Ухвала суду № 101200273, 18.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8934/20

2-др/357/165/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді – Бондаренко О. В., при секретарі – Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача, адвоката Радецької Тетяни Петрівни, про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

09.09.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в сумі 16 976 грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн.

29.09.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.11.2020 судом постановлено ухвалу про проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.03.2021 судом ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 01.03.2012 року у розмірі 16223,44 грн. та судові витрати у справі у розмірі 2102,00 грн.

24.03.2021 ухвалою суду було виправлено описку у заочному рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2021 у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та зазначено у резолютивній частині рішення суду суму заборгованості за договором про надання банківських послуг №б/н від 01.03.2012 року - 16976,35 грн.

25.05.2021 відповідач - ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення та 26.07.2021, після усунення відповідачем недоліків заяви, судом постановлено ухвалу, про поновлення ОСОБА_1 процесуального строку, прийняття заяви до провадження та призначення її до розгляду.

25.08.2021 судом скасовано заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2021, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.11.2021 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відмовлено.

09.11.2021 року представник відповідача, адвокат Радецька Тетяна Петрівна, шляхом направлення електронною поштою 08.11.2021, подала до суду клопотання про долучення доказів з правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн., мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 03.11.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», тому наявні підстави для відшкодування судових витрат відповідача за рахунок позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що рішенням суду від 03.11.2021 у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник відповідача на підтвердження стягнення судових витрат надав копію договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021, копію розрахунку №1 витрат з надання правничої допомоги від 28.04.2021 (додаток № 1 до договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021), копію акта№1 приймання–передачі послуг від 08.11.2021 (додаток № 2 до договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1Договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021, вартість послуг з надання правової допомоги за даним договором визначається в додатках до даного договору, розрахунках витрат на правову допомогу до даного договору за кожним окремим видом наданої клієнту послуги та підтверджується актом приймання-передачі послуг.

Відповідно до п. 5.2 Договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021 вартість однієї години роботи адвоката або витраченого часу, що невід`ємно пов`язаний з підготовкою та написанням необхідних процесуальних документів по справі, вивчення матеріалів справи, аналізу законодавства, становить 1000,00 грн.

Відповідно до додатку №1 до Договору №2804/21/Ц про надання правової допомоги від 28.04.2021 сторони визначили попередній розмір витрат за надану правову допомогу, що складає 5000,00 грн.

Отже, відповідач підтвердив обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість – 5000,00 грн., яка підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Отже, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, є певні особливості, зокрема, те, що судові дебати, при розгляді справи в такому порядку, не проводяться та суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15ц вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розгляд даної справи судом проведено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судові дебати у даній справі не проводились, А тому, сторона відповідача мала подати свої докази про понесені судові витрати в межах строку розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача зазначила у письмовій заяві від 03.11.2021 про те, що підтвердження судових витрат буде надано протягом 5 днів (а.с. 164) та клопотання про долучення доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правничу допомогу, подано 08.11.2021, шляхом направлення на електронну адресу суду, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 904/4494/18, суд дійшов висновку, що невиконання стороною у справі свого обов`язку щодо повідомлення суду у першій заяві по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат.

Тобто, відповідач мав надати до суду разом з першою заявою по суті спору (письмові пояснення) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у строки визначені законом, однак, зазначених дій не вчинив.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача, адвоката Радецької Тетяни Петрівни, про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 270, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Радецької Тетяни Петрівни, про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 18.11.2021.

СуддяО. В. Бондаренко