Ухвала суду № 101203126, 19.11.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. 234/14207/21

Провадження № 2/243/3462/2021

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

19 листопада 2021 року м. Слов`янськ

Суддя Слов?янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління АТ “Ощадбанк” про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2021 до Слов?янського міськрайонного суду Донецької області за підсудністю з Краматорського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління АТ “Ощадбанк” про захист прав споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого порушеного права як споживач фінансових послуг.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, якому з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Положенням ст.27 ЦПК України визначено правила загальної підсудності, а саме що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням АТ “Державний ощадний банк України” (ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) є: Київ, вул.Госпітальна, 12г. Тобто, за загальним правилом ця справа підсудна одному з районних судів Києва.

Положенням ч.5 ст.28 ЦПК України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована у м.Дебальцево Донецької області, тобто у разі обрання позивачем суду за місцем свого мешкання, позовну заяву було б подано до Олександрівського районного суду Донецької області, якому визначено підсудність Дебальцевського міського суду. ТВБВ № 10004/0586 АТ “Державний ощадний банк” не є філією (відокремленим підрозділом) юридичної особи. Місцем виконання договору в даному випадку буде місцезнаходження ТВБВ № 10004/0586 АТ “Державний ощадний банк”. Отже, у разі звернення позивача до суду із позовом за місцем виконання договору, ця справа дійсно підсудна Слов`янському міськрайонному суду.

Окрім того, нормами цієї ж статті (ч.7 ст.27 ЦПК України) також визначено, альтернативну підсудність, зокрема позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням філії Донецького обласного управління АТ “Державний ощадний банк України” (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 09334702) є: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сіверська, 54. Тобто, якщо позивачем обрано підсудність згідно цієї норми, ця справа підсудна Краматорському міському суду.

Частиною 16 ст.28 ЦПК України визначено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) – це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. При цьому суди не наділенні повноваженнями визначати підсудність за правилами статті 28 ЦПК України, оскільки таке право належить виключно позивачу. (постанова КЦС ВС № 263/14171/19 від 29.10.2020, № 164/1512/18 від 09.12.2020).

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 , скориставшись своїм беззаперечним правом, визначеним ч.16 ст.28 ЦПК України обрала між кількома судами, яким підсудна зазначена справа, та 20.10.2021 звернулася до Краматорського міського суду з зазначеним позовом. Будь-яких клопотань ані позивачки, ані її представника про передання справи за підсудністю до іншого суду матеріали справи не містять, що вказує на відсутність волевиявлення позивачки на передання справи до іншого суду за підсудністю. Отже, з урахуванням наведеного та волевиявлення позивачки, зазначена справа підсудна Краматорському міському суду.

Положенням п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” (рішення у справі “Занд проти Австрії”). У рішенні ЄСПЛ “Сокуренко і Стригун проти України” суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Занд проти Австрії”, що згадувалось раніше, зазначено, що термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.

У рішенні ЄСПЛ у справі “Коем та інші проти Бельгії” суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.

У рішенні у справі “ТОВ “Базальт-Імпекс” проти України” від 1 грудня 2011 року, ЄСПЛ зауважив, що всупереч ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Верховний Суд України проігнорував висновки Європейського суду, викладені у рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України”, яке на час провадження у справі заявника вже було перекладено українською мовою і надруковано в офіційному юридичному виданні, тому визнав порушення ст.6 Конвенції.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що зазначена цивільна справа не підсудна Слов?янському міськрайонному суду Донецької області, а згідно територіальної юрисдикції вирішення цього спору відповідно до діючого цивільного процесуального законодавства віднесено до Краматорського міського суду, таким чином у контексті прецедентної практики ЄСПЛ “суд встановлений законом” у зазначеній справі – це Краматорський міський суд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 28, 30, 31 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Передати цивільну справу № 234/14207/21 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Донецького обласного управління АТ “Ощадбанк” про захист прав споживачів, на розгляд до Краматорського міського суду Донецької області (84333, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21).

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Роз`яснити сторонам, що передача цивільної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше п?яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п?яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв