
18.11.2021
Справа № 642/5922/20
Провадження № 1-кп/642/165/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Шрамко Л.Л.,
з участю секретаря - Мананкової І.В.,
прокурора - Костюкова М.С.,
перекладача- Буслової О.О.,
захисників- Уманського Р.В., Репала О.О.,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1 , 1989 року народження,
ОСОБА_2 , 1977 року народження,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
встановив:
Ухвала суду про привід свідка ОСОБА_3 не виконана.
Прокурор Костюков М.С. вважав необхідним відкласти судовий та просив винести ухвалу про застосування приводу вказаного свідка.
Суд, вислухавши захисників Уманського Р.В., Репала О.О., які наполягали на виклику свідка ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які підтримали думку захисників, приходить до висновку, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 322 КПК України слід відкласти судовий розгляд у зв`язку з неявкою свідка ОСОБА_3 та відповідно до ст. 140 КПК України винести ухвалу про її привід в судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вказаних положень, враховуючи, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 22 листопада2021 року, судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Прокурор Костюков М.С. просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обидва раніше неодноразово судимі, у тому числі за корисливі злочини, не мають джерела доходу, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливо до спливу строку тримання обвинувачених під вартою закінчити судовий розгляд справи. Також зазначив, що свідок ОСОБА_3 на даний час не допитана, тому існує ризик незаконного впливу обвинувачених на вказаного свідка.
Захисник Уманський Р.В. заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, посилаючись на те, що всупереч положенням кримінально-процесуального законодавства, положень абз. 10 п.20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України таке клопотання прокурором не подано за 10 днів до судового розгляду. Також послався на недоведеність ризиків та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на домашній арешт.
Захисник Репало О.О. заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , посилаючись на недоведеність обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на поганий стан здоров`я. Також зазначив, що він вину визнає та щиро кається, однак вчинив злочин з іншою особою, а не з ОСОБА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.
Ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2020 року стосовно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів. Ухвалами Ленінського районного суду м.Харкова строк тримання обвинувачених під вартою продовжувався, та відповідно до ухвали суду від 24.09.2021 року строк дії вказаного запобіжного заходу продовжено обом обвинуваченим до 22 листопада 2021 року.
Закінчити судовий розгляд до спливу вказаного строку тримання під вартою обвинувачених є неможливим, оскільки необхідно допитати свідка ОСОБА_3 .
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.
Щодо доводів захисника Умансього Р.В. про порушення процедури розгляду даного питання, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд виконує обов`язок щодо розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до них вказаного запобіжного заходу, тому вказане питання поставлено на обговорення за ініціативою суду, а не за клопотанням прокурора.
Отже, доводи сторони захисту в цій частині не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
Крім того, вказані доводи захисника про порушення вимог ст. 184 КПК України та положень абз. 10 п.20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в частині строків подачі прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою були предметом дослідження у даній справі при розгляді апеляційної скарги на ухвалу про продовження запобіжного заходу Харківським апеляційним судом, та ухвалою від 01.02.2021 визнані необґрунтованими, відповідно до вказаних положень ч.3 ст. 331 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.
Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, групою осіб, санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі, він неодноразово судимий, у тому числі за корисні злочини, не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_3 , яка на даний час не допитана, вчинити інші кримінальні правопорушення, вказані ризики продовжують існувати, не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі і домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .
Доказів, що за станом здоров`я обвинувачений ОСОБА_1 не може перебувати в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.
Вирішуючи клопотання щодо доцільності про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, групою осіб, санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі, він неодноразово судимий, у тому числі за корисні злочини, не має офіційного джерела доходу, не має постійного місця проживання в м.Харкові та Харківській області, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідка ОСОБА_3 , яка до цього часу судом не допитана, вказані ризики продовжують існувати, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 .
Оцінку дослідженим доказам та висновок щодо доведеності вини кожного обвинуваченого буде судом наданий при винесенні вироку.
Таким чином, підстави для зміни обвинуваченим запобіжного заходу як на домашній арешт, так і на інший більш м`який запобіжний захід, відсутні, тому слід продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 183, п.1 ч.2 ст. 322, 331, 372, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відкласти судовий розгляд у зв`язку з невиконанням ухвали про привід свідка ОСОБА_3 на 17 грудня 2021 року 11 год. 00 хвил.
Доручити СВ ВП №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області доставити в судове засідання 17 грудня 2021 року 11 год. 00 хвил. свідка:
- ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 16 січня 2022 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 16 січня 2022 року включно.
Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою - до 16 січня 2022 року включно.
Копію ухвали про привід направити для виконання начальнику СВ ВП №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали про привід покласти на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора Новобаварської окружної прокуратури Костюкова М.С..
Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченими - з дня вручення копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Л.Л. Шрамко
Судове рішення № 101199566, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 18.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 642/5922/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: