Вирок № 101208567, 18.11.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8992/21

1-кп/310/880/21

ВИРОК

Іменем України

18 листопада 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізькій області

у складі головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Зозулі В.Ю.,

за участі прокурора Михайлової А.А.,

захисника Жука А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердянська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082130001093 від 27 серпня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Нове Краснолиманського району Донецької області, громадянин України, українець, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, який інвалідом не є, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, військовозобов`язаний, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий:

-22.03.2010 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-09.08.2010 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.03.2010 та остаточно визначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 12.04.2012 умовно – достроково, невідбутий строк 1 рік, 5 місяців та 5 днів.

-13.12.2013 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-16.11.2016 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Краснолиманського міського суду від 13.12.2013 та остаточно призначено 3 роки 7 місяців позбавлення волі; 07.02.2019 вирок переглянуто Вільнянським районним судом Запорізької області, невідбуту частину покарання у вигляді 1 року 8 місяців 2 дні позбавлення волі замінити на обмеження волі на той же строк. Звільнений 27.03.2020 умовно – достроково, невідбутий строк 6 місяців 7 днів;

-на розгляді Краснолиманського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження, внесене 15.03.2021 до ЕРДР № 12302105340000098 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення злочинів, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, на початку травня 2021, приблизно о 18 годині, знаходячись по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає переліз через паркан на частково огороджувану територію двору будинку АДРЕСА_3 . Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , знаходячись у дворі будинку підійшов до господарської споруди, біля якої взяв дві металеві труби довжиною 2,5 метрів кожна, діаметром 75 мм., вартістю 150 гривень за 1 метр, загальною вартістю 300 гривень, які виніс за територію двору з метою подальшого продажу. Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_1 повернувся на територію двору будинку АДРЕСА_3 , де підійшов до господарської споруди, біля якої взяв три металеві труби довжиною 2,5 метрів кожна, діаметром 75 мм., вартістю 150 гривень за 1 метр, загальною вартістю 450 гривень, які виніс за територію двору будинку з метою подальшого продажу. Тим самим, ОСОБА_1 таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_2 , розпорядився ним на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 750 гривень.

Також, 23.08.2021, приблизно о 21 годині 40 хвилин,знаходячись по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає переліз через паркан на частково огороджувану територію двору будинку АДРЕСА_3 . Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , підійшов до прибудованої до будинку АДРЕСА_3 кухні, де шляхом віджиму штапиків вікна, зняв скло та через отвір у вікні проліз у приміщення кухні. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 через відчинені двері, шляхом вільного доступу пройшов до приміщення будинку, тим самим проник у будинок, звідки таємно, повторно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме демонтував з печі чавуну плиту та 4 чавуні кільця, загальною вартістю 600 гривень та мікрохвильову піч фірми «Whirlpool» AVM 600|WP|WH, вартість якої, згідно висновку експерта № CЕ-19/108-21/10285-ТВ від 01.09.2021 станом на 23.08.2021 складає 821 гривня 20 копійок.

Відразу після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину пішов, розпорядився ним на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1421гривню 20 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчинених кримінальних правопорушеннях та пояснив, що в травні 2021 року перебував в АДРЕСА_3 , зайшов на територію двору та викрав з відти металеві труби, які в подальшому збув. Також в серпні 2021 року, перебуваючи в с. Нововасилівка, зайшов до подвір`я АДРЕСА_3 , в якому брав труби, через вікно проліз у приміщення кухні та з печі зняв чавуну плиту та 4 чавуні кільця, а також мікрохвильову піч, яку він повернув потерпілій, з вартістю викраденого майна згоден. Зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, у скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Вказав, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнає частково, без врахування вартоті мікрохвильової печі, яку повернув потерпілій.

ПотерпілаОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності. В заяві зазначила, що позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість доведена: витягом з ЄРДР від 27.08.2021; постановою про визнання речовими доказами від 23.09.2021 року; постановою про визнання речовими доказами від 24.09.2021 року; квитанцією № 506/р/2021 рік про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 24.09.2021 року; квитанцією № 505/р/2021 рік про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 24.09.2021 року; розпискою потерпілої ОСОБА_2 про отримання на зберігання речового доказу – мікрохвильову піч; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.08.2021; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.09.2021; протоколом огляду місця події від 27.08.2021 з фототаблицею до нього; протоколом огляду місця події від 27.08.2021; довідкою про вартість майна від 01.05.2021 року; висновком експерта № СЕ-19/108-21/10256-Д від 31.08.2021; довідкою про витрати на проведення експертизи; висновком експерта № СЕ-19/108-21/11494-Д від 24.09.2021; довідкою про витрати на проведення експертизи; висновком експерта № СЕ-19/108-21/10285-ТВ від 01.09.2021; довідкою про витрати на проведення експертизи.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України кваліфікуються як нетяжкий злочин та тяжкий злочин;

- обставини, що пом`якшують покарання: відсутні;

- обставини, що обтяжують покарання: відсутні;

- особу винного, який раніше судимий, зокрема за корисливі злочини, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності та небажання стати на шлях виправлення. Не працює офіційно, за місцем проживання характеризується незадовільно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, поведінку після скоєного та вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, оскільки саме це покарання на переконання суду найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування їй 2171,20 грн. майнової шкоди та 2171,20 грн. моральної шкоди. Так, згідно з ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди в сумі 2171,20 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1350,00 грн., так як під час досудового розслідування потерпілій ОСОБА_2 повернуто мікрохвильову піч фірми «Whirlpool» вартістю згідно висновку експерта 821,20 грн., яку останній передано на відповідальне зберігання про що в матеріалах справи міститься розписка від 07.08.2021 року.

Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 2171,20 грн., суд вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач посилаючись на правове обґрунтування можливості стягнення моральної шкоди, жодного обґрунтування саме в чому полягають її душевні страждання, які вона отримала в зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, не зазначає.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа отримала у зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала в зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім`ї або близьких родичів, у зв`язку із знищенням або пошкодженням його майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, потерпілою в позові взагалі не зазначено, яким чином їй заподіяно моральну шкоду.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, позивач не обгрунтував вимоги про стягнення моральної шкоди, що не дає можливості суду встановити характер і об`єм фізичних, душевних і психічних страждань потерпілої, заподіяних протиправними діями обвинуваченого.

За таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 1350,00 грн, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Процесуальні витрати на загальну суму 3089,16 грн., пов`язані із залученням експерта і які документально підтверджені, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,373-376 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання – з 21 вересня 2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді триманні під вартою в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань» залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 3089 (три тисячі вісімдесят дев`ять) грн. 16коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 1350,00 грн. В іншій частині позову відмовити.

Речові докази:змив на марлевий тампон та контроль до нього, мікрочастки, які відповідно до квитанції № 506/р/2021 передані до кімнати збереження речових доказів Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області; 2 сліди папілярних узорів пальців рук з поверхні мікрохвильової печі, відібрані у підозрюваного ОСОБА_1 , папілярні узори пальців рук (дактилоскопічна картка підозрюваного ОСОБА_1 ), які відповідно до квитанції № 505/р/2021 передані до кімнати збереження речових доказів Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Речовий доказ: мікрохвильова піч фірми «Whirlpool» AVM 600|WP|WH, яка відповідно до розписки від 07.09.2021 року передана на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , залишити останній за належністю.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова