Вирок № 101202986, 12.11.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/4167/20

Номер провадження 1-кп/237/841/21

ВИРОК

Іменем України

12.11.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

за участю прокурора Клименка С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Правдіна А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020055690000094 від 19.08.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дальнє Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимий,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в достатній мірі викривається в тому, що у період часу з 14 липня 2020 року по 31 липня 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на посаді водія ТОВ «Електросталь-Курахове» та маючи паливну карту ТОВ «Електросталь-Курахове», вирішив здійснити крадіжку дизельного палива з вказаної картки. Достовірно знаючи, що його злочинні дії нікому невідомі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 таємно, умисно, протиправно шляхом здійснення заправки автомобільного транспорту викрав 300 літрів дизельного палива на загальну суму 7197 грн., заподіявши ТОВ «Електросталь-Курахове» матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив, що дійсно він в період з 14.07.2020 по 31.07.2020 року перебуваючи на посаді водія ТОВ «Електросталь-Курахове» та маючи паливну карту викрав 300 літрів дизельного палива, знаючи, що його злочинні дії нікому невідомі.

Представник потерпілого зазначив, що претензій до обвинуваченого немає та просив суд обвинуваченого суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а кваліфікація його дій є вірною, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Приведені вище обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не представляє великої небезпеки для суспільства, а тому, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд має керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1961 гривень 28 копійок , відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов в справі не заявлений.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1961 гривень 28 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя С.М.Ліпчанський