Ухвала суду № 101218873, 19.11.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1342/14-ц

6/468/60/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

19.11.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря – Рафальської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 468/1342/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

09.10.2014 року Баштанським районним судом Миколаївської області по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було винесено рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 08/08/2007/840К-1269 від 01.08.2007 року в сумі 192548,68 грн.

Ухвалами Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.07.2021 року в даній справі замінена сторона стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

06.10.2021 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 468/1342/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник просив визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів в даній справі до виконання та поновити їх, оскільки кредитний договір є обов`язковим для сторін, натомість боржники не погасили заборгованості за кредитом. Крім того, законодавство передбачає право особи на доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, але рішення в даній справі залишилось невиконаним. Також заявник вказує, що з 05.06.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «КБ «Надра», що свідчить про фактичну неможливість ПАТ «КБ «Надра» вчиняти дії щодо пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В тексті заяви представник заявника просив провести засідання за його відсутності.

Боржники в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви судом повідомлялися вчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.10.2014 року по справі № 468/1342/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було винесено рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 08/08/2007/840К-1269 від 01.08.2007 року в сумі 192548,68 грн.

Рішення набрало законної сили 26.11.2014 року.

На підставі вказаного рішення за заявою представника стягувача від 05.10.2016 року (а.с. 69) Баштанським районним судом Миколаївської області 24.10.2016 року були видані чотири виконавчі листи (а.с. 72), які були отримані стягувачем 27.10.2016 року (а.с. 73).

21.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір про відступлення прав вимог №GL48N718070_I_4, за яким відбулося відступлення прав вимог, в тому числі за кредитним договором № 08/08/2007/840К-1269 від 01.08.2007 року, і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло прав кредитора за вказаним договором.

Ухвалами Баштанського районного суду Миколаївської області 06.07.2021 року в даній справі замінена сторона стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

На час набрання законної сили рішенням суду по даній справі 26.11.2014 року діяли норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідно до ст. 22 якого такий виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (в даному випадку виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання з 27.11.2014 року по 27.11.2015 року).

05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ, відповідно до п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, в рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Вказане випливає з правових висновків Верховного Суду, наведених в постановах від 01.08.2018 року по справі №553/1951/14-ц та від 18.12.2019 року по справі №752/20752/17.

За такого, оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі №468/1342/14-ц відповідно до закону становив один рік та суду не надані докази переривання такого строку і такий строк сплив 27.11.2015 року, то положення Закону України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ на вказані правовідносини не поширюються.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За такого, обов`язковою умовою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є відповідні причини, тобто фактичні обставини, які б перешкоджали або істотно утрудняли пред`явлення його до виконання у визначені законом строки.

Заявник в тексті заяви вказує як на підставу для поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, на те, що непоновлення такого строку призведе до порушення прав заявника на доступ до суду, на те, що кредитний договір є обов`язковим для сторін, натомість боржники не погасили заборгованості за кредитом, та на те, що законодавство передбачає обов`язковість судових рішень, але рішення в даній справі залишилось невиконаним.

При цьому, саме по собі гарантоване особі право на доступ до суду, на яке посилається заявник на обґрунтування причин поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, без обґрунтування наявності вказаних вище фактичних обставин не може свідчити про поважність пропуску такого строку та не може бути підставою для його поновлення, оскільки право доступу особи до суду було реалізоване прийняттям відповідного позову та ухваленням на підставі нього рішення суду по суті спору, а в подальшому сам стягувач на свій розсуд розпоряджався правом на примусове виконання такого рішення.

Аналогічно і передбачені законодавством обов`язковість договору та обов`язковість судового рішення не є тими обставинами, які дають достатні підстави для визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання поважними та для поновлення такого строку, оскільки всі судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими, але все одно законом передбачений певний строк для їх звернення стягувачем до примусового виконання, а також передбачена можливість поновлення такого строку, але за обов`язкової наявності додаткових об`єктивних причин, а не самої по собі обов`язковості судового рішення.

Також заявник вказує на те, що 05.06.2015 року була розпочата процедура ліквідації ПАТ «КБ «Надра», що, на думку заявника, свідчить про фактичну неможливість ПАТ «КБ «Надра» вчиняти дії щодо пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Проте така позиція заявника спростовується матеріалами справи, відповідно до яких первісний стягувач вже після початку процедури ліквідації в жовтні 2016 року звертався до суду з відповідною заявою та отримав виконавчі листи по даній справі (а.с. 69, 72, 73), отже первісний стягувач, незважаючи на процедуру ліквідації міг і ініціювати питання про поновлення строків на пред`явлення виконавчих листів по даній справі до виконання, але майже шість років до відступлення прав вимоги за відповідним кредитним договором не порушував питання про поновлення таких строків. А придбання прав вимоги новим кредитором задовго після закінчення строків пред`явлення виконавчих листів по даній справі до виконання не може бути підставою для поновлення такого тривалого пропуску строку, оскільки відповідно до ч.2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Отже і шкідливі наслідки бездіяльності особи, яку замінив правонаступник, які така особа повинна нести, обов`язково настають і для правонаступника такої особи.

При цьому первісний стягувач фактично на власний ризик бездіяв щодо ініціювання примусового виконання судового рішення протягом встановлених законом строків, а право вимоги заявником щодо боржників було набуте ним у первісного стягувача лише 21.07.2020 року, тобто значно пізніше після закінчення строків на пред`явлення виконавчих листів по даній справі до примусового виконання, та в розумінні ч.2 ст. 55 ЦПК України відповідні шкідливі для стягувача наслідки пропуску без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання несе його правонаступник в спірних матеріальних правовідносинах – заявник по даній справі.

За такого, суд не вбачає, що заявлені новим стягувачем підстави такого тривалого пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними, у зв`язку з чим в поновленні такого строку належить відмовити.

Зазначене свідчить про необхідність відмови в задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 468/1342/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/08/2007/840К-1269 від 01.08.2007 року – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: