Ухвала суду № 101203113, 18.11.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-о/243/1017/2021

Справа № 243/7041/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Долженко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Слов`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просив встановити, що станом на 16 серпня 2001 року дату складання відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ясинувата Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області актового запису №6 про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ясинувата, Донецької області його батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селищі Новобад Ленінського району Таджицької PCP був особою без громадянства. В обгрунтування заяви зазначив, що його батько в 2001 році не мав документів які б підтверджували його статус іноземця - громадянина Таджикистану, або громадянина України в його паспорті громадянина СРСР відсутні відмітки про те, що він є громадянином України та/або громадянином Таджикистану відповідно станом на дату внесення актового запису про народження заявника його батько був особою без громадянства. У зв`язку з тим, що був внесений некоректний запис у актовий запис про народження, який зберігається на окупованій території, заявнику було двічі відмовлено у видачі паспорту громадянина України.

Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Частиною першою ст. 315 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2, 3 вказаної статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порядком розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого Постановою КМУ № 317 від 24 березня 2021 року, визначено процедуру визнання особою без громадянства, яка проводиться ДМС з метою встановлення факту неналежності особи, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, до громадянства будь-якої держави в силу дії її закону.

Аналіз вказаного нормативного акта дозволяє дійти висновку, що процедура визнання особою без громадянства має позасудовий порядок, і до суду в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність органів ДМС під час проведення такої процедури.

Великою Палатою ВС у постанові від 10 квітня 2019 року, у справі № 320/948/18, зокрема зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

З огляду на викладене, справу провадженням слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та для розгляду справ такої категорії передбачений позасудовий порядок.

З огляду на обставини, викладені у заяві, суд, також, зазначає, що Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом МУЮ № 96/5 від 12 січня 2011 року, передбачений позасудовий порядок поновлення актового запису, що зберігається на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей та відповідно внесення до такого актового запису змін.

При цьому відповідно до п.1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до 2.16.7., на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», відповідно до абз. 2 п. 3 якого роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по-батькові, тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

У постанові Великої Палати ВС від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17, викладено правову позицію, за якою у разі необхідності вирішити питання про внесення змін в уже існуючий актовий запис та відсутності спору про визнання неправомірними дій суб`єктів владних повноважень, то спір у такій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в залежності від правовідносин, які виникли в процесі вирішення питання про поновлення актового запису про народження та внесення у нього змін, заявник не позбавлений права звернення до суду, як у порядку адміністративного судочинства, так і в порядку цивільного судочинства в окремому провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3,293,315, 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Слов`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий – суддя О. В. Ільяшевич