Рішення № 101214257, 17.11.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/907/21

Провадження № 2/634/308/21

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року

Сахновщинського районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Єрьоміної О.В.

за участю секретаря судового засідання – Дороніної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Красноградським районним судом Харківської області та Сахновщинським районним судом Харківської області цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставку електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Харківенергозбут" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставку електричної енергії в сумі 4915 грн. 76 коп., посилаючись на те, що відповідач є побутовим споживачем електричної енергії, яку поставляє ПрАТ «Харківенергозбут»

За період з 01.01.2019 по 31.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 згідно переданих у відповідності до вимог п.11 Постанови №312, п.4.3 ПРРЕЕ, п.1.1 Роздіду ІХ Кодексу комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 26781 грн.18 коп., сплачено 21865 грн. 42 коп. Сума боргу складає 4915 грн. 76 коп., проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв`язку з чим станом на 01.08.2021 року утворилася заборгованість за електричну енергію у розмірі 4915 грн. 76 коп., яка на момент звернення до суду неоплачена.

Тому, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за електричну енергію в розмірі 4915 грн. 76 коп та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 грн.00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні у режимі відеокоференції позовні вимоги повністю підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судовому засіданні з вимогами позовної заяви не погоджується, вважає їх безпідставними, так як в матеріалах справи відсутні докази, що позивач має право здійснювати постачання електроенергії згідно із Законом України, наявність підписаної угоди між сторонами, згідно якої він зобов`язаний сплачувати вартість спожитої електричної енергії, а отже вважає, що не повинен платити за послугу, яку не споживав. Також пояснив, що користується електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрован і проживає, здійснював оплату за спожиту електричну енергію, але вважає, що спожив електричну енергію в меньшому обсязі. Не заперечує, що після звернення до суду ПрАТ «Харківенергозбут» з позовом звертався до них із заявою про реструктуризацію заборгованості спожитої ним електричної енергії.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Між сторонами виникли відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

На підставі досліджених під час судового розгляду доказів встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є ПАТ "Харківенергозбут", яка діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19. 02. 2018 року № 505. Цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним довогором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим побутовим споживакчам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642, ЦК України

Довідкою абонента від 17.08.2021 року та довідкою про розрахунок за спожиту електроенергію по абоненту ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , ПрАТ «Харківенергозбут» підтверджено суму заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 4915 грн. 76 коп. та факт здійснення відповідачем сплати за спожиту електроенергію, що свідчить про те, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії по АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Відповідно до копії Вимоги №344 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію ПрАТ «Харківенергозбут» звертався до ОСОБА_1 з проханням про сплату заборгованості у сумі 4915 грн. 76 коп. (а.с.13)

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Постачання електричної енергії побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому законом порядку.

Відносини , які виникають між постачальником та споживачем електричної енергії регулюються Правилами постачання електричної енергії. затвердженими постановою НКРЕКП від 19.06.2018 №505.

Договір постачання електричної енергії побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633,634,641, 642 ЦК України шляхом приєднання побутового споживача до умов договору постачання електричної енергії побутовим споживачам, що розміщені на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання.

Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок постачальника за поставлену електричну енергію, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання електричної енергії після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил постачання електричної енергії, що має підтверджуватися документально.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

У відповідності до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Згідно ч. 2 ст. 642. ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505), а тому є безпідставни посилання відповідача про відсутність у ПАТ " Харківенергозбут" права на постачання електричної енергії.

З 01.01.2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 року №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті, що передбачено ч.4 ст.63 Закону.

Відповідно до аб.5 п.13. розділу ХVІІ Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з п.8 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п.13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»

Отже, відповідач фактично споживав електричну енергію, та проводив оплату, що підтверджується довідкою-розрахунком, а тому договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним з ОСОБА_1 , дані про якого передані від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго».

Згідно п.4.12., 4.13 розділу ІV «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексам комерційного обліку, про обсяги поставленої , розподіленої , переданої, та купленої електричної енергії.

Згідно п.11 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного ринку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії к межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягу електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку передбачено обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну ОСОБА_3 , що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію з споживачем ОСОБА_1 ПрАТ «Харківенергозбут» проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго».

Так, згідно з підпунктом 2 п.5.5.5. ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Щодо вимог відповідача про зарахування 50% знижки, то відповідно до Постанови КМУ від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг у грошовій формі», затверджено «Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі».

Так, з 01.10.2019 року відповідно до порядку діє механізм надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі, на придбання твердого палива і скрапленого газу – один раз на рік у грошовій готівковій формі.

Головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення.

Дія цього Закону поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно з Законами України.

Тому, будь-якого відношення щодо нарахування, припинення нарахування пільг ОСОБА_1 , як багатодітній родині, ПрАТ «Харківенергозбут» відношення не має.

Так, відповідачем не доведено, що позивач здійснював нарахування за спожиту електричну енергію в інший спосіб ніж це передбачено чинними нормативними актами, при цьому штучно збільшуючи нарахування за спожиту електричну енергію, внаслідок чого могли виникнути розбіжності у показах лічильника та нарахуванні оплати.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають вирішенню за правилами ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,13, 19, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ПАТ «Харківенергозбут» - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут», (п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію у розмірі 4915 грн. 76 коп. ( чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцать гривень 76 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Харківенергозбут», (п/р № НОМЕР_4 в АТ «Мегабанк», код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп. коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19.11.2021 року.

Суддя: