Ухвала суду № 101208027, 18.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11302/21

1-кп/569/1183/21

УХВАЛА

продовження строку тримання під вартою

18 листопада 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Полюховича О.С.,

захисника Цісар І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021181010000722 про обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

До початку судового засідання прокурор подав письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правоопрушення, збитки потерпілим відшкодовувати не намагався, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він буде ухилятись від явки до суду та може перешкоджати встановленню істини у справі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Цісар І.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно її підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд не продовжувати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Обвинувачений ніде не працює, суспільно корисною працею не займається, не одружений, на утриманні нікого не має.

При розгляді даного клопотання суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік, стан здоров`я.

З урахуванням особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, ризики на які посилається сторона обвинувачення, суд вважає, що до обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 липня 2021 року встановлений в розмірі 2 379 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Полюховича Олександра Самвеловича про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто з 18 листопада 2021 року до 17 січня 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код отримувача (код ЄДРПОУ 26259988), розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЗКПО 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до Рівненського міського суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 січня 2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Рогозін