Ухвала суду № 101199363, 18.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9785/21

Провадження № 1-кс/932/4853/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., з участю:

секретаря судового засідання - Рибалки В.І.

прокурора - Грудєвої Ю.І.

слідчої - Саєнко А.Г.

підозрюваної - ОСОБА_1

захисника - Єлькіна В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. по кримінальному провадженню № 12021041030001451 від 16.11.2021 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 3 ст. 146 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженої у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, яка має на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , фактично мешкає у будинку АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи спільно як фізичні особи-підприємці, з метою отримання прибутку від господарюючої діяльності, створили геріатричний пансіонат для осіб похилого віку, які потребують стороннього догляду, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ФОП « ОСОБА_2 » зареєструвала такі види економічної діяльності: 87.30 надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів (основний); 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 86.90 інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 87.10 діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання; 87.20 надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими видами та хворих на наркоманію; 87.90 надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання; 88.10 надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів; 88.99 надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання н.в.і.у. ФОП ОСОБА_3 , з метою розміщення пансіонату, укладено з ОСОБА_4 договір оренди будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , діючи за домовленістю з ОСОБА_3 , здійснювала свою господарюючу діяльність у будівлі пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

01.07.2021 року ОСОБА_2 затвердила Положення про пансіонат для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_2» ФОП « ОСОБА_2 », а також Інструкцію про заходи пожежної безпеки у вказаному пансіонаті, при цьому на облік в підрозділах Головного управління не стала, декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки не надала, чим порушила вимоги пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, що затверджені Наказом МВС від 30.12.2014 року за № 1417, та не забезпечила будинок первинними засобами пожежогасіння, встановлених на видних місцях, чим порушила пункт 10.13 Державних будівельних норм України.

Незважаючи на вищевказане, ОСОБА_2 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_3 , із залученням сторонніх осіб, упродовж часу з вересня 2021 року по 16.11.2021 за адресою: АДРЕСА_2 здійснювали діяльність щодо надання послуг по догляду за особами похилого віку та інвалідами, позиціонуючи її як діяльність геріатричного пансіонату для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду «ІНФОРМАЦІЯ_2», при цьому, відповідно до Положення про пансіонат, ОСОБА_2 вирішувала питання утворення, реорганізації та ліквідації пансіонату, поточної діяльності пансіонату, як адміністратор.

ОСОБА_2 залучила до виконання обов`язків адміністратора пансіонату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим, відповідно до Положення про пансіонат для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_2», поклала на неї обов`язки з забезпечення створення належних умов проживання підопічних, їх соціально-побутового та медичного обслуговування, денної зайнятості та дотримання затвердженої Інструкції про заходи пожежної безпеки.

11.11.2021 року ОСОБА_1 , для подальшого забезпечення діяльності пансіонату, виконуючи функції адміністратора, залучила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як няню-санітарку, яка розпочала стажування за запропонованими умовами роботи без укладання документів про трудові відносини, але з одночасним наділенням її функціями та службовими обов`язками, а саме: по догляду за мешканцями пансіонату, прибиранню за ними, годуванню, купанню та інше, погодившись на запропоновані умови та, будучи відповідальною за кімнату на другому поверсі, та приступила до фактичної роботи в геріатричному пансіонаті для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Відповідно до Інструкції про заходи пожежної безпеки, затвердженої ФОП « ОСОБА_2 » у пансіонаті «ІНФОРМАЦІЯ_2», електромережі, електроприлади та апаратура повинні експлуатуватись тільки у справному стані, з урахуванням вказівок і рекомендації заводів-виробників. У разі пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів, слід негайно вимкнути їх і вжити необхідних заходів щодо приведення до пожежобезпечного стану, у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово). У службових приміщеннях забороняється улаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках і саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам правил улаштування електроустановок, залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп`ютери, інше електроустаткування тощо, порушувати правила експлуатації електроприладів. Відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов`язаний: ретельно оглянути всі службові приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі, вимкнути освітлення, знеструмити прилади та устаткування (за винятком електроустаткування, яке відповідно вимог технології має працювати цілодобово).

Однак, ОСОБА_1 , діючи в порушення вищезазначених положень Інструкції, не вжила відповідних заходів і не перевіривши справність роботи електроприладів, надавала вказівки персоналу, в тому числі і ОСОБА_5 , закривати двері до кімнат, в яких мешкали особи похилого віку, при цьому не наголошувала про обов`язок не залишати без нагляду ввімкненими в електромережу електроприлади, а саме: кондиціонер.

16.11.2021 року ОСОБА_5 , виконуючі усні розпорядження ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, проявивши злочинну недбалість, грубо порушуючи встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, знаходячись в одній із кімнат на другому поверсі пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де перебували ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , під`єднала кондиціонер до електромережі та, вийшовши з кімнати, закрила двері, на яких з внутрішньої частини кімнати були відсутні ручки, що унеможливлювало вихід з кімнати її мешканців, залишивши без нагляду ввімкнений в електромережу кондиціонер, який працював в аварійному режимі, чим порушила вимоги пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 року № 1417, а ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки адміністратора, не перевірила дії ОСОБА_5

16.11.2021 року, в період часу 05 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., у відсутність ОСОБА_5 у приміщенні вищевказаної кімнати, внаслідок роботи кондиціонеру в аварійному режимі, виникла пожежа, що самоліквідувалась у зв`язку з відсутністю кисню, що призвело до задимлення приміщення кімнати та, у подальшому, до загибелі 5 осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були присутні у приміщені кімнати та не були своєчасно сповіщені про виникнення пожежі засобами системи оповіщення про пожежу через їх відсутність та не мали можливості покинути задимлене приміщення.

Згідно акту про пожежу від 16.11.2021 року, ймовірною причиною пожежі у будинку АДРЕСА_2 є робота електромережі в аварійних режимах роботи (великі перехідні опори).

Таким чином, внаслідок допущених ОСОБА_1 , а також призначеною нею та діючою за її вказівками без офіційного працевлаштування ОСОБА_5 , яка виконувала функції няні-санітарки, порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, тобто положень, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожежі, а саме: вимог пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 року № 1417, пункту 10.13 Державних будівельних норм України, сталась пожежа, яка потягла загибель людей, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 , що виразились у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, внаслідок якого виникла пожежа, яка спричинила загибель людей, кваліфіковані за ч. 2 ст. 270 КК України.

16.11.2021 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Слідча вказує, що обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

У клопотанні слідча зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість незаконно впливати на інших підозрюваних чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З врахуванням зазначеного, прохає застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення альтернативного запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання, прохала таке задовольнити. Додатково пояснила, що ризик переховування від слідства та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та їй загрожує, у випадку доведеності вини, покарання в вигляді позбавлення волі на тривалий строк. Таке покарання може спонукати її до вчинення дій із переховування від правосуддя. ОСОБА_1 відомі інші підозрювані у кримінальному провадженні, а також свідки, тому вона може вмовлянням чи погрозами спонукати їх до зміни раніше наданих свідчень, задля уникнення кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні підозрювана вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала. Пояснила, що дійсно неофіційно працює у пансіонаті для літніх людей адміністратором, однак не є особою, відповідальною за дотримання правил пожежної безпеки. З Інструкцією правил пожежної безпеки ознайомлена не була, коло її посадових обов`язків документально не визначено. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою прохала не обирати, оскільки наміру переховуватись від слідства та суду не має, як і не має важелів впливу на підозрюваних та свідків у справі. Має міцні соціальні зв`язки у вигляді чоловіка та малолітньої дитини, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась. Повідомила, що у АДРЕСА_3 , мешкає її повнолітній син. За цією адресою вона зобов`язується перебувати у разі обрання їй запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням свободи.

Захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання. Вважав підозру у вчиненні злочину необґрунтованою. Пояснив, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, які повністю нівелюють ризик протиправної поведінки його підзахисної у вигляді можливої втечі від правосуддя. Оскільки його підзахисна є лише найманим робітником, ніяких важелів впливу на інших підозрюваних чи свідків у справі вона не має. Через те, що ризики

є недоведеними, прохав залишити клопотання слідчої без задоволення, а якщо слідчий суддя знайде хоча б один і ризиків доведеним, прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного мешкання. Додатково пояснив, що ні слідчою, ні прокурором не обґрунтовано клопотання в частині невизначення альтернативного запобіжного заходу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює на посаді начальника управління із запобігання надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області. 16.11.2021 року був безпосередньо присутній на за адресою: АДРЕСА_2 . При огляді кімнати, де сталась пожежа, попередньо встановлено, що займання сталось внаслідок роботи подовжувачів в аварійних режимах роботи, до яких був підключений кондиціонер. Такий висновок зроблено на підставі наявних слідів загоряння в кімнаті на другому поверсі.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної, захисника, допитавши свідка ОСОБА_11 , дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041030001451 від 16.11.2021 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 3 ст. 146 КК України.

16.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, який виразився у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, яка спричинила загибель людей.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол огляду місця події від 16.11.2021 року, акт про пожежу від 16.11.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_5 , пояснення свідка ОСОБА_11 , докази у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми до такого ступеню, щоб забезпечити засудження, але мають бути настільки достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Інкриміноване підозрюваній ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваної.

При встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого позапроцесуального впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, задля зміни ними показань та уникнення кримінальної відповідальності. Так, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні є підлегла ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , а також орендар будинку, у якому розташований пансіонат - ОСОБА_3 , яка за версією слідства є співзасновником пансіонатом. Отже, ОСОБА_1 раніше знайома з підозрюваними. В свою чергу, підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину ґрунтується, зокрема, на показах свідків, якими є інші працівники пансіонату, особи яких також підозрюваній відомі. Окрім того, порушення правил пожежної безпеки органом досудового розслідування обґрунтовується показами свідка ОСОБА_11 , який є службовою особою ДСНС України та свідчить про обставини, які встановлені ним при виїзді на місце події, зокрема, про очевидні порушення правил пожежної безпеки у пансіонаті. По отриманню цього клопотання підозрювана дізналась про анкетні дані зазначеного свідка та місце його роботи. Тому, слідчий суддя вважає високоймовірним ризик схиляння свідків та інших підозрюваних до зміни наданих ними свідчень, задля уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання слідчої про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуюсь, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ. Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2003 від 8 липня 2003 року у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. В цей же час, підозрювана є заміжньою, має на утриманні неповнолітню дитину, а також повнолітнього сина, який мешкає у м. Дніпрі, раніше не засуджена, від надання пояснень слідству не ухиляється, має постійне місце мешкання та реєстрації.

І слідча у своєму клопотанні, і прокурор у судовому засіданні, доводячи існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, фактично спирались виключно на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку доведеності її вини у вчиненні інкримінованого злочину. Будь-які дані, які негативно характеризують поведінку підозрюваної чи її моральність, ними не зібрано та слідчому судді не представлено.

Оскільки міцні соціальні зв`язки підозрюваної мінімізують ризик втечі від правосуддя, ОСОБА_1 раніше не засуджена, не є підозрюваною в інших кримінальних провадженнях, що є обставинами, які враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу поряд з іншими, наведений слідчою та підтриманий прокурором у судовому засіданні ризик переховування від правосуддя вважаю не доведеним.

Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризику у вигляді позапроцесуального впливу на свідків та інших підозрюваних, шляхом обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із повною ізоляцією підозрюваної від суспільства.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, через те, що підозрювана заміжня, має постійне місце реєстрації та мешкання, неповнолітню дитину на утриманні, запобігти встановленому у судовому засіданні ризику вважаю за можливе шляхом обрання підозрюваній більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання її повнолітнього сина: АДРЕСА_3 , із застосуванням електронного засобу контролю.

Підстави для застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів, у вигляді застави чи особистого зобов`язання відсутні, оскільки сторона захисту про можливість внесення застави не повідомляла, а слідчий суддя не володіє інформацією про обсяг доходів підозрюваної, яка, як вбачається, працевлаштована нелегально. Більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не є перешкодою у пересуванні містом, а тому підозрюваною може бути реалізований встановлений ризик.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру 16.11.2021 року, строк дії ухвали про домашній арешт визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., що погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під-варти в залі суду.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

цілодобово носити електронний засіб контролю;

з`являтись за першою вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

заборонити підозрюваній спілкування із свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню № 12021041030001451 від 16.11.2021 року у будь-якому вигляді, окрім як за дозволом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити до 16 січня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваній наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Куцевол