Рішення № 101214083, 11.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19630/13-ц

Провадження № 2/643/78/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Мельникова І.Д.,

за участю секретаря Любченко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фесенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ПАТ АК «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у загальному розмірі 3 664 801,99 дол. США та 23 800 945,13 грн пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту в сумі 16 956 872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6 844 072,35 грн., непогашеного кредиту у сумі 2 382 796,72 дол. США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1 282 005,27 дол. США по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В. 19.10.2009 за реєстровим № 5391, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 26 грудня 2007 року був укладений кредитний договір №20 на суму 2644000 доларів США на строк з 26 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи із 12,5% річних. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 р., відповідно до п.2.1.1. якого предметом іпотеки є нерухоме майно-житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв. м, житловою площею 2285,6 кв. м. (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що находиться у АДРЕСА_2 . З дозволу банку квартири АДРЕСА_3 було виведено з іпотеки та відчужено власником. Відомості про іпотеку внесені до державного реєстру іпотек, реєстраційний №7356523, що підтверджено Витягом з державного реєстру іпотек №19045058 від 09.06.2008р. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний №7356237, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №19044890 від 09.06.2008. Позичальник взяті зобов`язання не виконує з грудня 2008 року, тому Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі №22-ц-0856/2010 на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол. США. судові витрати у сумі 1700 грн. та 120 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №31363558 від 22.02.2012 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США. Постановою ВП №29965421 від 11.11.2011р. відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США. Рішення суду боржниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не виконується, примусові дії щодо виконання рішення суду позитивних наслідків не мають. Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору станом на 11.11.13р. становить 3802286,09 дол. США та 23432303,42 грн. пені. Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 року, яке набрало чинності, договір іпотеки №16/9-Б, укладений 09.06.2008 р. визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04 квітня 2012 року судовою колегією судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області рішення Московського районного суду від 11.09.09 по справі № 2-9061 скасоване, в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено, відтак неправомірними з дати вчинення є зняття заборони відчуження предмету іпотеки та скасування запису про іпотеку у Державному реєстрі іпотек. Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек №36009183 від 14.05.2012 р. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862, що підтверджено Витягом від 14.05.2012р. №36008860. Як стало відомо, квартира АДРЕСА_4 була відчужена, її новим власником став ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМІЮ Глуховцевою Н.В. 19.10.2009р. за реєстровим №5391.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 26 грудня 2007 року був укладений кредитний договір №20 на суму 2644000 доларів США на строк з 26 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи із 12,5% річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 р., відповідно до п.2.1.1. якого предметом іпотеки є нерухоме майно-житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв. м, житловою площею 2285,6 кв. м. (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що находиться у АДРЕСА_2 .

З дозволу банку квартири АДРЕСА_3 було виведено з іпотеки та відчужено власником. Відомості про іпотеку внесені до державного реєстру іпотек, реєстраційний №7356523, що підтверджено Витягом з державного реєстру іпотек №19045058 від 09.06.2008р.

Позичальник взяті зобов`язання не виконує з грудня 2008 року, тому Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі №22-ц-0856/2010 на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол. США. судові витрати у сумі 1700 грн. та 120 грн.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6 422,9 кв. м, житловою площею 2 285,6 кв. м, (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що находиться за адресою: АДРЕСА_2

Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № 7356523, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 19045058 від 09.06.2008. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № 7356237, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 19044890 від 09.06.2008.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р. договір іпотеки № 16/9-Б було визнано недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.10.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Глуховцевою Н.В. за реєстровим №5391, спірну квартиру було продано ОСОБА_2 .

Відповідно до договору дарування, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Звєрєвим А.М. за реєстровим № 1342, квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_2 .

04.04.2012 судовою колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області рішення Московського районного суду від 11.09.2009 по справі № 2-9061 скасоване. В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до банку про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 36009183 від 14.05.2012. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 № 36008860.

Так, пунктом 3.2.8 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки.

У відповідності до приписів п. 3.1.6 договору іпотеки “Іпотекодержатель/Банк” має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 4 та 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, до існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна.

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Вищевикладене узгоджується з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду України від 15.06.2021 по справі №922/2416/17.

За таких обставин, оскільки відповідач набув право власності на спірне майно у період коли відомості про це майно не перебували у реєстрі заборон, тому відсутні підстави вважати, що ця особа набула обов`язки іпотекодержателя, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141,263, 265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ПАТ АК «Укргазбанк» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2021.

Суддя І.Д. Мельникова