Ухвала суду № 101203296, 19.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15219/21

2/308/3874/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення поданого ним позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво –Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво –Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець Пивоваров Ю.Г., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

18.11.2021 року, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що 09.11.2021 року, йому стало відомо, що приватним виконавцем Пивоваров Ю.Г. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та стипендію та інші доходи боржника, що винесена останнім під час виконання виконавчого напису нотаріуса Києво –Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 7764,57 грн.

Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки такий вчинений з порушенням загального та спеціального законодавства, зокрема норм Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»). Документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості. Вказаний виконавчий напис позивач просить в судовому порядку визнати таким, що не підлягає виконанню. Однак, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Ю.Г. перебуває виконавче провадження № 67292020, щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості згідно із оскаржуваним виконавчим написом, тобто стягнення за ним вже здійснюється.

За таких обставин, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №78449 від 12.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ведикт Капітал» заборгованості в розмірі 7764,57 грн. до набрання законної сили рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами, суд приходить висновку, що така підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки заявник подав позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Так, невжиття заходів забезпечення позову призведе до продовження виконання вчиненого виконавчого напису, тобто стягнення заборгованості за винесеним виконавчим документом, що унеможливить ефективний захист прав заявника (позивача) шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, адже на момент винесення рішення по справі оскаржуваний напис вже може бути виконаний.

З огляду на викладене, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, слід задоволити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Зупинити стягнення по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса №78449 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., до набрання законної сили рішення у справі №308/15219/21.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М.Малюк