Ухвала суду № 101215878, 18.11.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/93/21 Справа №447/2572/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021

Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Бачуна О.І., за участю секретаря судового засідання Данилів О.І., прокурора Зварича М.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

адвоката Волкуна О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві, в режимі відеоконференції клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020140360000250 від 20.07.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.07.2020р. о 16:30год. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів , з метою власносго незаконного збагачення, через зачинену хвіртку, проник на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , а в подальшому через відчинені вхідні двері, проник до будинку потерпілої та зайшовши в приміщення однієї із житлових кімнат, де таємно викрав із конверта, який знаходився у чоботі, який в свою чергу знаходився в шафі, грошові кошти в сумі 550,00 грн., які належать потерпілій ОСОБА_2 та продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом пошуку матеріальних цінностей, поблизу шафи іншої житлової кімнати був помічений потерпілою, на вимогу якої щодо припинення незаконних дій належним чином не відреагував, а навпаки, усвідомлюючи, що його незаконні дії викрито, продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, через вікно втік з приміщення будинку разом із викраденими грошовими коштами, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 на суму 550,00 грн.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.186 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та пояснив, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст.186 КК України, однак під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що він не осудний, а тому просив клопотання задовольнити та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Захисник Волкун О.Р. вважає, що клопотання необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації з наданням психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст.512,513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі наданих суду доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи №340 від 24.07.2020 в період інкримінованих йому дій, ОСОБА_1 страждав розумовою відсталістю в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами та не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 страждає розумовою відсталістю в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами. Ступінь вказаної патології виражена настільки, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_1 на момент розгляду кримінального провадження, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

У відповідності до вимог ст.ст.19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки діяння, передбачені ч.3 ст.186 КК України, мали місце і вчинене ОСОБА_1 в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв`язку з чим, з метою обов`язкового лікування та запобігання вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, слід застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На підставі ст. ст.19,93,94 КК України, керуючись ст.ст.512,513 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2020р. №447/1925/20 - скасувати.

Речові докази: грошові кошти в сумі 82 грн, а саме одна купюра номіналом 2 грн. серії РГ 3310465 2011року, одна купюра номіналом 10 грн. серії ЦЗ 5520745 2015року, одна купюра номіналом 20грн. серії ЧВ 8509919 2016року, одна купюра номіналом 50 грн. серії СТ 8128558 2014року – повернути потерпілій ОСОБА_2 ; мобільний телефон марки «SIGMA» чорного кольору ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ; матерчату куртку чорного кольору з написом «Regatta», футболку синього кольору, сумку сірого кольору – повернути ОСОБА_1 .

Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Бачун О. І.