Ухвала суду № 101207764, 19.11.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1378/21

Номер провадження 2/373/766/21

УХВАЛА

19 листопада 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді Керекези Я.І.,

за участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

02 листопада 2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій вона просить стягнути із відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн 00 коп. На підтвердження даних вимог позивачем було надано розрахунок вартості витрат на професійну правничу допомогу від 17 серпня 2021 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 17 серпня 2021 року за Договором про надання правової допомоги від 09 серпня 2021 року, копію додаткової угоди № 1 від 09 серпня 2021 року, копію витягу з Договору про надання правової допомоги від 09 серпня 2021 року

В судове засідання сторони не з`явилися, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.87-89).

Із заяви ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 02 листопада 2021 року а відправлення шляхом поштового листа 26 жовтня 2021 року, вбачається, що вона просить стягнути із відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн 00 коп. (а.с.91-93).

09 серпня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Вітківською Ю.М. був укладений Договір про надання правової допомоги (а.с.99-100).

09 серпня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Вітківською Ю.М. була укладена додаткова угода до вищезазначеного Договору (а.с.97-98), відповідно до якої було визначено порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Із поданого позивачем розрахунку вартості витрат на професійну правничу допомогу від 17 серпня 2021 року (а.с.94) вбачається, що позивач просить стягнути із відповідача витрати за надання адвокатом наступних послуг:

-підготовка адвокатського запиту – 500 грн 00 коп.;

-підготовка заяви про забезпечення позову – 500 грн 00 коп.;

-підготовка позовної заяви – 1500 грн 00 коп.

Відповідно до акту приймання передачі від 17 серпня 2021 року (а.с.95-96) вищезазначені послуги були надані адвокатом Вітківською Ю.М. позивачу.

Крім того, у вищезазначеному розрахунку (а.с.94) зазначено, що кошти у сумі 2500 грн 00 коп. були передані позивачем адвокату Вітківській Ю.М.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

В силу ч. 1 та ч. 3 ст. 134 цього Кодексу, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 даного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 6 частини першої цієї статті зазначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу ст. 30 даного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц.

Оцінюючи надані представником позивача докази, суд вважає їх належними, допустимими та в своїй сукупності достатніми для підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.

Заявлені витрати пов`язані з розглядом даної справи, охоплюються умовами договору про надання правової допомоги та додатковою угодою до нього. Опис наданих юридичних послуг, на думку суду, є детальним, зрозумілим та таким, що відповідає умовам Договору про надання правової допомоги та Додаткової угоди до нього. Сума судових витрат, заявлена до відшкодування, співпадає із сумою, заявленою в попередньому (орієнтовному) розрахунку, є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору. Співмірність витрат позивача відповідачами не спростована.

Як вбачається із змісту ч.6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, норми ст. 141 ЦПК України, задоволенням позовних вимог в повному обсязі, надання позивачем всіх необхідних доказів на підтвердження понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення їх розміру, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат – задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Я.І.Керекеза