який було добровільно видано слідчому свідком ОСОБА_8 .

Заявою ОСОБА_3 від 17.06.2020 підтверджується отримання останнім від слідчого мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 5 в справному стані.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2020 вбачається, що ОСОБА_5 звернулась до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою в якій просить вжити заходів до невідомої особи, яка в квітні 2020 року шляхом вільного доступу з приміщення комори викрала дві радіостанції, чим завдала матеріальної шкоди на суму 1500 грн.

Протоколом огляду місця події від 27.05.2020 зафіксовано огляд підсобного приміщення, розташованого між 4 та 5 поверхами в підїзді будинку АДРЕСА_2 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2020 підтверджується впізнання свідком ОСОБА_9 на фотознімку №3 чоловіка на імя ОСОБА_1 (на фотознімку зображений ОСОБА_1 ), який пропонував йому купити радіостанції.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 вартість однієї рації «BAOFENG BF-888S» станом на 30.04.2020 становить 600 грн.

Досліджені докази судом визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.

Таким чином, покази обвинуваченого ОСОБА_1 по епізодам скоєння повторного таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які надані ним без будь-якого примусу, є послідовними, логічними, узгоджуються між собою, визнаються судом належними, допустимими, достовірними та в сукупності з дослідженими судом письмовими доказами, є достатніми на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, а кваліфікацію його дій вірною.

По епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_4 вина ОСОБА_1 за вищевикладених обставин, частково підтверджується показами наданими обвинуваченим в судовому засіданні, а також доказами - фактичними даними, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які містяться у речових доказах, показах потерпілої, зафіксовані у процесуальних документах, та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 07.04.2020 приблизно о 19-00 год., коли поверталась до дому виявила відчинені двері у підсобку, яка розташована між 8 та 9 поверхами її будинку та знаходиться у її користуванні. Зазвичай двері в підсобне приміщення закриті на ключ, а в цей день виявились відчиненими. Коли вона увійшла в підсобку, то побачила, що з неї зник велосипед червоного кольору. Після чого викликала поліцію. В підсобці встановлені металеві двері з врізаним замком, який вона завжди замикала ключем. Останній раз вона була в підсобці 04.04.2020 після чого двері зачинила на ключ. Коли 07.04.2020 проходила біля підсобки то побачила, що двері привідкриті приблизно на 20 см, двері та замок не мали зовнішніх пошкоджень.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.04.2020 вбачається, що ОСОБА_4 звернулась до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою в якій просить вжити заходів до невстановленої особи, яка в період часу з 04.04.2020 по 07.04.2020, таємно, шляхом підбору ключа проникла до комори за адресою АДРЕСА_3 , та викрала велосипед дитячий «Айземут» червоного кольору, чим спричинила їй матеріальну шкоду в розмірі 2500 грн.

Протоколом огляду місця події від 07.04.2020 та таблиці зображень до нього зафіксовано проведення огляду комори, яка знаходиться на сходовому майданчику за адресою м. Миколаїв, вул. Озерна 11, біля квартири 104. Вхід до комори здійснюється через металеві двері із замком, який вварений до дверей.

Відповідно до довідки магазину №1 «ВелоШик» вартість велосипеду дитячого марки Azimut станом на 07.04.2020 становить 1999 грн.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності кваліфікуючої ознаки - проникнення у сховище виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

У постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2012 року у справі №5-15кс12 надані роз`яснення щодо встановлення ознак складу злочину - розбою, поєднаного із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, зокрема зазначено, що логіко-граматичне тлумачення формулювання (словосполучення) «розбій, поєднаний з проникненням у приміщення», дає підстави вважати, що під проникненням до будь-якого приміщення слід розуміти: а) фізичне входження, потрапляння до нього з метою заволодіння майном, що знаходиться в ньому; б) доступ до майна, що знаходиться в приміщенні, будь-яким способом (без фізичного входження до нього), який дає змогу заволодіти таким майном, вилучити його із приміщення. Залежно від того, які фактичні ознаки складу суспільно небезпечного діяння будуть установлені, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, що містяться у кримінально-правовій нормі, та від того, як вони трактуються й застосовуються на практиці, можна виділити фізичний і юридичний (психологічний) критерії розуміння поняття «проникнення». Характерними рисами першого є: а) факт входження чи потрапляння у приміщення; б) спосіб, місце, час та обставини (існуючий режим доступу до майна, яке там знаходилось), за яких відбулося входження чи потрапляння у приміщення. Характерними рисами другого є: а) незаконність входження у приміщення (за відсутності в особи права перебувати там, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії); б) мета, яку переслідує особа, що вчиняє таке входження, усвідомлення характеру (перебігу) вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного проникнення (входження чи потрапляння) у приміщення, передбачення наслідків свого діяння.

Факт входження, потрапляння у приміщення чи поява у ньому іншим способом у поєднанні з іншими зовнішніми поведінковими проявами дають можливість визначити об`єктивну сторону суспільно небезпечного діяння. Із хронології та послідовності цих дій можна з`ясувати, зокрема, чи існували і які саме обмеження в доступі до майна, а також визначити, що, встановлюючи у певний спосіб безперешкодний (вільний) режим доступу до майна, його власник чи володілець не обмежує в цьому нікого, серед них, по суті, й особу, яка входить туди з умислом заволодіти чужим майном і використовує такий доступ як зручні, сприятливі умови для скоєння злочину.

Зовнішній прояв діяння розкриває внутрішній (психічний) процес діяння, окреслює суб`єктивне ставлення особи до вчинюваних нею дій, які в сукупності з іншими обставинами визначають кримінально-правовий зміст суспільно небезпечного діяння.

Ключовим у вирішенні питання про наявність чи відсутність ознаки проникнення при вчиненні розбою є встановлення того, з якою метою особа ввійшла (потрапила) у приміщення. Адже у тому разі, коли особа під впливом свого корисливого мотиву утвердилася в намірі заволодіти чужим майном, вона обирає механізм злочинної поведінки, який включає в себе етапи, зокрема мотивації злочину, цілепокладання, планування посягання, вибір шляхів досягнення цілі, прогнозування ризиків та можливих наслідків тощо. Через сукупність таких дій і суб`єктивне ставлення до них особи, яка їх вчинила, відбувається візуалізація останньої (позиціонування самої себе), тобто проявляються процеси діяння, які недоступні для безпосереднього спостереження.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що вхід до комори здійснюється через металеві двері, які вона зачиняла на замок. Вказані обставини також підтверджуються протоколом огляду місця події від 07.04.2020.

Зазначене вказує на те, що доступ до вказаного приміщення комори був обмежений і обвинувачений незаконно проник до нього з метою крадіжки майна.

З урахуванням вищенаведених доводів та досліджених доказів, які визнані належними та допустимими, суд приходить до переконання про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а кваліфікацію його дій вірною.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до вчинених злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що останній не перебуває у шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких (185 ч.2 КК України) та тяжких злочинів (ч.3 ст. 185 КК України).

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та вважає необхідним та достатнім призначення йому покарання у межах, передбачених санкціями ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України.

Приймаючи до уваги, що злочини за які ОСОБА_1 визнається винним даним вироком були вчиненні до постановлення вироку Миколаївського апеляційного суду від 19.05.2020 та вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2021, суд, відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України та роз`яснень наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вважає необхідним призначити покарання за сукупність злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2021 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільні позови у справі потерпілими не заявлено, судові витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до правил, встановлених ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2021, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироку законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання термін відбуття покарання за вироком Миколаївського апеляційного суду від 19.05.2020 та вироком Заводського районного суду від 19.07.2021 в період з 09.09.2020 по день набрання цього вироку законної сили.

Речові докази мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 5, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: З.М. Сухаревич