Рішення № 101216378, 16.11.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3046/21

Провадження № 2/577/1016/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі :

головуючого судді Семенюк І.М.

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ « Авентус Україна» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним . Вимоги обґрунтовує тим, що 01 грудня 2020 року між нею та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання фінансового кредиту № 3279285, за умовами якого позивач отримала грошові кошти в розмірі 3 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначеними договором, строком на 20 днів. Вважає, що при укладенні вказаного кредитного договору порушені її права як споживача, зокрема, кредитором в письмовій формі не було надано їй повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту як перед укладенням, так і під час укладення кредитного договору. Паспорту споживчого кредиту не отримувала і не підписувала. Вказана інформація не доводилася до неї і в усній формі, вона лише отримала примірник договору, з текстом «Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту», які розміщені на сайті банку, їй не надали і з їх змістом обізнана не була. Відповідач скористався тим, що їй, як позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», не надав їй відомостей, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті, тому просить визнати недійсним кредитний договір №3279285 від 01 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Одночасно зі зверненням до суду з позовом, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представником відповідача адвокатом Бабенковою Н.А. подано до суду відзив, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки перед подачею заявки клієнт повинен ознайомитись з усією інформацією про порядок та умови фінансових послуг, оскільки без такого підтвердження у клієнта відсутня технічна можливість перейти на наступну сторінку для подальшого оформлення кредиту. Таким чином, кінцеве оформлення кредиту позивачем свідчить про те, що вона отримала всю необхідну інформацію по кредиту та погодилася з нею, між сторонами було досягнуто згоди на укладення договору та всіх його істотних умов. Щодо персональних даних позивача представник відповідача зауважив, що такі дані третім особам не розголошувалися. Зауважила, що позивач є клієнтом відповідача з 01 грудня 2020 року та до укладення оскаржуваного договору уклала ще один кредитний договір, що свідчить про обізнаність позивача з порядком укладення (підписання) та умовами кредитного договору. Крім того, 02 грудня 2020 року позивач уклала з ТОВ «Авентус Україна» ще один кредитний договір № 3283383 про надання фінансового кредиту, згідно якого позивачу було надано кошти в розмірі 4200 гривень на умовах, встановлених договором, переказ коштів відбувся шляхом перерахування на банківську картку клієнта , відкриту в АТ КБ « Приват Банк», яку було вказано особисто клієнтом в заяві на отримання кредиту. Вказує, що позивач мала право протягом 14 днів відкликати свою згоду на укладення кредитного договору, проте цього не зробила, а навпаки, на підтвердження визнання умов кредитного договору позивач здійснювала платежі в рахунок погашення заборгованості . Вважає, що позивач навмисно зловживає своїм правом на звернення до суду з метою уникнення виконання зобов`язанні за кредитним договором. Крім того, вказує на те, що 30 червня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 до ТОВ ФК « Європейська агенція з повернення боргів».

Представник третьої особи ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 грудня 2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 3279285, за умовами якого позивач отримала грошові кошти в розмірі 3 000 гривень строком на 20 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом . (а.с. 9-11).

Договором встановлено, що правила надання коштів у позику, розміщені на сайті товариства, є невід`ємною частиною цього договору; приймаючи умови цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно їх дотримуватися, сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюється згідно графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору, нарахування процентів за договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики в межах строку надання позики за виключенням дати повернення позики та сплати нарахованих процентів. У випадку прострочення повернення суми позики клієнт зобов`язаний сплатити товариству штраф у визначеному договором розмірі.Також, клієнт надає свою однозначну, беззастережну і необмежену згоду на обробку персональних даних.

Судом встановлено, що зобов`язання відповідача з надання позивачу кредиту були виконані в повному обсязі.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач, у силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

За змістом ст. 11 та 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо, всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного суду України №6-1341цс15 від 02 грудня 2015 року

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи спростовують твердження позивача про те, що кредитором не було надано повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту як перед укладенням, так і під час укладення договору про надання споживчого кредиту, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з цих підстав.

Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову (правова позиція міститься в постанові Верховного суду України №6-94цс13 від 25.12.2013).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитування позичальник розуміла та погодила, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» отримала.

Крім того, як вбачається з положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в ході розгляду справи та не було спростовано позивачем, погоджену суму коштів нею отримано, згоду на укладення договору нею протягом 14 днів після укладення спірного договору у розумінні ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відкликано не було.

Враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо недійсності оспорюваного кредитного договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст. 215 ЦК України, для визнання вказаного кредитного договору недійсним.

Крім того, представником відповідача у відзиві до позову було вказано, що на підставі договору відступлення права вимоги від 30 червня 2021 року, ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 до ТОВ ФК « Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2021 року ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Позивачу та третій особі судом направлялася вказана ухвала для ознайомлення та можливості надання заперечень, однак, ні позивач, ні третя особа, жодним чином на ухвалу суду не відреагували, позивач жодних заперечень не надала, позовних вимог про визнання спірного кредитного договору недійсним до ТОВ «ФК « Європейська агенція з повернення боргів» не пред`явила, правом взяти участь у судовому засіданні не скористалася, клопотань про залучення до участі у справі ТОВ «ФК « Європейська агенція з повернення боргів» в якості відповідача до суду не подавала.

За правилами ст. 12 ЦПК України сторони мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та обов`язок щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Незалучення належного відповідача до участі в розгляді справи, як і залучення в неналежному статусі, позбавляє цих осіб реалізовувати права та обов`язки, гарантовані їм процесуальним законом, щодо предмета спору.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті справи та надати оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам щодо їх змісту в повному обсязі, визначеному у позові, встановити чи відкинути як недоведені конкретні обставини у справі, права щодо підтвердження або спростування яких не реалізовані не залученими до участі у справі конкретними особами.

Оцінка судом обґрунтованості позовних вимог може відбуватися лише в разі залучення усіх належних сторін.

Визначення відповідача, предмета та підстав позову є виключним правом позивача, обов`язком суду є розгляд справи в межах заявлених позовних вимог на підставі поданих сторонами та третіми особами доказів, оцінка обґрунтованості позовних вимог по суті з урахуванням належності відповідачів у справі.

Суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті справи з підстав, наведених позивачем у позові, враховуючи, що позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за пред`явленими позовними вимогами.

Підстави для задоволення позову, враховуючи, що доказів порушення прав позивача, як і наявності будь-яких правових відносин позивача саме з ТОВ «Авентус Україна», відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Інших доводів, які б спростували висновки суду, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про захист прав споживачів та визнання кредитного договору № 3279285 від 01 грудня 2020 року недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ТОВ « Авентус Україна» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 90-А, код ЄДРПОУ 41078230)

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 39, ЄДРПОУ 35625014)

Суддя Семенюк І. М.