Ухвала суду № 101214078, 19.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5405/21

Номер провадження 1-кп/629/411/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора –Іванчака А.О., обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника - Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 189 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.10.2021 обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 12.10.2021 до 10.12.2021 включно, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні захисники заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з триманням під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт. В обґрунтування клопотання зазначено про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та те, що після обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 обставини суттєво змінилися. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з цивільною дружиною - ОСОБА_3 та сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для яких є єдиним годувальником.Тому, міцність соціальних та родинних зв`язків підозрюваного унеможливлює ризик втечі та переховування від органів слідства, про яку зазначає прокурор та слідчий у своєму клопотанні. Також, не взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України. Крім того, через наявність карантинних заходів свобода руху є обмеженою, що унеможливлює переховування обвинуваченого під час судового розгляду. На цей час дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 потребує негайної медичної допомоги та хірургічного втручання. Має діагноз - хронічний тромбофлебіт глибоких він в стадії загострення правої гомілки (згідно до направлення судинного хірурга КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕМД та МК»). Оскільки інших родичів у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 немає, малолітня спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування матері на лікуванні може знаходитися лише із батьком. Дана ситуація взагалі унеможливлює ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів слідства або суду. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні зазначили, що прокурор лише формально зазначив цей критерій без конкретизації та обґрунтування, зазначаючи лише про обізнаність про місце мешкання потерпілого. Посилаючись на рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» зазначили, що ризик того, що особа примушуватиме свідків та потерпілих давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних. Отже припущення з цього приводу прокурора не можуть бути законною підставою для обґрунтування заявлених ризиків. Більш того, на даний час потерпілий ОСОБА_6 помер, в зв`язку з чим ризик впливу на потерпілого взагалі не існує. Також прокурором не надано жодного обґрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Посилаючись на вищевказані ризики, всупереч ст. 199 КПК України, прокурор лише формально продублював їх у своєму клопотанні з кримінально- процесуального кодексу України, без зазначення конкретних обставин та обґрунтованої підозри про наявність таких ризиків, які виправдовують тримання під вартою, що свідчить про відсутність вищевказаних ризиків взагалі. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України мають бути реальними та їх існування має бути оцінене з урахуванням конкретних даних. Ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинен оцінюватися абстрактно, повинен бути аргументований та підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою. Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, також повинно бути обумовлено достатніми даними. Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами. Проте, вказані вимоги закону з боку сторони обвинувачення не виконані, що є беззаперечною підставою у відмові в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою. Тому розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 без можливості застосування іншого альтернативного запобіжного заходу є прямим порушенням ЄСПЛ. Також зауважили, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 189 КК України є необґрунтованою, безпідставною та недоведеною слідством. У зв`язку з вищевикладеним, при розгляді клопотання щодо зміни найсуворішого запобіжного заходу, суду необхідно враховувати обґрунтованість підозри та відсутність у органів досудового слідства жодного належного та допустимого доказу, який би хоч якимось чином підтверджував вину ОСОБА_1 .

В судовому засіданні обвинувачений та захисник Остапенко С.Ю. клопотання захисників Бабій І. та Ус М. підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив задовольнити вищевказане клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу заперечував та в судовому засіданні пояснив, що судом під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 було встановлено всі обставини щодо обґрунтованості підозри, обвинувачення та існування відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та 12.10.2021 прийнято відповідне судове рішення. З того часу обставини, які виникли після прийняття судового рішення про застосування до нього вищевказаного запобіжного заходу, що свідчили б про відсутність чи зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування цього запобіжного заходу, не змінились. Зі смерть потерпілого ОСОБА_6 не зменшився ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, з огляду на ту обставину, що у вказаному кримінальному провадженні два потерпілих, один з яких ОСОБА_6 . Також зазначив, що наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_1 не підтверджена належними доказами, оскільки з наданих стороною захисту документів не вбачається, що останній офіційно одружений та в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_7 , як батько не записаний.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, суд враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до категорії нетяжких злочинів, а другий до категорії тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років. При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками останнього є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_3 - ОСОБА_1 є батьком її малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копій побутової характеристики КП «ЖУК» від 18.08.2021 та Витягу № 1775 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.08.2021 вих. № 1775 відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 31.08.2020 по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -з 29.08.2000 по теперішній час, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -з 29.07.2015 по теперішній час.

ОСОБА_3 КЗОЗ «Лозівське ТМО» КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» 16.11.2021 видано направлення на консультацію до лікаря судинного хірурга з діагнозом хронічний тромбофлібіт глибоких вен в стадїї загострення правої гомілки, що підтверджено копією направлення.

Також стороною захисту на підтвердження тієї обставини, що у ОСОБА_3 та у ОСОБА_1 відсутні родичі, на яких можливо було б залишити малолітню дитину на період перебування матері у лікарні, надано копії свідоцтв про смерть ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Суд вважає, що вищезазначеними документами не підтверджується наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначених в ухвалі суду від 12.10.2021, оскільки ОСОБА_1 не перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не записаний батьком, та зареєстрований за однією адресою з ОСОБА_3 та дитиною лише з 31.08.2020.

Направлення лікарем на консультацію до лікаря судинного хірурга з відповідним діагнозом ОСОБА_3 не підтверджує необхідність негайної медичної допомоги, хірургічного втручання та перебування останньої в медичній установі тривалий час.

Крім того, надані стороною захисту копії свідоцтв про смерть ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в обґрунтування тієї обставини, що у ОСОБА_3 та у ОСОБА_1 відсутні родичі, на яких можливо було б залишити малолітню дитину на період перебування матері у лікарні, та лише ОСОБА_1 може доглянути на цей період за дитиною, не підтверджують ймовірність існування інших родичей чи близьких осіб, які могли би доглянути дитину.

Крім того, судом встановлено, що потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копіями лікарського свідоцтва про смерть № 921 від 10.11.2021 та свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1686 від 10.11.2021.

Обставини, які виникли після прийняття судового рішення 12.10.2021 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, що свідчили б про відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, не змінились. Наявність обгрунтованої підозри, обвинувачення та відповідних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, серед інших обставин, були предметом дослідження судом, за результатом якого 12.10.2021 було постановлено відповідне судове рішення.

В той же час, потерпілий ОСОБА_13 та свідки не допитані, докази, передбачені ст.84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_1 обвинувачується.

А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 201, 331, 392 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя С.А. Мицик