Ухвала суду № 101203342, 18.11.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 324/161/18

1-кп/310/987/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

при секретарі Мудрак І.С.

за участі прокурора Ромащенка М. О.

представників потерпілих Самойленка І.І., Рябка Ю.М.

представника цивільного

відповідача Вологжаніної О. Д.

захисників Ілієнко І.С., Чепурнова В.І.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду в режимі відеоконфіренції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080320000971 від 28.09.2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,

встановив:

22.10.2021 року з Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 146, ч.1 ст. 115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст. 291 КПК України. Вважає, що відсутні підстави для закриття провадження та внесення подання про визначення підсудності.

Крім того, прокурор надав клопотання про застосування строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки строк спливає 20.11.2021 року, а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали.

В судовому засіданні просить вказане клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 надіслав клопотання про звільнення його з-під варти, оскільки він перебуває в ДУ «Вільнянська установа виконання покарання № 11» з 28.09.2017 року, що суперечить п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України, вважає що застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження є надмірним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і у зв`язку з цим просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 20 години вечора до 06 години ранку.

Захисник Ілієнко І.С. надіслала клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з 20 години до 06 години строком на 60 діб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Ілієнко І.С. заперечували проти продовження строку тримання під вартою, підтримали клопотання про звільнення з-під варти та зміну запобіжного заходу і просили їх задовольнити.

Захисник зазначила, що відсутні ризики, які є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала, що виключно тяжкість злочину не може бути підставою для тримання обвинуваченого під вартою. Посилаючись на стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого та наявність постійного місця проживання, його позитивні характеристики, вважає, що до ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.

З приводу призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Чепурнов В.І. не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Рябко Ю.М. та представник потерпілої ОСОБА_4 адвокат Самойленко І.І. підтримали клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку про наступне.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04.10.2021 р. справу направлено на розгляд до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Ухвалою від 22.09.2021 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд не встановив підстав для зупинення кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового виклику свідків, інших певних осіб до суду для допиту, про витребування певних речей чи документів, про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні не надійшло.

Згідно ч.1 ст.314-1 КПК України - з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_2 .

Згідно ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не складається.

Міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину та даних про його особу.

Суд вважає доведеними прокурором наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 усвідомлюючи те, що вчинив кримінальні правопорушення, які мають незворотній характер та те, що згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.146 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, та те, що він проживає у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, і з метою уникнення покарання за вчинення злочинів, знаходячись на волі, може переховуватися від суду.

Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Суд вважає, що небезпека переховування обвинуваченого ОСОБА_1 здається явно переконливою.

Також суд вважає, що прокурор довів в судовому засіданні наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 може тиснути та впливати на свідків, експертів, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, вчинив особливо тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що він може при здійснені впливу на свідків вчинити інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб (свідків та експертів), так і військовий злочин, а саме: самовільне залишення місця служби, дезертирство з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує обґрунтованість пред`явлених ОСОБА_1 обвинувачень, тяжкість покарання, яке йому загрожує; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік та стан здоров`я, характеризуючи дані, доведеність обставин про необхідність продовження запобіжного заходу, та приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, судом встановлені підстави, які передбачені КПК України, рішеннями ЄСПЛ та Конвенцією з прав людини, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

На даний період часу у суду відсутні дані, які б свідчили про те, що більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Суд враховує і те, що навіть, якщо обвинувачений не має на меті ухилятися від суду, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, та є ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає за неможливе обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час, оскільки на переконання суду вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та його явку до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, яким спричинено загибель людини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Ст. 316 КПК України передбачено, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Кримінальне провадження на підставі ст. 27 ч.2 КПК України підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні за участю обвинувачених, їх захисників, потерпілих, прокурора.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178,183, 314, 314-1, 315, 316, 372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, у відкритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 26.11. 2021 року в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 64.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення з – під варти та клопотання адвоката Ілієнко І.С. про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 16 січня 2022 року включно.

Доручити Металургійному районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області скласти та подати суду в строк до 05.01.2022 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинувачених та захисників.

На ухвалу протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання нею копії ухвали може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Т.А. Троценко