Ухвала суду № 101215556, 18.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5015/17

Провадження № 6/461/173/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Тереха І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про зміну порядку і способу виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи - Міністерство внутрішніх справ України, Львівська міська рада про зобов`язання до вчинення дій.

Заяву мотивує тим, що вказаним рішенням було зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного Управління МВС України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку вирішити питання про надання позивачу та членам його сім`ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішення суду набрало законної сили 06.07.2018 року, однак, станом на час звернення з даною заявою залишається невиконаним. Вважає, що дане рішення суду є зобов`язального характеру, а тому просить змінити спосіб виконання цього рішення суду та зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУМВСУ у Львівській області надати ОСОБА_1 та членам його сім`ї благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області – Терех І. в судовому засіданні вказав, що немає правових підстав для зміни способу виконання рішення суду. Просив відмовити у задоволені заяви.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Галицького районного суду м. Львова 06 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку вирішити питання про надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішення суду набрало законної сили 06.07.2018 року.

З метою виконання рішення суду заявник звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Львівській області.

16.11.2018 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Із постанови вбачається, що постановою державного виконавця від 25.10.2018 накладено на боржника штраф, оскільки боржником не надано підтвердження виконання рішення суду, а також відсутня будь-яка інформація щодо причин невиконання рішення чи поважності таких причин невиконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2018. Боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Вимогою державного виконавця від 25.10.2018 повторно зобов`язано боржника надати документальне підтвердження виконання рішення суду.

12.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі, що становить 10 200,00 грн., оскільки боржником рішення суду не виконано, у відділі ДВС відсутнє підтвердження виконання боржником рішення суду, а також відсутня будь-яка інформація поважності таких причин невиконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2018.

Ураховуючи викладене, 13.11.2018 державним виконавцем скеровано в Прокуратуру Львівської області заяву (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України.

Із листа прокуратури Львівської області від 03.12.2018 №19-206 вих-18 вбачається, що дана заява скерована за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові.

Із листа Державного бюро розслідувань у м. Львові від 19.12.2018 №973 вих-18 вбачається, що з Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові дана заява 17.12.2018 року скерована до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України для перевірки фактів викладених у цьому повідомленні.

04.12.2018 року листом з ГУ МВСУ у Львівській області №12/32/03-2018, позивачу було повідомлено про створення житлово-побутової комісії ГУ МВСУ у Львівській області, яка мала вирішити питання щодо надання житла на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року.

Так, 20 лютого 2019 року у відповіді ГУМВСУ у Л/о за №K13/3i/03/18-2019 позивача повідомлено про що 12.12.2018 року житлово-побутовою комісією ГУМВСУ прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у наданні житла та вказується, що Галицький районний суд м. Львова повинен зобов`язати Львівську міську раду забезпечити ОСОБА_1 житлом.

Територіальне управління ДБР у м. Львові у своїй відповіді від 07.03.2019 №К-16/7-18, посилаючись на лист Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, повідомило ОСОБА_1 , що підстав для внесення відомостей, викладених у повідомленні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 13.11.2018, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не вбачається.

02.03.2019 року ОСОБА_1 направив листом заяву до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові з вимогою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно службових осіб Ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365, 382 Кримінального кодексу України.

14.03.2019 року ОСОБА_1 було надано письмову відповідь від 07.03.2019 року №К-16/7-18, у якій повідомлено про те, що з листа Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 28.01.2019 року №12/1-425 вбачається, що ліквідаційною комісією ГУМВСУ У Львівській області на виконання рішення Галицького районного суду від 06.06.2018 року по справі № 461/5015/17, 12.12.2018 року проведено засідання житлової комісії ГУМВСУ у Л/о та розглянуто питання забезпечення ОСОБА_1 житлом. У зв`язку з цим підстав для внесення відомостей, викладених у повідомленні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 13.11.2018, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не вбачається.

08.05.2019 року Ухвалою Личаківського районного суду, справа №463/3586/19 зобов`язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Львова внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 про злочин від 02.03.2019 року, у відповідності до ст.214 КПК України.

20.05.2019 року Другим відділом слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду від 08.05.2019, розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях №62019140000000467 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.365 КК України та №62019140000000468 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч2 ст.382 КК України.

05.07.2019 року слідчим Другого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу злочину.

26 лютого 2021 року Галицьким районним судом м. Львова винесено ухвалу у справі № 461/11078/20 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , щодо визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни про закінчення виконавчого провадження ВП № 57000012 від 16 листопада 2018 року та щодо невиконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2018 року по справі № 461/5015/17.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 26 лютого 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного суду України 21 липня 2021 року справа № 461/11078/20 (провадження № 61-11610ск21) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ч.3ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення – це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Зміна способу виконання рішення та відстрочка виконання рішення суду може мати місце лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять неможливим його виконання.

Перелік обставин, що можуть викликати зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Категорія «обставин, що ускладнюють виконання рішення» має оціночний характер віднесення тих чи інших обставин залежить від судового розсуду, а також від надання доказів, що доводять наявність подібних обставин.

Звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявник просить змінити спосіб виконання цього рішення суду, зобов`язавши Ліквідаційну комісію ГУМВСУ у Львівській області надати ОСОБА_1 та членам його сім`ї благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зауважує, що така заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду є зміною способу захисту порушеного права, однак не є зміною способу виконання рішення суду.

За таких обставин, суд не має права приймати рішення, оскільки це призведе до зміни суті рішення Галицького районного суду м.Львова, яке набрало законної сили, без розгляду його по суті.

З огляду на вказане, а також враховуючи, що в разі задоволення заяви ОСОБА_1 щодо зміни способу та порядку виконання рішення фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини рішення суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 435 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Р.Волоско