Ухвала суду № 101214216, 19.11.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К..

Справа № 644/8735/21

Провадження № 1-кп/644/789/21

19.11.2021

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

секретаря - Зінченко М.О.,

за участю прокурора – Латишева С.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисників – адвоката Фурманова Є.В., Романченка В.В.

перекладача - Жулій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221180000553 від 28.06.2021 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Турецької Республіки, громадянина Турецької Республіки, з середньою освітою, слухача підготовчого курсу факультету логістики Ізмірського інституту, Турецька Республіка, неодруженого, утриманців не має, не судимий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

При судовому розгляді прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою.

В обґрунтування посилався на те, що в кримінальному провадженні наявні ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу і не змінились, продовжують існувати до цього часу.

Так на думку прокурора існує ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки є громадянином Туреччини, зареєстрований та постійно проживає у м. Денізлі, на території України перебуває нетривалий час, постійного місця проживання, у тому числі у м. Харкові, немає, до затримання мешкав у неофіційно орендованому житлі, стійких соціальних зв`язків, сім`ї, інших утриманців не має, на території України відсутні нерухомість та банківські вклади, можливість призначення покарання за вчинення особливо тяжкого злочину у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може викликати загрозу втечі підозрюваного. Існує можливість знищення, переховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, після вчинення правопорушення, співробітників поліції не викликав, органи поліції про злочин не поінформував, а вжив негайних заходів до зникнення з місця злочину, знищення слідів злочину на своєму тілі, одязі, також швидку допомогу потерпілому не викликав. Також може незаконно впливати на свідків, які під його тиском можуть дати неправдиві свідчення на користь останнього та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на умисне вбивство, отже у цьому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема життя та здоров`я населення, відповідно до ст. З Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.

Захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та звернулись з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який. Зазначили, що прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, вони носять характер припущень, на їх підтвердження не надано жодного доказу.

У обвинуваченого наявні родичі в Туреччині, які забезпечили його проживання на території м. Харкова.

Відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2018 № 284/287/214/150/64/175/266/75 введено в дію Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, як перетинають кордон, яка запобігає ризикам незаконного перетину кордону, у тому числі яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Існування системи «Аркан» унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід. До обвинуваченого можливо застосувати обов`язок здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю, який поза розумним сумнівом забезпечить виконання покладених на нього обов`язків у цій частині.

Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження спростовується тим, що до обвинуваченого можливо застосувати обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якими особами та носити електронний засіб контролю, які забезпечить контроль за місцем перебуванням підозрюваного та його контактні зв`язки з іншими особами тим більше, що свідки відсутні на території України.

Посилання прокурора на наявність ризику вчинення іншого правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується нічим не підтверджено. Так обвинувачений раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується не може оскільки ОСОБА_2 перебуває за кордоном, більш того ним подано заяву про відсутність претензій до обвинуваченого.

Також зазначили, що перебуваючи під вартою відчуває психологічний тиск, оскільки не володіє ні українською ні російською мовами і не розуміє, що відбувається в камері, також слід зважати на ту обставину, що хоча він і звинувачується у закінченому замаху на вбивство потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.

Обвинувачений підтримав думку захисників та просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового слідства або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на потерпілого чи свідка; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Судом встановлено, що на момент затримання ОСОБА_1 , тимчасово перебував на території України, де не має постійного місця проживання, роботи, міцних соціальних зв`язків і наявність обґрунтованої підозри у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене суворе покарання дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може переховуватись від суду або незаконно вплинути на свідків, які не допитані судом, чим буде перешкоджати розгляду кримінального провадження то суд вважає, що є наявними підстави для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому продовжує щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, твердження прокурора про наявність ризиків знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому обвинувачується не підтверджені жодними матеріалами та їх наявність недоведена при судовому розгляді.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак зазначений у ухвалі ризик не змінився.

Раніше надані стороною захисту матеріали у обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу не спростовують вищенаведених висновків суду про доведеність ризиків і можливості забезпечення кримінального провадження більш м`якою мірою запобіжного заходу.

Враховуючи існування ризиків, суд продовжує для ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, а саме до 17 січня 2022 року включно тим самим відмовивши у зміні запобіжного заходу на більш м`який.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя: